4. Наука та її вплив на суспіл ьнийрозвиток.

Нині у світі існують два підходи в оцінці наукових досягнень: оптимістичний і песимістичний. Але з якого б боку ми не підходили до оцінки науки - оптимістичного чи песимістичного, ясно одне - науці, більше ніж будь-якій сфері людської діяльності, належить визначати образ майбутнього людства.

Наука - багатогранне суспільне явище, її можна розглядати під різним кутом зору: вона виступає як сукупність знань про світ, основа світогляду, як форма суспільної

Лекція №10

Тема: Методологія конкретно-соціологічних досліджень.

План викладу і засвоєння матеріалу:

1. Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види.

2. Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження. Вибірка.

3. Методи збору соціологічної інформації.

1. Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види.

Під КСД зазвичай розрізняють систему логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур, підпорядкованих одній меті: отримати точні об 'єктивні дані про соціальне явище чи процес, що вивчається.

Соціологічне дослідження треба відрізняти від соціального дослідження. Останнє ширше першого. Соціологічні дослідження складають "ядро" більш широких соціальних досліджень -суспільствознавчих досліджень. Соціальними є дослідження, які проводяться і в інших суспільних науках - в економічній науці, в політології... Конкретно-соціологічне дослідження мас ряд етапів свого здійснення, які різняться один від одного характером і змістом, формами і процедурами дослідницької діяльності.Етапи конкретно-соціологічного дослідження:

1.Розробка програми і робочого плана: визначення предмета і задач дослідження, робочої гіпотези методів дослідження, виконавців і строків.

2.Підготовка до збору інформації: розробка документів програмового збору інформації, пілотажне дослідження. 3.Збір інформації: спостереження, опитування, експеримент, вивчення документів.

4. Обробка інформації: перевірка, групування, зведення, обчислення відносних величин, побудова статистичних рядів, складання таблиць

5. Оцінка результатів: інтерпретація даних, формулювання висновків, оформлення звіту про дослідження, розробка пропозицій

Розрізняють такі основні види конкретно-соціологічного дослідження: *за метою їх проведення - теоретичні і емпіричні;

*за частотою проведення - разове, повторне (когортним, панельним і моніторинговим); *за глибиною вивчення проблеми - розвідувальні, описові, аналітичні; *за способом забезпечення репрезентативності - суцільне, локальне, вибіркове: *за масштабом проведення - міжнародне, загальнонаціональне, регіональне, галузеве.

За умов суцільного дослідження об'єктом є вся сукупність респондентів, яка належить до якоїсь спільноти, або групи. Монографічним є дослідження, спрямоване на вивчення певного соціального явища або процесу на одному об'єкті, який виступає представником цілого класу подібних об'єктів. При вибірковому дослідженні описується лише репрезентативна група. *Теоретичні дослідження спрямовані на глибоке узагальнення зібраного фактичного матеріалу та отримання на цій основі новою знання про об'єкт пізнання. *Емпіричні дослідження спрямовані на розв'язання конкретної соціальної проблеми. *Розвідувальне дослідження -найпростіший вид соціологічного аналізу, який дозволяє розв'язувати обмежені завдання. Програма такого дослідження спрощена, як і інструментарій. Розвідувальне дослідження, як правило, випереджає глибоке вивчення проблеми. Найвагомішим видом соціологічного є аналітичне дослідження. Воно не лише описує елементи явища або процеса, що вивчається, але й дозволяє виявити причини, що лежать в його основ.

Описове дослідження - з його допомогою отримують емпіричну інформацію, яка дає відносно цілісне уявлення про соціальне явище, що вивчається. В залежності від того чи вивчається соціальне явище в статиці або в динаміці, виділяють два види соціологічного дослідження: разове і повторне.

*Разове дослідження дає інформацію про стан об'єкта аналіза, таку інформацію називають статичною, оскільки віддзеркалює нібито моментальний "зріз" характеристик об'єкта і не дає відповіді на питання про тенденції його змін в часі.

*Повторне дослідження - це дослідження одного й того ж або різних контингентів, які проводяться декілька разів, через певні проміжки часу. Головне в повторних дослідженнях -співставленість досліджень. Повторні дослідження також: діляться на: когортні, панельні ілонгітюдні. Об'єктом когортного дослідження є певна вікова група (когорта), яка залишається постійною в часі повторних досліджень. За умов панельного дослідження обстежуються одні й ті ж люди через однакові часові інтервали. Лонгітюдним називають дослідження, момент повторення якого визначається з врахуванням генези сукупності, що вивчається, тобто з досягненням цією сукупністю певної стадії свого розвитку.

Новою і перспективною формою організації соціальної інформації є Соціальний моніторинг. Під останнім розуміють цілісну систему, яка дозволяє фіксувати, зберігати і здійснювати первинний аналіз одержаних даних про динаміку соціальних процесів, що відбуваються в конкретному пункті, регіоні, країні в цілому. Як правило, в системі моніторинга виділяють дві підсистеми: Соціологічний моніторинг являє собою цілісну систему визначення змін в суспільстві на основі аналізу масових уявлень про них. Для цього проводяться щомісячні і щоквартальні експрес-опитування з найбільш актуальних проблем. Статистичний моніторинг -це система одержання кількісних характеристик - статистичних показників і коефіцієнтів про різні сфери суспільного життя. Основні правила проведення соціального моніторингу ^проведення соціологічних опитувань і статистичного спостереження на одних і тих же територіях або адміністративних одиницях;

*узгодженість термінів збору соціологічних і статистичних даних; Одноманітність висхідних форм для одержання даних;

*відпрацювання критеріїв кореляції соціологічних і статистичних даних; *наявність, збереження і поповнення єдиного банку соціальної інформації.

Зазначимо, що в Україні з 1996 р. центром „Соціальний моніторинг" при Українському інституті соціальних досліджень видається інформаційний бюлетень, в якому публікуються дані моніторингу громадської думки населення країни.