- •1. Соціологія, як наука, об'єкт і предмет соціології.
- •2. Закони, категорії і методи соціології
- •3. Структура і рівні соціологічного знання
- •4. Основні функції соціології
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Сутність суспільства.
- •2. Типи суспільств.
- •3. Розвиток суспільств
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Сутність та основні елементи соціальної структури
- •Елементи соціальної структури:
- •2. Поняття соціальної стратифікації.
- •3. Види соціальної стратифікації.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві
- •2. Структура та динамічні показники конфліктів
- •Стадії розвитку конфлікту:
- •3. Причини і умови виникнення конфліктів
- •4. Управління соціальними конфліктами
- •Стратегії виходу з конфлікту
- •5. Соціальні конфлікти у сучасній Україні
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •І.Поняття соціології політики, її завдання та предмет.
- •2. Основні поняття соціології політики та їх зміст
- •З.Соціологія громадської думки як наука
- •4. Етапи формування та фактори впливу на громадську думку.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Етносоціологія та предмет її дослідження
- •Предметом етносоціології є соціальні аспекти:
- •Предмет досліджень соціології націй:
- •2. Основні підходи до вивчення етнічних спільнот
- •3. Національне відродження України та роль етносоціологн в розбудові українського суспільства
- •Проблеми етнонаціонального розвитку української нації:
- •4.0Собливості релігійних процесів в Україні.
- •Сучасна релігійна ситуація в Україні характеризується таким чином:
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні
- •План викладу і засвоєння матеріалу
- •1. Сім'я, як об'єкт соціологічного вивчення
- •Форми шлюбу
- •2. Сім'я як соціальний інститут і як мала соціальна група
- •Соціологічні підходи щодо вивчення сім'ї
- •Структура сім'ї буває:
- •3. Основні функції сім'ї та тенденції її розвитку
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Поняття особистості.
- •2.Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи
- •3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості
- •4. Соціальна структура і типи особистості
- •1.Соціологія культури як предмет.
- •2.Функції та основні категорії культури.
- •3. Предмет та завдання соціології науки.
- •4. Наука та її вплив на суспіл ьнийрозвиток.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види.
- •2. Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження. Вибірка.
- •Елементи теоретико-методологічного розділу програми ксд
- •Робочий план дослідження
- •3. Методи збору соціологічної інформації
План викладу і засвоєння матеріалу:
1. Сутність та основні елементи соціальної структури.
2. Поняття соціальної стратифікації.
3. Види соціальної стратифікації.
1. Сутність та основні елементи соціальної структури
Суспільство - складна соціальна будова, яка характеризується структурно організованою цілісністю і багатозначними людськими відносинами. Внутрішня картина цієї соціальної будови відзеркалюється в її соціальній структурі. Соціальна структура суспільства - це сукупність його елементів і взаємозв 'язків між ними.
Елементи соціальної структури:
• Статуси і ролі.
Першоцеглинками соціальної структури суспільства є статуси і ролі. Тут важливо наголосити, що перші надають їй статичність, усталеність, нерухомість, а другі - динамічність, рухомість. Будь-який статус складається із ролей, а ті - із сукупності прав і обов'язків, які за традицією суспільство закріплює за статусом. Права і обов'язки визначаються соціальними нормами. Соціальну структуру суспільства утворює сукупність пустих статусів, тобто не заповнених людьми. Якщо ж ми заповнимо, скажімо, статус "студент" людьми, то одержимо велику соціальну групу - "студенство".
Чим розвинутіше суспільство, тим більше в ньому статусів. В сучасному суспільстві одних тільки професійних статусів біля 40000, сімейно-шлюбних відносин понад 200, багато сотень політичних, релігійних, економічних, демографічних. Хоча статуси безпосередньо не вступають у соціальні відносини, а тільки опосередковано - через їх носіїв, вони головним чином визначають зміст і характер соціальних відносин.
• Індивіди (люди).
Кожний індивід (або людина) може успішно себе, утвердити, зайняти той чи інший соціальний статус і виконувати необхідні соціальні ролі в результаті входження, інтеграції в різні колективні утворення, особливі соціальні системи і підсистеми. В якості висхідної підсистеми в соціальній структурі людських відносин виступає соціальна група, яка виконує роль проміжної ланки в системі "суспільство — група — особистість ".
• Соціальні групи і спільноти.
Соціальна група — це найбільш загальне і специфічне поняття соціології, що означає певну сукупність людей, які мають загальні природні і соціальні ознаки і об'єднані спільними інтересами, цінностями, нормами і традиціями, системою певних відносин, які регулюються формальними і неформальними соціальними інститутами. Для виникнення групи необхідна внутрішня організація, мета, конкретні форми соціального контролю, зразки діяльності.
Основні види соціальних груп:
1.3а ступенем усталеності (нестійкі (мітингуючий натовп), середньо усталені (студентська група), усталені (нації)).
2.3а розмірами (великі (нації), середні (мешканці міста), малі(сім 'я)).
3.3а змістом (соціально-класові(селяни), соціально-професійні(вчителі), соціально-територіальні(жителі Буковини) ).
Соціальні спільноти — це емпірично фіксовані, реально існуючі об'єднання індивідів, які є відносною цілісністю, що може виступати як об'єкт соціального впливу.
• Соціальні інститути і організації.
Важливим елементом соціальної структури є соціальний інститут. Саме через той або інший соціальний інститут забезпечується організація і регулювання сумісної діяльності людей, сталість соціальних відносин, від яких залежить буття соціальних груп і соціальних спільностей.
В соціології соціальний інститут розглядається як: - повна сукупність установ, які відповідають соціальній структурі суспільства; - сукупність соціальних норм і культурних зразків, які визначають сталі форми соціальної поведінки і дії; - система поведінки у відповідності з цими нормами..
.Поняття "соціальний інститут" запозичено соціологією з юридичної науки, де воно означає сукупність юридичних норм, що регулюють соціально-правові відносини (інститут наслідування, шлюбу та ін.) і використовується достатньо широко, хоча найчастіше і поза точним визначенням.
З соціальними інститутами тісно зв'язані соціальні організації - штучно сконструйовані спільноти людей. Соціальна організація - це в широкому понятті будь-яка організація в суспільстві; у вузькому понятті - соціальна підсистема організації. Термін "організація" використовується в декількох значеннях: як елемент соціальної структури суспільства; як вид діяльності якої-небудь групи; як сутність внутрішньої упорядкованості, узгодженості функціонування елементів системи.
• Соціальні взаємодії.
• Соціальні відносини.
Вони зв'язують між собою статуси, але реалізуються ці відносини через людей - носіїв статусів.
• Соціальні функції.
Отже, суспільство є складноструктурованою та багатовимірною будовою. Кожна особистість від народження до кінця свого життя в ньому може бути охарактеризована через набір властивих їй приписних та набутих статусів та відповідних їм соціальних ролей, а отже об'єктивно вона є членом одночасно багатьох соціальних груп та спільнот, які разом з соціальними інститутами і соціальними організаціями та системою соціальних відносин і взаємодій і складають соціальну структуру суспільства.