
- •Теорія і пракика вивчення дитини у реформаторській педагогіці
- •Теорія і практика вивчення дитини у реформаторській педагогіці
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •2.1.Філософські засади вивчення дитини
- •2.2. Природничонаукові основи вивчення дитини у реформаторській педагогіці.
- •2.3. Концептуальні особливості вивчення дитини у різних течіях реформаторської педагогіки
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Хрестоматія альфред біне
- •«Сучасні ідеї про дітей»
- •Ернст мейман
- •«Лекції з експериментальної педагогіки»
- •Лекція іі. Задачі експериментальної педагогіки.
- •Вільгельм август лай
- •«Експериментальна педагогіка»
- •Поле діяльності та мета експериментальної педагогіки
- •Учень, як окрема особистість і як член того середовища в якому проживає
- •Едуард торндайк
- •«Людина, як об'єкт виховання»
- •Стенлі холл
- •«Ідеальна школа на основі вивчення дітей»
- •Вільям штерн
- •« Психологія ранього дитинства»
- •Висновки
- •Література
- •Додатки
- •Завдання курсу його основний зміст та структура
- •Вимоги до знань і вмінь студентів
- •Орієнтовний тематичний план лекційного курсу
- •Орієнтовний тематичний план семінарських занять
- •Уривок таблиці тестів професора е.Меймана для дослідження інтелігентності
- •Анкета :«Перше відчуття власного „я"».
- •Анкета для визначення «Етичних недоліків і помилок у дітей».
- •Анкета для визначення «Навіювання і наслідування у дітей».
- •Завдання для визначення обдарованості дитини, розроблені в.Штерном.
- •II. Дослідження дитячого колективу і процесу його організації.
- •III. Педологічне дослідження ендопсихіки та обдарованості.
- •IV. Фізична характеристика сучасної дитини
Вільгельм август лай
Народився у Бьотцінгені 30.07.1862, — помер 9.05.1926 у Карлсруе — німецький педагог, теоретик експериментальної педагогіки. Словесному навчанню, яке панувало в XIX ст., протиставив свою так звану педагогіку дії. Виходячи з даних біології, зводив роль виховання до вироблення у дітей реакцій в основному рухових, був прихильником виховання в дітей "німецького духу" й релігійності. Теорія Лая відіграла деяку позитивну роль у боротьбі з вербалізмом у навчанні.
«Експериментальна педагогіка»
(уривок)
Поле діяльності та мета експериментальної педагогіки
Не потрібно дивуватися, як мало педагогіка використовує біологію, хоча багато чисельні біологічні факти мають велике значення для викладання та виховання. Експериментальна педагогіка прагне наблизитись до цієї науки якомога ближче. Біологія доводить, що кожна жива істота утворює разом із всім оточуючим: водою, ґрунтом, повітрям, теплом, світлом, рослинами, тваринами і людьми, від яких вона залежить і на яку діє воно.
Кожну людину, кожного учня необхідно розглядати як члена певного середовища. В це поняття ми включаємо і батьківщину з її відмінними ознаками, властивостями ґрунту, клімату, рослинним та тваринним світом з одного боку, ї її ближніх – з іншого. Народознавство повчає, що тілесний духовний розвиток знаходиться у залежності не тільки від людського співтовариства, але також від навколишньої природи, не тільки від раси з її політичними, соціальними, релігійними поглядами, з її історією, поглядами, звичаями та літературою, а також від положення країни, складу грунту, клімату, рослинного та тваринного світу.
Людина – в широкому значенні цього слова – продукт тієї країни, в якій проживає. Якщо б педагогіка розглядала учня, тільки як члена людського суспільства то це було б однобічно і помилково; педагогіка має розглядати його глибше та різнобічно, ставитися до нього як частиною одного цілого, яке складається із життя природи і життя людей, - як члена суспільства і члена його батьківщини.
Як фізіологічні, так і психологічні життєві процеси слугують для збереження окремих індивідуумів та цілих рас. Саме тому ми вважаємо відповідальними завданнями експериментальної педагогіки, якщо вона вводить в науку про виховання біологію і якщо вона бере за основу своїх досліджень не тільки соціальні, а й природні умови навколишнього середовища, які тісно переплітаються між собою. Експериментальна педагогіка, яка створена на основі біології, може створити “ всесвітню педагогіку”, яка покаже, як слід вести виховання всіх народів, що живуть на землі, спочатку по відношенню до форми, а потім по відношенню до змісту, оскільки останнє стосується природничих наук і тих своєрідних особливостей соціального життя різних народів. Окремі експериментальні дослідження були проведені в європейських країнах, в Америці й Японії, вони дали однакові результати, які доводять, що спостереження, мислення, відчуття і прагнення у дітей всіх рас і країн, є подібними, і навіть в більшій мірі ніж очікувалося. Розглядаючи учня, як члена суспільства, до складу якого входять як життя людей, так і навколишня природа, можна довести, наскільки глибоко проникають в це суспільство природні та соціальні фактори у окремих культурних народів, які населяють земну поверхню. Ці докази можна вважати достатніми, щоб виправдати наступне положення: експериментальна педагогіка має можливість і повинна бути побудована із сукупності біологічних та соціологічних знань, і що виховання повинно розглядати учня і поводитись з ними, як з одним із членів середовища, в якому природа та люди знаходяться в тісній взаємодії. Огляд цих умов і більш детальний нарис біологічних та соціальних факторів виховання, з одного боку, і їх вплив на тіло й душу – з іншого, можна знайти в слідкуючій таблиці, в певних обрисах, яка ввійшла в “Експериментальну дидактику”. Таблиця ця має слугувати для складання особового листа чи характеристики індивідуальності.
Дослідження відносин між А та В можна вважати за основу наукового плану для експериментальної педагогіки, беручи до уваги матеріал, який підлягає дослідженню. Обидві частини дослідження мають взаємодоповнити і підтвердити одна одну, і перетворитися в одну систему педагогіки. Таким шляхом як розумове, так і фізичне виховання може отримати всебічну і стійку основу та досягти очікуваних та успішних результатів.