- •1. Соціологія, як наука, об'єкт і предмет соціології.
- •2. Закони, категорії і методи соціології
- •3. Структура і рівні соціологічного знання
- •4. Основні функції соціології
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Сутність суспільства.
- •2. Типи суспільств.
- •3. Розвиток суспільств
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Сутність та основні елементи соціальної структури
- •Елементи соціальної структури:
- •2. Поняття соціальної стратифікації.
- •3. Види соціальної стратифікації.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві
- •2. Структура та динамічні показники конфліктів
- •Стадії розвитку конфлікту:
- •3. Причини і умови виникнення конфліктів
- •4. Управління соціальними конфліктами
- •Стратегії виходу з конфлікту
- •5. Соціальні конфлікти у сучасній Україні
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •І.Поняття соціології політики, її завдання та предмет.
- •2. Основні поняття соціології політики та їх зміст
- •З.Соціологія громадської думки як наука
- •4. Етапи формування та фактори впливу на громадську думку.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Етносоціологія та предмет її дослідження
- •Предметом етносоціології є соціальні аспекти:
- •Предмет досліджень соціології націй:
- •2. Основні підходи до вивчення етнічних спільнот
- •3. Національне відродження України та роль етносоціологн в розбудові українського суспільства
- •Проблеми етнонаціонального розвитку української нації:
- •4.0Собливості релігійних процесів в Україні.
- •Сучасна релігійна ситуація в Україні характеризується таким чином:
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні
- •План викладу і засвоєння матеріалу
- •1. Сім'я, як об'єкт соціологічного вивчення
- •Форми шлюбу
- •2. Сім'я як соціальний інститут і як мала соціальна група
- •Соціологічні підходи щодо вивчення сім'ї
- •Структура сім'ї буває:
- •3. Основні функції сім'ї та тенденції її розвитку
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Поняття особистості.
- •2.Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи
- •3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості
- •4. Соціальна структура і типи особистості
- •1.Соціологія культури як предмет.
- •2.Функції та основні категорії культури.
- •3. Предмет та завдання соціології науки.
- •4. Наука та її вплив на суспіл ьнийрозвиток.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види.
- •2. Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження. Вибірка.
- •Елементи теоретико-методологічного розділу програми ксд
- •Робочий план дослідження
- •3. Методи збору соціологічної інформації
План викладу і засвоєння матеріалу:
1 .Поняття соціології політики, її завдання та предмет.
2. Основні поняття соціології політики та їх зміст
3.Соціологія громадської думки як наука
4. Етапи формування та фактори впливу на громадську думку.
І.Поняття соціології політики, її завдання та предмет.
Соціологія політики - галузь соціології, яка вивчає взаємовідносини політичної сфери з іншими сферами суспільного життя, політичних інститутів з іншими соціальними інститутами. Якщо наука про політику (політологія) досліджує політичне життя у всіх його багатоманітних проявах - від сутності влади, природи і до конкретних форм її прояву і інституціоналізації, то соціологі політики - це наука про взаємодію соціальних спільностей, політичних інститут громадян з приводу відносин влади і політичного впливу в суспільстві.
Основне за дання соціології політики полягає в тому, щоб виявити, за яких соціальних умов формується той або інший політичний порядок і які соціальні підвалин його відтворення. В коло цих умов попадають:
• взаємодії соціальних спільностей;
• структура соціальних інститутів, типи і форми соціальних рухів;
• характер традицій, який забезпечує відтворення даного соціальної політичного порядку.
Сучасні уявлення про соціологію політики складались в процесі еволюції політичної думки, накопичення знань, вдосконалення методів політичної практики. Як спеціалізована галузь соціологія політики утверджується лише в 30-50 рр. XIX ст. При цьому становлення соціології політики як на Заході, так і в Україні відбувалось у тісному зв'язку з розвитком загальної соціології і у взаємовпливі з політичною наукою і сьогодні знаходяться у відношенні комплементарності.
Загальнотеоретична частина соціології політики визначає у найзагальніших поняттях соціальні основи і соціальні дії (сили, мету, наслідки) влади, яка встановилася у суспільстві. Отже, тут вступають у силу закони і гіпотези, які пояснюють генетичні і функціональні залежності між політичними та неполітич-ними суспільними явищами. Ця частина соціології політики є саме політичною соціологією, яка розуміється як загальносоціологічна теорія політики. Вона знаходить застосування у спеціальних розділах соціології політики, які займаються описом і аналізом окремих галузей політичного життя.
До спеціалізованих розділів соціології політики належать:
1) соціологія політичних партій, громадських об'єднань і рухів;
2) соціологія держави та її окремих інститутів (наприклад, представницьких органів, армії);
3) соціологія політичної культури, в тому числі громадської думки і політичної ідеології;
4) соціологія політичної поведінки; соціологія електорату; соціологія влади; соціологія міжнародних політичних відносин та ін.
Предметом вивчення соціології політики є такі питання:
• яким чином взаємодія соціальних спільностей відбивається на характері і способах функціонування політичних інститутів;
• в якій мірі політичне нормування впливає на усталеність структури;• як характер процесів інституціоналізації спільності змінює її політичний статус в суспільстві;
• якою є соціальна база того чи іншого політичного порядку;
• якими мають бути соціальні підстави переходу від одного політичного ладу до іншого.
Важливим аспектом соціології політики є дослідження соціального механіз-му влади та її впливів у суспільстві на різних етапах його розвитку і функціо. нування. Саме вивчення механізму перетворення соціального у політичне, зокрема, формування із соціальної спільності механізму суб'єкта, відрізняє соціо-логтю політики від інших політичних дисциплін.