Анкета :«Перше відчуття власного „я"».

1. Опишіть обмацування або розгляд пальців на руках і ногах, як ви спостерігали це у маленьких дітей, або який-небудь випадок обмацування вуха або інших частин тіла, однієї руки іншою, далі – випадок кусання, биття або погладжування, так, якби цим дитина хотіла виразити похвалу або осуд або якби даний член тіла був зовнішнім предметом або іншим „я". Опишіть дію, що нагадує дослідження якої-небудь частини тіла, як би дитина досліджувала шкіряні межі свого тілесного „я", або намагався встановити різницю між дотиком до самого себе і дотиком до якої-небудь іншої речі.

2. Як дитина говорить сама про себе? Чи звертається дитина до себе як до третьої особи? Коли і через які стадії вона переходить до вживання займенника першої особи? Чи вживає вона з самого початку правильного слова: „я", „мене", „мій", „ти" і „твій"? Що означає для дитини кожне з цих слів і які зміни наступають при вживанні кожного з них? Опишіть ретельно відмінності, що спостерігалися вами між тілом і мимовільними проявами душі дитини.

3. Перерахуєте всі найменування, які батьки, няні або знайомі давали дитині, або всі вирази, які ви коли-небудь чули, в сім’ї: скарб, дитинка, серденько, милий, ангелочок тощо, і не забувайте при цьому найбезглуздіших і нетямущих виявлень материнської ніжності. У якому віці дають дитині ім'я і коли починають називати правильно по імені, з якими змінами, спотвореннями і скороченнями, наприклад, коли для батьків і коли для дитини Жозі стає Жозефіною і т. д.?

4. Яким чином дитина доходить до розпізнавання оточуючих його осіб, як впізнає їх? У якому порядку і за якою ознакою вона розрізняє їх? Назвіть ті найменування, які дитина дала першим десяти або двадцяти особам, що зіткнулися з нею. Спробуйте дати історію цих найменувань з того часу і запишіть як вона вперше позначила чоловіка і жінку, хлопчика і дівчинку, дорослого, дитину і немовля.

Який вплив робили на дитину, за вашими спостереженнями, миття, причісування, нове плаття, прикраси, похвала і улесливі слова інших?

Перерахуєте всіх тварин, всі рослини і всі неживі предмети, яким дитина коли-небудь приписувала відчуття, або інше з властивостей свідомого „я". Повідомите точно, як це відбувалося.

Приведіть ранні роздуми старших дітей про внутрішню природу, за прикладом: „Коли я закриваю очі, ви можете бачити тільки моє тіло". „Існую я дійсно, чи я така ж примара, як ляльки?" „Звідки виходять мої думки: з голови, серця або через рот?" „Чому я можу рухати ногами, а стілець не може?" тощо.

Перші уявлення про те, що буде з дітей, коли вони виростуть. Чому вибрана дитиною життєва кар'єра має для неї таку привабливу силу і що вплинуло на її вибір?

Перші сумніви щодо казок, розказаних годувальницею або щодо існування Св. Миколи, ельфів, домовиків, відьом, щодо здатності тварин говорити, сумніви в байках і марновірствах.

Не забувайте відзначити вік, стать і національність дитини; далі, чи одержали ви у кожному окремому випадку дані шляхом безпосереднього спостереження, з літературного джерела або із спогадів.

Січень 1895 року.

Анкета : «Страх в дитинстві і юності».

1. Страх перед небесними явищами, наприклад, боязнь вітру, бурі, грому, блискавки, небесних тіл, метеорів; боязнь, що небесне склепіння впаде на землю, боязнь хмар і туману; боязнь кінця світу і пов'язаних з ним явищ; боязнь ночі і темряви, сонячного затемнення; боязнь, що розіб'ється місяць або не зійде сонце; боязнь своєрідного забарвлення неба, північного сяйва, надзвичайної жари або холоду, боязнь втратити дорогу і напрям.

2. Боязнь деяких неживих предметів: вогню і пожежі; води при небезпеці потонути, при умиванні або митті; боязнь покарання і засобів покарання, а також місця, де покарання проводиться, взагалі всього, що з цим зв'язане; боязнь впасти, особливо з піднесеного місця; боязнь непривітних місць, таких як печери, ущелини, лісовий морок, високі гори; боязнь заблукати або виявитися замкнутим; боязнь рушниць і зброї, гострих кінців і кутів, дуже вузьких або, навпаки, дуже обширних просторів; боязнь грязі на платті або шкірі і дотику до неї; боязнь возів і їзди верхи тощо.

