2. Сім'я як соціальний інститут і як мала соціальна група

Сім'я - соціальна система, яка має риси соціального інституту і малої соціальної групи, первинної і основної клітинки суспільства. Як соціальний інститут сім'я характеризується сукупністю соціальних норм, санкцій і зразків поведінки, які регламентують взаємні стосунки між подружжям, батьками, дітьми та іншими родичами.

Соціологічні підходи щодо вивчення сім'ї

* інтеракціонітський - взаємодія членів сім "і;

* інфЄитуціональний - аналіз сімейно-шлюбнга відносин;

* структурно-функціональний - аналіз сім 'їяк системи;

* еволюційний - єдина система підходів;

* ситуаційний - цінності сім "і;

Як малу соціальну групу сім'ю можна визначити як спільність, яка утворюється на основі

шлюбу або кровному родстві, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємодопомогою і взаємною моральною відповідальністю подружжя за здоров'я дітей та їх виховання. Отже, сім'я як соціальний інститут вивчається на макрорівні, а як мала соціальна група - на мікрорівні. Поєднання цих підходів буде сприяти більш глибокому аналізу сімї як соціальної системи.

Досліджуючи шлюбно-сімейні відносини, соціологія сім'ї використовує такі категорії: Умови життя сім"ї - це сукупність факторів макросередовища (загальні соціальні умови) і мікросередовища (найближче соціальне оточення).

Структура сім 1'— це сукупність відносин між її членами.

Структура сім'ї буває:

* авторитарна, підкорення дружини - чоловікові, а дітей - батькам.

* демократичної, розподіл ролей за особистісними якостями подружжя.

Сімейний кодекс України акцентує увагу на право, особистої власності дружини і чоловіка, сумісної власності подружжя, на права і обов'язки матері, батька і дитини, інших членів сімї і родичів. Життєві цикли сім 'ї. ^утворення сім 'ї - вступ у перший шлюб; *початок дітонародження - народження першої дитини: *завершення дітонародження - народження останньої дитини;*"порожнє гніздо" - вступ у шлюб і виділення із сім "і останньої дитини; *припинення існування сім'ї - смерть одного із подружжя.

Сім'я — це соціальна спільність, яка формується на основі шлюбу й зумовленої ним правової та моральної відповідальності подружжя за здоров'я дітей та їх виховання. Тому суттєве значення нині має "планування батьківства". При плануванні останнього, як правило, враховуються такі фактори: загальна кількість дітей, час народження першої дитини, інтервал між народженням наступних дітей.

3. Основні функції сім'ї та тенденції її розвитку

Залежно від сфер життєдіяльності можна виділити такі основні функції сучасної сім'ї. *Репродуктивну функцію називають ще функцією дітонародження або відтворення населення.

Прийнято виділяти три типи репродуктивності сім'ї: багатодітну, середньодітну, малодітну. З метою регулювання дітонародження різні держави виробляють і проводять у життя демографічну політику. Демографічна політика - це система соціальних заходів, спрямованих на формування бажаної для того чи іншого суспільства свідомої демографічної поведінки населення. Нині очевидною є необхідність наукової розробки нової стосовно нових умов демографічної політики в Україні, постає необхідність державного стимулювання народжуваності.

*Виховна функція сім'ї це здійснення соціалізації дитини і виховання дітей аж до досягнення

ними соціальної зрілості. Під вихованням розуміється система цілеспрямованого впливу на

особистість з метою прищеплення їй певних моральних норм і зразків поведінки, а також певних

морально психологічних і фізичних якостей.

*Господарсько-побутова - догляд за дітьми, підтримка фізичного здоров'я людей.

^Економічна - економічна підтримка неповнолітніх і непрацездатних,

*Первісного соціального контролю - моральна регламентація членів сім'ї в різних сферах

життєдіяльності.

*Духовного спілкування - духовне взаємозбагачення членів сім'ї.

*Соціально-статусна - надання певного соціального статуса членам сім'ї.

*Дозвільна - організація раціонального дозвілля.

*Емоційна - емоційна стабілізація індивідів.

*Сексуальна - сексуальний контроль та задоволення сексуальних потреб.

Отже, сучасна сім 'я в основному зберегла всі функції попередніх форм сім % але при цьому змінились місце, значення і вага кожної з функцій, їх субординація, ієрархія.

Успішне виконання сім'єю своїх функцій визначається не тільки її внутрішнім станом, але й соціальним здоров'ям суспільства.

Сучасні тенденції в розвитку сім 'ї характеризуються такими соціальними особливостями:

* Шлюб, який є основою сім'ї, стає рівноправним, добровільним, вільним від примусу, матеріальних розрахунків, втручання або тиску третіх осіб, союзом жінки і чоловіка.

*Додержання принципу егалітарності на противагу патріархальності, чоловічої автори­тарності, які не обмежують права і гідність чоловіка та жінки, забезпечують кожному з них рівні можливості професійного та духовного зростання.

* Нині створюються реальні передумови для подолання суперечностей між: коханням і обов'язком, індивідуальним та суспільним інтересом в інтимному житті людини.

* Суспільна цінність сім'ї все більше визнається її роль в примноженні і передаванні в спадковість приватної власності, організації виробництва організації споживання і побуту тощо.

За даними перепису 2001 р. в Україні налічується понад 17 млн. сімей, з яких понад 11 млн. - в міських поселеннях і майже 6 млн. - в сільській місцевості. Частка сімей з однією дитиною становить 30,4%, з двома - 49,3%, з трьома -7,4%, багатодітних - 2,9%, бездітних -10%.

Нині в Україні переважають прості сім'ї (75%), які у своєму складі мають подружжя з дітьми або без них. А от сім'ї, які складаються з двох і більше подружніх пар, становлять лише 4,8%. Значна категорія сімей, у складі яких немає подружньої пари.

Найскладнішою соціальною проблемою майже у всіх сучасних суспільствах є проблема розлучень. В Україні протягом року реєструється близько 500 тисяч, в тому числі повторних шлюбів, і понад 200 тисяч розлучень. Пік розлучень припадає на 1-4 роки подружнього життя.

Мотиви розлучень

*мотиви обумовлені дією соціально-економічних чинників (незадоволеність побутовими умовами, матеріальний розрахунок при заключенні шлюбу).

*мотиви обумовлені соціально-психологічними факторами (несхожість характерів, відмінності в потребах та інтересах). *мотиви соціально-біологічного характеру (пияцтво і алкоголізм подружжя, подружня зрада).

Проте, розлучення - це аж ніяк не відзеркалення нещастя. Воно є, можливо, невдалим але останім засобом подолання багаторічного конфлікту, неприязні між подружжям, емоційного напруження в сім'ї.

Лекція №8

ТЕМА: Соціологія особистості.