7.8. Влаштування й утримання газонів

Крім згаданих вище визначень газону можна подати й таке: газони – це травяно-грунтове покриття, яке створюють для декоративних, оздоровчих, спортивних, грунтозахисних та інших потреб. Іншими словами, газон – це ділянка, покрита щільним грунтозахисним килимом з багаторічних травянистих рослин, на яких в умовах садово-паркового обєкта розташовують дерева, чагарники, квіткові рослини та різноманітні елементи благоустрою (паркову скульптуру, альтанки, трельяжі тощо). У переважній більшості випадків газон – це коротко підстрижений лучний травостій.

Для створення газонів в основному використовують злакову рослинність, яка утворює густий травостій і щільну дернину. Рівні ділянки газонів розширюють просторово-зорове сприйняття садово-паркових композицій.

Газони за своїм функціональним призначенням розподіляють на: партерні, звичайні, лучні, спортивні, ігрові та квіткові (мавританські).

Партерні газони. Вважають найдекоративнішими.

Партерні газони – основний елемент квітника і партера, служить фоном для квіткових композицій, деревно-чагарникових груп, а також для скульптур, фонтанів, трельяжів тощо.

Партерні газони надзвичайно трудомісткі елементи озеленення, особливо їх створення й утримання. Передусім вони мають бути ідеально доглянутими – чистими, з рівномірно зімкнутим травостаном, низьким і однотонним. Створюють їх, як правило, з одного виду трав, оскільки цим можна забезпечити їхнє однотонне забарвлення. Використовують для посіву, в основному, райграс пасовищний (Lolium perenne), кострицю червону (Festuca rubra), польовицю звичайну (Agrostis stolonifera), тонконіг лучний (Poa pratensis). Вимагають регулярної стрижки, внесення добрив та поливу.

Звичайні садово-паркові газони. Найпоширеніший тип газонів. Такі газони створюють у міських парках, скверах, на бульварах, використовують в озелененні вулиць як смуги для посадки дерев.

Крім декоративності ці газони, беручи до уваги їхнє значне практичне поширення, мають бути стійкими до несприятливих факторів міського середовища та довговічними. Для їх створення використовують різної складності травосуміші – двох-пяти видів злакових трав з різними типами кущіння: кореневищні, розгалужено-кущисті, кореневищно-розгалужені. Такі рослинні угруповання здатні створити щільну і довговічну дернину.

У середній смузі газони доброї якості утворюють: тонконіг лучний, костриця червона, польовиця біла, райграс пасовищний; в південних районах – польовиця волосоподібна (Agrostis capillaris), костриця овеча (Festuca ovina), стоколос безостий (Bromopsis inermis), гребінник звичайний (Cynosurus cristatus), житняк пустельний (Agropyrum desertorum).

При створенні паркових газонів норма висівання насіння становить близько 100 кг/га. Наводимо приклад травосумішей, %:

польовиця звичайна – 15;

костриця червона – 25;

райграс пасовищний – 60;

костриця овеча – 20;

польовиця біла – 30;

тонконіг звичайний – 20;

райграс пасовищний – 30.

Лучні газони. Ці газони призначені для великих паркових, лісопаркових і лугопаркових територій, на яких переміщається значна кількість рекреантів, а тому вони мають вирізнятися ще більшою стійкістю і довговічністю, ніж попередні. При створенні лісопаркових газонів передбачають не лише посів, але й використання природних лучних трав.

До складу лучних газонів входять тонконіг лучний, пирій безкореневищний (Agropyrum repens), лисохвіст лучний (Alopecurus pratensis), польовиця біла, костриця червона. Крім злакових в лучні газони включають бобові рослини – конюшину, люцерну, еспарцет.

Спортивні й ігрові газони. Газони цього типу мають бути покриті дерниною, яка б відрізнялася високою звязністю, доброю несучою здатністю, особливою стійкістю до механічних пошкоджень і швидко просихала.

Спортивні газони створюють на однорідному за структурою і потужністю рослинному шарі землі завтовшки не менше 15 см. Земля має бути добре дренованою, характеризуватися, як вже зазначалося, високою звязністю і збалансованим співвідношенням основних поживних речовин.

Нахил ділянки газону може бути спрямований в один, два або чотири боки і становити 0.005-0.01 або 5-10 мм на 1 м довжини. Після вирівнювання основи газон вкатують катками масою 15-20 кг.

Для спортивних газонів рекомендують влаштовувати дренаж. На важких грунтах дрени закладають частіше (4-8 м) і ближче до поверхні (60 см), але не нижче глибини промерзання; на середніх рідше (10-12 м) і глибше (90-100 см).

На важких водонепроникних грунтах краще влаштовувати суцільний дренаж із щебеню (фракція 20 мм) шаром 10-15 см, гравію чи керамзиту (фракція 8 мм), шаром 5-7 см та крупнозернистого піску шаром 7-10 см, нахилом не менше 0.008.

Важливим фактором якості газону є механічний склад грунту (рекомендований склад наведено в табл. 7.2).

Таблиця 7.2