Розділ 2

Особистісні фактори адаптації співробітників ДСНС до діяльності в особливих умовах

2.1.Організація та хід дослідження.

Дослідження проводилося на співробітниках Державної служби України з надзвичайних ситуацій на базі СДПЧ-1, СДПЧ-2, СДПЧ-12 Управління ДСНС України в Закарпатській області на протязі грудня 2014 року.

Загальна кількість вибірки склала 40 чоловік: 12 чоловік з офіцерського складу та 28 з молодшого начальницького та рядового складу. Вік досліджуваних коливався від 21 до 46 років (середній вік 34 роки).

Методики подавалися для співробітників кожного з СДПЧ окремо. Для проводження методик був визначений час який співпадав разом з плановим психологічним тестуванням в підрозділах У ДСНС в Закарпатській області.

Перед тестуванням досліджуваним була оголошена мета та було наголошено про те, що необхідно давати правдиві відповіді для того щоб дати об’єктивну оцінку адаптаційним можливостям співробітників ДСНС та можливо надати певну практичну або теоретичну допомогу тим службам які займаються цими питаннями для покращення проходження служби як окремим співробітникам так і підрозділу в цілому. Також особливу увагу було приділено конфіденційності, наголошувалося на те, що результати дослідження будуть використані тільки з прямою їх ціллю для дипломної роботи, анонімність гарантувалася тим, що бланки можна було не підписувати хто цього не бажав тому, що для підтвердження або спростування гіпотези прізвища досліджуваних мені не були потрібні була потрібна тільки узагальнена матриця з результатами.

Що стосується інструкції, то по ній запитань не було, що свідчить про те, що досліджувані зрозуміли інструкцію. Далі почалася зачитка кожного з питань з назвою його номера щоб піддослідні не збилися з рахунку питань. За час проведення методики декілька раз доводилося повторювати питання, в основному це було в кінці опитування, це можливо давала про себе знати стомленість від напруженості на дачу відповідей. Деякі респонденти відкрито виражали свої варіанти відповідей але при зауваженні від мене перестали цим займатися та сконцентрували увагу на відповідях це було приблизно на перших десяти питаннях.

Після проведення усіх методик було подякувано респондентам за їхню безпосередню участь у дослідженні.

Розглянемо отримані результати наших досліджень:

Гістограма 1 Адаптація

До групи з високим рівнем адаптації можна віднести дванадцять (30%) досліджуваних. Представники цієї групи легко адаптуються до нових умов діяльності, швидко входять в новий колектив, легко орієнтуються в ситуації, швидко виробляють стратегію своєї поведінки, не конфліктні, володіють високою емоціональною стійкістю. Такий високий відсоток , які відносяться до цієї групи, можливо, пояснити як зовнішніми, так і внутрішніми факторами. До внутрішніх факторів можна віднести властивості особистості, а до зовнішніх – умови в яких перебуває індивід, тобто підрозділ в якому і до якого відбувається сам процес адаптації.

Група із середнім рівнем адаптації охоплює двадцять (50%) респондентів. Більшість осіб цієї групи володіє ознаками різної акцентуації, яка в звичних умовах частково компенсована і може виявлятися при зміні діяльності. Тому успіх адаптації багато в чому залежить від зовнішніх умов середовища. Ці респонденти, як правило, володіють невисокою емоціональною стійкістю.

В групу з низьким рівнем адаптації потрапило вісім (20%) респондентів. Ця група має чітко виражені акцентуації характеру. Процес адаптації протікає важко і можливі нервово-психічні і емоційні зриви. Такий відсоток повинен викликати занепокоєння, оскільки ці респонденти не вміють регулювати свою поведінку в різних життєвих і службових ситуаціях. Знижений адаптаційний потенціал приводить до низької успішності, як в навчальній так і в службовій діяльності підрозділу.

Методика «трансактний аналіз спілкування»

Трансакція – одиниця акту спілкування, протягом якої співрозмовники, що знаходяться в одному з трьох станів «Я», обмінюються парою реплік. Звертаючись до іншої людини, ми звичайно вибираємо собі і співрозмовникові один із трьох можливих станів нашого «Я»: стан БАТЬКА, ДОРОСЛОГО або ДИТИНИ.

Людина, говорячи першу фразу, задає тон розмови тим, що мимоволі обирає собі і співрозмовникові відповідний стан «Я».

Трансактний аналіз спілкування дає можливість опанувати тонкощі ділового спілкування: точніше вловлювати прихований зміст сказаного, стати ініціатором спілкування, уникнути тактичних і стратегічних помилок контакту.

Ці три «Я» супроводжують нас усе життя. Зріла людина уміло використовує різні форми поведінки, щоб вони були доречні. Самоконтроль і гнучкість допомагають йому вчасно повернутися в «дорослий» стан, який і відрізняє зрілу особистість від молодика, нехай навіть солідного віку.

Гістограма 2 Методика «трансактний аналіз спілкування»

У п’ятнадцяти осіб отримано формулу ДОР.Д.Б., що складає 37,5% загальної вибірки (див. Гістограма 3). Це означає, що респонденти мають розвинуте почуття відповідальності, у міру імпульсивні і безпосередні, не схильні до повчань. Вам можна лише побажати зберегти ці якості і надалі. Вони допоможуть у будь-якій справі, пов'язаній зі спілкуванням, колективною працею, творчістю.

Добре, якщо на першому місці стоїть Б. Категоричність і самовпевненість протипоказані, наприклад, педагогові, організаторові – словом, усім, хто в основному має справу з людьми, а не з машинами.

