7.6.7. Омолоджування чагарників посадкою “на пень”

Спрямоване на продовження здорового довголіття та декоративності чагарників, більшість з яких дуже добре переносить цю операцію. При цьому щеплені чагарники обрізують на висоті 10-15 см від місця щеплення.

Нещеплені чагарники, основні осьові пагони яких виростають швидко, протягом одного або двох-трьох років (спірея, жимолость, садовий жасмин та ін.), обрізують на висоті 10-15 см від кореневої шийки (рис. 7.9), оскільки їхнє відновлення (крім троянди зморшкуватої) відбувається лише від стеблової порослі.

Чагарники з багаторічними скелетними гілками (смородина, дерен, калина, бузок, акація жовта) утворюють як стеблову, так і кореневу поросль, і обрізування їх можна проводити, залишаючи пеньки заввишки 10-15 см або ж усуваючи їх до основи. Таку “посадку на пень” часто проводять у зовнішніх рядах захисних смуг уздовж автомобільних шляхів і залізниць.

Не можна допускати розростання дуже рясної порослі, а для цього треба своєчасно, відразу в перший вегетаційний період після обрізування посаджених “на пень” рослин, проріджувати утворену як кореневу, так і стеблову поросль, залишаючи 3-5-7 і більше сильних пагонів для подальшого розвитку.

Поверхню зрізів крупних гілок добре зачищають і покривають садовою замазкою, варом або масляною фарбою.

7.7. Догляд за вюнкими рослинами

Вюнкі рослини не лише маскують різні недоліки будівництва, але є добрим способом наближення будинку до саду. Крім того, вони захищають від негоди більш ніжні рослини, створюючи затишок. Вюнкі особливо ефектні в перголах, навісах, на стовпах і ліхтарях і навіть у живоплотах.

Проте всі ці способи використання вюнких рослин вимагають особливих методів агротехніки вирощування і догляду, зокрема обрізування.

Особливості росту вюнких рослин, як вже згадувалося (див. табл. 3.9), дають змогу розподілити їх на окремі групи і визначитися з технологією вирощування:

1. Рослини, які природно чіпляються до стін завдяки повітряним кореням та присоскам і яким не потрібні спеціальні опори.

2. Рослини, які піднімаються на опору за допомогою закручених або роздвоєних листяних вусиків, черешків або стебел (гліцинія, ломиніс, жимолость). Для цих рослин потрібна для закріплення система опор.

3. Рослини, які чіпляються за інші рослини, використовуючи колючки (наприклад, троянди). Цим рослинам потрібна система опор.

4. Ніжні чагарники, які краще ростуть під захистом стін і огорож (вічнозелені цеантус, карпентерія каліфорнійська). Ступінь їхнього обрізування залежить від відведеного для них місця. При вирощуванні біля стін їм потрібна система опор.

Для озеленення слід вибирати такі вюнкі рослини, які можуть заповнити відведене для них місце і не будуть вимагати постійного обрізування. Наприклад, швидкорослий пятилисточковий плющ, висаджений біля стіни дачного будиночка, спочатку дуже привабливий, але з часом стане вимагати до себе занадто багато уваги, щоб його швидкий ріст не пошкодив дахівки чи водостічних труб.

Ніколи не слід висаджувати рослини біля самої стіни або огорожі, між ними завжди має бути віддаль не менше 20-30 см. Справа в тому, що біля самої стіни грунт часто дуже сухий і це, як правило, призводить до поганого росту, рідкого цвітіння і навіть відмирання рослин. Завжди слід памятати, що система опор, яка створюється ще до посадки ліани, має бути міцною, щоб забезпечити підтримку рослин у період сильних вітрів чи снігопаду.

Обрізування вюнких рослин спрямоване передусім на підтримку збалансованого обмеженого росту, що досягається досить інтенсивним щорічним обрізуванням сильнорослих рослин.

З метою створення потужного скелета вюнких рослин спочатку слід направляти і підвязувати стеблини, щоб закріпити ними площу стіни або огорожі, а також обрізувати пагони, які від них відростають. Все це стимулюватиме утворення бокових пагонів.