- •1. Соціологія, як наука, об'єкт і предмет соціології.
- •2. Закони, категорії і методи соціології
- •3. Структура і рівні соціологічного знання
- •4. Основні функції соціології
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Сутність суспільства.
- •2. Типи суспільств.
- •3. Розвиток суспільств
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Сутність та основні елементи соціальної структури
- •Елементи соціальної структури:
- •2. Поняття соціальної стратифікації.
- •3. Види соціальної стратифікації.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві
- •2. Структура та динамічні показники конфліктів
- •Стадії розвитку конфлікту:
- •3. Причини і умови виникнення конфліктів
- •4. Управління соціальними конфліктами
- •Стратегії виходу з конфлікту
- •5. Соціальні конфлікти у сучасній Україні
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •І.Поняття соціології політики, її завдання та предмет.
- •2. Основні поняття соціології політики та їх зміст
- •З.Соціологія громадської думки як наука
- •4. Етапи формування та фактори впливу на громадську думку.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Етносоціологія та предмет її дослідження
- •Предметом етносоціології є соціальні аспекти:
- •Предмет досліджень соціології націй:
- •2. Основні підходи до вивчення етнічних спільнот
- •3. Національне відродження України та роль етносоціологн в розбудові українського суспільства
- •Проблеми етнонаціонального розвитку української нації:
- •4.0Собливості релігійних процесів в Україні.
- •Сучасна релігійна ситуація в Україні характеризується таким чином:
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні
- •План викладу і засвоєння матеріалу
- •1. Сім'я, як об'єкт соціологічного вивчення
- •Форми шлюбу
- •2. Сім'я як соціальний інститут і як мала соціальна група
- •Соціологічні підходи щодо вивчення сім'ї
- •Структура сім'ї буває:
- •3. Основні функції сім'ї та тенденції її розвитку
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Поняття особистості.
- •2.Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи
- •3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості
- •4. Соціальна структура і типи особистості
- •1.Соціологія культури як предмет.
- •2.Функції та основні категорії культури.
- •3. Предмет та завдання соціології науки.
- •4. Наука та її вплив на суспіл ьнийрозвиток.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види.
- •2. Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження. Вибірка.
- •Елементи теоретико-методологічного розділу програми ксд
- •Робочий план дослідження
- •3. Методи збору соціологічної інформації
Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
І.Яке співвідношення існує між соціологією, ентносоціологією, соціологією нації?
2.Що Ви розумієте під поняттям етнічний ренесанс?
4.В чому полягають його причини?
3. В чому полягає відмінність між предметом і об 'єктом етносоціології?
5.Як Ви розумієте співвідношення соціального і етнічного? Поясність свої міркування.
б.Що таке соціологія нації та які процеси і явища вона вивчає?
7.Назвіть основні соціальні функції етносоціології та розкрийте їх суть.
8. Назвіть основні підходи до розуміння етносу та поясність відмінності між ними.
9.Що, на Вашу думку, є основним у визначенні нації:
а) суб'єктивні чинники;
б) об'єктивні чинники;
в) сукупність різноманітних факторів.
10. Що таке національне відродження? Поясніть, в чому полягає специфіка національного відродження України.
Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні
Напередодні проголошення незалежності України і розпаду СРСР посилився національно-релігійний рух. Особливо активно боролися за відновлення своєї церкви, знищеної в 1946 р. сталінськими каральними органами, українські греко-католики. Ще в 1987 - 1989 роках вони провели ряд масових акцій з вимогою легалізації Української греко-католицької церкви (УГКЦ). В 1990 р. Львівська міська Рада передала греко-католикам собор святого Юра. Визнаним лідером УГКЦ виступив єпископ Мирослав кардинал Любачівський.
Напередодні незалежності спалахнула гостра криза в православ'ї, яке в Україні не мало власної церкви і було підпорядковане Московському патріархату. Частина віруючих і духовенства прагнули до створення незалежної від Москви Української православної церкви. В червні 1990 р. було оголошено про відновлення української автокефалії. Патріархом Київським і всієї України Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) було обрано Мстислава (Степана Скрипника). До цього святійший патріарх проживав у США, де в еміграції очолював приходи заборонених в Україні, але поширених за кордоном автокефалістів.
За автокефалістами пішла меншість православних приходів України. Більшість залишилася під контролем Московського патріархату і одержала назву «Українська православна церква» (УПЦ). На чолі церкви стояв митрополит Філарет (Денисенко).
Після проголошення незалежності України в середовищі автокефалістів і УПЦ швидко наростало прагнення до об'єднання. В червні 1992 р. пройшов об'єднавчий собор УПЦ і УАПЦ, який оголосив про створення Української православної церкви - Київського патріархату (УПЦ - КП). Та єдина православна церква в Україні не склалася. Об'єднавчий собор не визнала зорієнтована на Московський патріархат частина духовенства і віруючих, яка зорганізувалася в Українську православну церкву - Московського патріархату (УПЦ - МП). Не погодилася на об'єднання і частина автокефалістів. Таким чином, православ'я України виявилося розколотим на три гілки: УПЦ -КП, УПЦ - МП і УАПЦ. Між цими церквами, а особливо між УПЦ- КП і УАПЦ, з одного боку, і УПЦ - МП, з іншого, склалися напружені, ворожі стосунки. Разом з тим в низах віруючих і серед частини духовенства посилюється прагнення до створення єдиної Помісної православної церкви в Україні.
На 2000 р. Українська православна церква Московського патріархату нараховувала 8,5 тис. приходів, що складало 70 % від загальної кількості православних громад України.
УПЦ Київського патріархату об'єднувала 2,5 тис. громад., Українська греко-католицька церква складалася на рубежі тисячоліть з 3,2 тис. громад, більшість з який знаходилися на території Галичини і Закарпаття. У 2000 р. пішов з життя багаторічний керівник церкви Мирослав Іван кардинал Любачівський. На початку 2001 р. на цю посаду було обрано Любомира Гузара.
Вплив Римо-католицької церкви з західного регіону України усе більше поширюється в центральні і східні області держави.Новий імпульс розвиткові Греко-католицької і Римо-католицької церков додав візит в Україну папи римського Іоанна Павла ІІ.Міжконфесійні суперечки традиційних для України церков, консерватизм обрядів, що вони практикують, стали основними причинами поширення протестантизму. На 2000 р. в Україні нараховується близько 6 тис. протестантських громад.
За роки незалежності Українська держава повернула віруючим 3,4 тис. храмів і більше 10 тис. предметів культового і церковного призначення. Побудовано більше 3 тис. нових культових споруд.
Закріплення в новій Конституції невід'ємного права громадян на свободу світогляду і віросповідання, насичення цієї правової норми реальним змістом сприяє активізації релігійного життя в нашому суспільстві. Обов'язкові дати: 1991 р. - Закон України «Про свободу совісті і релігійні організації».
Лекція№7
Тема: Соціологія сім'ї.