7.3.3. Підвищення стійкості дерев у місті шляхом використання нових технічних засобів і хімічних препаратів

Використання стимуляторів росту у поєднанні з мінеральними добривами. Міські умови пригнічують процеси життєдіяльності надземної частини і кореневої системи дерев. Одним із проявів цієї негативної дії є значне зниження інтенсивності новоутворення і росту активної всисної частини кореня, яка забезпечує рослину елементами живлення.

Перспективним напрямком посилення активності коренеутворення дерев у міських умовах є використання у системі догляду за ними стимуляторів росту. Фізіологічно активні речовини, внесені у відповідних дозах у зону ризосфери, сприяють більш енергійному утворенню і росту активних всисних коренів, що в кінцевому наслідку покращує обмін речовин, посилює процеси росту і розвитку дерев.

Великий інтерес для практики міського озеленення мають синтезовані і продуковані в останні роки промисловістю такі стимулятори росту, як амонійні солі хінонних нітрополікарбонових кислот (АПК) і натрієва сіль нафтенових кислот (НРВ). Ці рідини мають достатньо високу фізіологічну активність при стимулюванні процесу коренеутворення у дерев (Ерохина, 1987).

Амонійні солі хінонних полікарбонових кислот добре розчиняються у воді, рідина чорного кольору зі слабким запахом аміаку. Препарат хімічно нейтральний і тому може перевозитись і зберігатись у будь-якій тарі (скляній, металевій, деревяній, пластмасовій). Промисловість випускає 16%-й водний розчин АПК.

Натрієва сіль нафтенових кислот являє собою маслянисту густу рідину темно-коричневого кольору із слабким запахом мила. НРВ добре розчиняється у воді в будь-яких співвідношеннях. Будучи, як і перший препарат, хімічно нейтральним, НРВ також може зберігатись у транспортуватись у будь-якій тарі. Промисловість випускає 40%-ий розчин НРВ.

Обидва стимулятори росту нетоксичні і нешкідливі для людини. Однак при роботі з ними слід дотримуватися тих самих заходів безпеки, що й при роботі з іншими хімічними речовинами.

Обробіток кореневих систем стимуляторами росту дає позитивний ефект тільки за умов високого рівня агротехніки догляду та наявності достатньої кількості елементів мінерального живлення і води у грунті.

Рекомендують використовувати такі мінеральні добрива: сечовину (містить 46% азоту), амофос (містить близько 40% фосфору і 11-12% азоту) і хлористий калій (містить 54% калію).

Рекомендують такі концентрації препаратів для деревних, які найширше використовують в озелененні міст лісової зони: по препарату АПК – 0,005% (для ясена пухнастого, берези повислої, вяза гладкого) – 0,0075% (для липи дрібнолистої); по препарату НРВ – 0,003% (для липи дрібнолистої).

У межах степової зони при догляді за липою дрібнолистою і гіркокаштаном звичайним оптимальною є концентрація АПК 0,005% і НРВ – 0,001-0,003%.

Розчини стимуляторів росту вносять двічі за період вегетації у суміші з мінеральними добривами. Перший раз – на початку облистнення, другий – у фазі масового цвітіння – для липи дрібнолистої і в період дозрівання плодів – для ясена пухнастого, берези повислої, вяза гладкого, гіркокаштана звичайного (в липні місяці).

Під час першої обробки в розчин стимуляторів додають сечовину (50 г д.р. на 1 дерево) і амофос (90 г д.р. на 1 дерево). При другій обробці у приготовлений розчин стимулятора додають хлористий калій з розрахунку 40 г д.р. на 1 дерево.

Обробку кореневої системи дерев сумішшю розчинів стимулятора росту та мінеральних солей здійснюють один раз на два роки. Норма подачі рідини – 100 л на 1 крупне дерево.

Приготовлені робочі розчини слід вносити безпосередньо у зону залягання основної маси коренів дерев за допомогою гідробура.

У разі відсутності у виробничій організації гідробурів розчини стимуляторів росту разом з мінеральними добривами можна вносити в грунт способом шлангового поливу. У цьому випадку на пристовбуровій площадці дерев гострим металевим стержнем необхідно зробити вертикальний отвір, що буде сприяти проникненню в зону кореневої системи всієї норми рідини і рівномірному її поширенню у грунті.