3. Боязнь деяких оживлених, і тих предметів які пересуваються: великих очей, великого рота і зубів; собак, кішок, змій, свиней, щурів, мишей, павуків, жуків, жаб тощо, боязнь крові, розбійників і злодіїв, чужих людей, великого суспільства; боязкість; боязнь стать предметом насмішок або розмов або опинитися в смішному вигляді; боязкість осіб іншої статі; боязнь фехтування; тощо.

Боязнь хвороби і смерті, втрати друзів, втрати положення, щастя, краси або здоров'я; боязнь серцевої хвороби, рака, припадків, сухот, голодування, поширених хвороб або хвороб, про які прочитав в книзі.

Боязнь надприродного, наприклад, духів, демонів, відьом, ельфів, драконів або міфічних чудовиськ; жахів уві сні; покарань, викликаних якою-небудь особливою провиною або посланих небом; втрати душі і гріха, втрати цнотливості тощо.

Опишіть яке-небудь несподіване переживання, особисте або таке, що спостерігалося вами у інших осіб, і повідомте, чи мало воно в собі лише явне відчуття подиву, або було сильнішим і викликало дійсний переляк, здригання або крайню вразу; не забудьте подробиць про причину, дії і тривалість: переляку за відсутності небезпеки або іншої причини, окрім спадкового або травматичного нахилу до боязливої.

У кожному окремому випадку вкажіть послідовність і тривалість страху; яким він був і якої сили; які дії і які хороші або погані в педагогічному відношенні наслідки він викликав? Чи порушував він сон? Опишіть специфічні симптоми: переляк, блідість, піт, сечовипускання, заціпеніння, конвульсії, блювоту, слабкість, тікання від безсилля; чи піднімається волосся дибки тощо; розпорядження лікаря, лікування.

Примітка. Цей опитувальний лист, подібно іншим схожим з ним, написаний мною після довгого роздуму і нарад з іншими людьми; я відправляю вам його з ввічливістю, але серйозним, наполегливим проханням, прочитати його пункт за пунктом з великою увагою і поступити таким чином. 1. Негайно ж записати у формі простих заміток те, що приходить вам на думку при читанні окремих уривків або виразів з пережитого вами у вашому власному дитинстві. 2. Якщо ви батько або мати, то додайте всі спостереження, зроблені вами над власними дітьми, якщо вони мають відношення до питань даного листа. Великою підмогою було б, якби ви вели щоденник, або взагалі систематичні замітки. 3. Якщо ви вчитель, вивісьте опитувальний лист в старших класах народної школи або напишіть його зміст на класній дошці, або дайте його в середніх класах окремим учням і запропонуєте їм написати твір на тему про їхню власну боязнь тих або інших предметів або явищ, що існувала раніше або знайома їм і в сьогоденні. 4.Якщо ви директор або викладач психології і педагогіки в семінарії, ви можете з'єднати відповіді на цей лист з лекцією про відчуття і душевні рухи. 5. Якщо ви директор школи, ви можете доручити вчителям збирання матеріалу. Імена можна опускати у всіх звітах, але необхідно повідомляти у кожному випадку дані про вік, стать і національність.

Після закінчення вашої праці, тобто коли потрібний матеріал буде вами зібраний, пришліть його, будь ласка, мені для того, щоб я міг порівняти його з іншими матеріалами і із спеціальною науковою літературою у галузі психофізіології, антропології або патології. Всі опитувальні листи будуть зібрані воєдино, надруковані і розіслані вибраним особам, від яких можна чекати цінних зауважень, пропозицій, повчань або практичної допомоги; тільки таким чином, за допомогою ретельного розробленого наукового методу досліджень, можна буде ближче і краще ознайомитися з дитячим віком і дійти кращих способів виховання. Кожен пункт наміченого вище методу виправдав себе в практичному використанні, і в Північній Америці, і Великій Британії, де опитувальні листи були опубліковані з якнайкращими результатами в педагогічних журналах. Складання звітів особливе корисне для тих, хто їх робить; педагогам-практикам воно дає привід і можливість заглянути чим глибше в душу окремих учнів і в сутність виховних методів. Це засвідчено багатьма, і, дійсно, тільки за сприяння багатьох осіб можлива подальша розробка цього методу дослідження.

Лютий 1895 року.