- •1. Соціологія, як наука, об'єкт і предмет соціології.
- •2. Закони, категорії і методи соціології
- •3. Структура і рівні соціологічного знання
- •4. Основні функції соціології
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Сутність суспільства.
- •2. Типи суспільств.
- •3. Розвиток суспільств
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Сутність та основні елементи соціальної структури
- •Елементи соціальної структури:
- •2. Поняття соціальної стратифікації.
- •3. Види соціальної стратифікації.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві
- •2. Структура та динамічні показники конфліктів
- •Стадії розвитку конфлікту:
- •3. Причини і умови виникнення конфліктів
- •4. Управління соціальними конфліктами
- •Стратегії виходу з конфлікту
- •5. Соціальні конфлікти у сучасній Україні
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •І.Поняття соціології політики, її завдання та предмет.
- •2. Основні поняття соціології політики та їх зміст
- •З.Соціологія громадської думки як наука
- •4. Етапи формування та фактори впливу на громадську думку.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Етносоціологія та предмет її дослідження
- •Предметом етносоціології є соціальні аспекти:
- •Предмет досліджень соціології націй:
- •2. Основні підходи до вивчення етнічних спільнот
- •3. Національне відродження України та роль етносоціологн в розбудові українського суспільства
- •Проблеми етнонаціонального розвитку української нації:
- •4.0Собливості релігійних процесів в Україні.
- •Сучасна релігійна ситуація в Україні характеризується таким чином:
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні
- •План викладу і засвоєння матеріалу
- •1. Сім'я, як об'єкт соціологічного вивчення
- •Форми шлюбу
- •2. Сім'я як соціальний інститут і як мала соціальна група
- •Соціологічні підходи щодо вивчення сім'ї
- •Структура сім'ї буває:
- •3. Основні функції сім'ї та тенденції її розвитку
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Поняття особистості.
- •2.Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи
- •3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості
- •4. Соціальна структура і типи особистості
- •1.Соціологія культури як предмет.
- •2.Функції та основні категорії культури.
- •3. Предмет та завдання соціології науки.
- •4. Наука та її вплив на суспіл ьнийрозвиток.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види.
- •2. Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження. Вибірка.
- •Елементи теоретико-методологічного розділу програми ксд
- •Робочий план дослідження
- •3. Методи збору соціологічної інформації
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
1. Поняття особистості.
2. Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи.
3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості.
4. Соціальна структура і типи особистості.
1. Поняття особистості.
Особистість - інтегральна (цілісна) сукупність соціальних властивостей людини, що формується та видозмінюється протягом усього життя людини у результаті складної взаємодії внутрішніх та зовнішніх чинників Ті розвитку, активної взаємодії із соціальним середовищем.
Формування особистості є результатом включеності людини до існуючої системи соціальних відносин шляхом засвоєння нею соціальних функцій, а також усвідомлення своєї приналежності до соціуму.
Особистість -людина, як носій певних, неповторних якостей.
Індивід - один із представників роду людського, окрема людина.
Людина -узагальнюючий образ людського роду в цілому.
Поняттям "індивід" позначається людина як окремий представник людського роду. Тобто особистість є результатом розвитку індивіда, найбільш повним втіленням його людських властивостей. Якщо індивід повторює риси всіх інших людей, то особистість завжди оригінальна, оскільки тут маються на увазі тільки ті, якості, які притаманні даній людині. Звідси, кожна людина, з одного боку, - індивід (один із роду людей), а з іншого - особистість (людина, яка має свою індивідуальність). І якщо поняття "людина" та "індивід" об'єднують всіх людей, то особистість відрізняє їх один від одного.
У понятті особа розкриваються предметні ознаки індивідуальності щодо окремих соціальних об'єктів - груп, інститутів, організацій тощо, соціальна роль, яку відіграють окремі соціальні верстви у життєдіяльності суспільства, якщо поняття "особистість" вживається стосовно кожної людини, то поняття "особа" соціальну сутність людини конкретизує узагальнено.
Сучасні досягнення наук про людину, передусім - фізіології, психології, соціології, накопичені ними конкретні наукові результати дозволяють виділити у сукупності властивостей людини певні структурні компоненти, групи властивостей, котрі утворюють так звані рівні структури особистості:
• перший рівень - це генетично обумовлені, успадковані компоненти структури особистості, психофізіологічні задатки;
• другий рівень - індивідуально-психологічні властивості, що формуються на основі генетично обумовлених;
• третій рівень - соціально значущі компоненти, ті властивості, які формуються під впливом соціальних зв'язків та відносин, в процесі діяльності людини.
Наукові дослідження підтвердили гіпотезу про глибинний взаємний зв'язок, взаємну обумовленість зазначених компонентів структури особистості.
Спрощені уявлення про однозначну генетичну чи соціальну обумовленість формування особистості не підтверджуються сучасною наукою. Людина від народження має не тільки певні передумови для розвитку вищих психічних властивостей - інтелекту, мислення, мовлення, але й схильності до певних типів поведінки, видів діяльності. Однак без відповідного соціального середовища, навчання і виховання закладені природою потенції людини не трансформуються в реальні її властивості. Структуру особистості слід розуміти як складну єдність двох взаємо проникаючих структур - психофізіологічної та соціальної, ця єдність є відносно стійкою, забезпечує цілісність особистості, її самоусвідомлення.
Соціологія прагне виявити в особистості соціально-типове, з'ясувати зміст і особливості формування особистості і розвиток її потреб у нерозривному зв'язку з функціонуванням і розвитком соціальних груп та спільнот. Вона акцентує увагу на вивченні закономірностей зв'язків особистості і суспільства, особистості і групи, регуляції і саморегуляції соціальної поведінки.