У шістнадцяти індивідів одержали Б.Д.ДОР., що складає 40% загальної вибірки. Дана формула здатна ускладнити життя власникові такої характеристики: «Батько» з дитячою безпосередністю ріже «правду-матку», ні в чому не сумніваючись і не піклуючись про наслідки. Але й тут немає особливих причин для зневіри. Якщо респондентів не цікавить організаторська робота, гучні компанії, і вони воліють побути наодинці з книгою, кульманом або етюдником, то все в порядку. Якщо ж опитані захочуть пересунути своє Б на друге або навіть на третє місце, то це цілком можливо. Їм допоможуть і групи тренування спілкування, організовані професійними психологами в багатьох містах.

Дев’яти осіб не першому місці отримали Д., що складає 22,5% загальної вибірки. Респонденти на чолі пріоритетної формули Д. – являються цілком прийнятним варіантом, скажемо, для наукової роботи. Ейнштейн, наприклад, один раз жартівливо пояснив причини своїх наукових успіхів тим, що він розвивався повільно і над багатьма питаннями задумався лише тоді, коли люди звичайно вже перестають про них думати. Але дитяча безпосередність добра до певних меж. Якщо вона починає заважати справі, то, виходить, настав час узяти свої емоції під контроль.

Тест на оцінку самоконтролю в спілкуванні

Тест розроблений американським психологом М. Снайдером. Потрібно уважно прочитати десять пропозицій, описаних реакцій на деякі ситуації. Кожне з них Ви повинні оцінити, як правильне чи неправильне порівнюючи з собою. Якщо пропозиція здається вам правильною чи переважає правильність, поставте поряд з порядковим номером літеру «П», якщо неправильне чи переважає неправильне – «Н».

Інтерпретація результатів:

Згідно результатів методики «Діагностики оцінки самоконтролю в спілкуванні» (за М. Снайдером) виявлено наступні результати:

«Діагностики оцінки самоконтролю в спілкуванні»

Дев’ятнадцять осіб отримало високий рівень самоконтролю, що складає 47,5% загальної вибірки (див. Гістограма 3), що свідчить про низький самоконтроль у спілкуванні. Поведінка в цих осіб стала, і вони не вважають потрібним змінювати її в залежності від ситуації. Їм притаманна відвертість у спілкуванні. Дехто рахує їх «незручними» у спілкуванні по причині їхньої прямолінійності.

Чотирнадцять осіб отримали середній рівень, що складає 35% вибірки. Звідси можна зробити висновок, що опитаним особам притаманний середній комунікативний контроль, вони відзначаються відвертістю, проте нестримні в своїх емоційних проявах та рахуються у своїй поведінці з оточуючими людьми.

Семеро осіб отримали низький рівень, що складає 17,5% вибірки. Опитаним особам притаманний високий комунікативний контроль, вони легко входять в будь-яку роль, гнучко реагують на зміни ситуації. Також ці особи можуть передбачити захоплення, яке вони викликають в оточуючих.

Люди з високим комунікативним контролем, по Снайдеру, постійно слідкують за собою, добре знають де і як себе вести, керують виразом своїх емоцій. Разом з тим, у них затруджена спонтанність самовираження, їм не подобаються непрогнозовані ситуації. Їхня позиція: «Я такий, яким я є в даний момент». Люди з низьким комунікативним контролем являються більш відкритими для всіх, у них більш стійке «Я», проте вони мало піддаються змінам в різних ситуаціях.

Порівняльний аналіз

Для порівняльного аналізу, основною методикою ми обрали МЛО, де розділили її на дві групи. До першої ввійшли особи з високою адаптацією, а до іншої – середньою та низькою.

Методика саморегуляції колективу

Методика допомагає визначити критерії формування групи, допомагає виявити проблеми, та показує над чим потрібно попрацювати керівнику колективу.

Гістограма 4 Порівняння саморегуляції колективу

Ми бачимо, що показник «відповідальність» вищий у осіб високої адаптації, а це означає, що вони добре усвідомлюють смисл і значення діяльності, їхніх наслідків для суспільства і соціального розвитку.

Показник «колективізм» нижчий у групі низької адаптації, це в свою чергу свідчить, що вони не ставлять на перший план не колективні питання, а особистісні.

Критерій «співпраця» вищий у респондентів високої адаптації оскільки вони навчились співпрацювати з колегами, працюютьв рівних умовах, як єдине ціле.

Показник «організованість» свідчить, про те, що група із низькою адаптацією не виконує поставленої мети, як єдине ціле, в них сформовано багато мікрогруп, які мають своїх лідерів, яким важко знайти спільну колективну думку.

Критерій «керівництво» вищий у респондентів високої адаптації, оскільки вони вміють підлаштуватись під керівників, і там немає «підводних каменів».

Гістограма 5 Трансактні стани

Аналіз трансактних станів у спілкуванні показує, що особи із низькою адаптацією в більшій мірі керуються своїми емоціями, це пояснюється тим, що вони привикли за допомогою своєї поведінки маніпулюючи, випрошували в оточуючих певного роду цінності, проте особи іншої групи розвинули в себе почуття відповідальності, в міру імпульсивності і безпосередності, тому, що їм приходилось часто вирішувати самостійно свої власні проблеми протягом табірних зборів та під час несення служби

Гістограма 6 Показники самоконтролю у спілкуванні

Загалом у вибірці по курсах виявлено, що у осіб низької адаптації нижчі показники самоконтролю. Котрі свідчать про те, що самоконтроль у спілкуванні в даних респондентів мало адаптований до умов соціального контролю, тому в них малорозвинені навички спілкування, що, у свою чергу, призводить до втрати таких рис, як відвертість, доброзичливість, комунікабельність, схильність до компромісів. Високі показники самоконтролю в іншої групи свідчить про те, що в них зріс рівень комунікативних здібностей в процесі спілкування та співпраці протягом проходження служби Гістограма 8.