
- •1. Соціологія, як наука, об'єкт і предмет соціології.
- •2. Закони, категорії і методи соціології
- •3. Структура і рівні соціологічного знання
- •4. Основні функції соціології
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Сутність суспільства.
- •2. Типи суспільств.
- •3. Розвиток суспільств
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Сутність та основні елементи соціальної структури
- •Елементи соціальної структури:
- •2. Поняття соціальної стратифікації.
- •3. Види соціальної стратифікації.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві
- •2. Структура та динамічні показники конфліктів
- •Стадії розвитку конфлікту:
- •3. Причини і умови виникнення конфліктів
- •4. Управління соціальними конфліктами
- •Стратегії виходу з конфлікту
- •5. Соціальні конфлікти у сучасній Україні
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •І.Поняття соціології політики, її завдання та предмет.
- •2. Основні поняття соціології політики та їх зміст
- •З.Соціологія громадської думки як наука
- •4. Етапи формування та фактори впливу на громадську думку.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Етносоціологія та предмет її дослідження
- •Предметом етносоціології є соціальні аспекти:
- •Предмет досліджень соціології націй:
- •2. Основні підходи до вивчення етнічних спільнот
- •3. Національне відродження України та роль етносоціологн в розбудові українського суспільства
- •Проблеми етнонаціонального розвитку української нації:
- •4.0Собливості релігійних процесів в Україні.
- •Сучасна релігійна ситуація в Україні характеризується таким чином:
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні
- •План викладу і засвоєння матеріалу
- •1. Сім'я, як об'єкт соціологічного вивчення
- •Форми шлюбу
- •2. Сім'я як соціальний інститут і як мала соціальна група
- •Соціологічні підходи щодо вивчення сім'ї
- •Структура сім'ї буває:
- •3. Основні функції сім'ї та тенденції її розвитку
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Поняття особистості.
- •2.Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи
- •3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості
- •4. Соціальна структура і типи особистості
- •1.Соціологія культури як предмет.
- •2.Функції та основні категорії культури.
- •3. Предмет та завдання соціології науки.
- •4. Наука та її вплив на суспіл ьнийрозвиток.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види.
- •2. Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження. Вибірка.
- •Елементи теоретико-методологічного розділу програми ксд
- •Робочий план дослідження
- •3. Методи збору соціологічної інформації
Лекція №1
ТЕМА: СОЦІОЛОГІЯ - НАУКА ПРО СУСПІЛЬСТВО
План викладу і засвоєння матеріалу:
1.Соціологія, як наука, об'єкт і предмет соціології.
2. Закони, категорії і методи соціології.
3. Структура і рівні соціологічного знання.
4. Основні функції соціології.
1. Соціологія, як наука, об'єкт і предмет соціології.
В сучасному світі існує велика кількість різних наук. Наука стає практичним перетворювачем світу. Без неї не може успішно розвиватися жодна сфера людського життя. З якого б боку ми не підійшли до оцінки науки - оптимістичного чи песимістичного, ясно одне - науці належить визначати образ майбутнього людства.
Науку - розглядають під різним кутом зору: - як сукупність знань про світ, як основу
світогляду, як форму суспільної свідомості, як форму відображення світу у свідомості, як елемент духовної культури.
Соціологія - це науки про суспільство як єдину цілісну соціальну систему. Специфіка і відміність соціології від інших суспільних наук полягає в тому , що вона вивчає соціальні відносини між людьми, а також вплив цих відносин на формування людини, на її свідомість і поведінку
З 'ясовуючи науковий статус соціології, важливо чітко розрізняти її об єкт і предмет. Останій не може бути тотожним об'єкту.
Обєктом соціологічного пізнання є:
- суспільство як цілісна соціальна реальність;
- емпірично надана реальність, що відбиває ту чи іншу сторону соціального життя;
- такі об'єктивні явища суспільства, як соціальні відносини, соціальні зв'язки, соціальні організації, соціальні інститути тощо.
Предметом соціологи є загальні і специфічні закони та закономірності розвитку і функціонування історично визначених соціетальних систем, механізми дії та форми прояву цих законів і закономірностей в діяльності особистотей, соціальних груп, класів, народів.
Вихідним для розуміння особливостей об'єкта соціологічного пізнання і визначення предмета соціологічної науки є поняття соціального.
Можна виділити такі основні риси соціального: <
- це загальна якість, притаманна різним групам індивідів;
- це характер і зміст відносин між різними індивідами і групами в залежності від місця, яке вони займають в різних суспільних структурах, від тієї ролі, яку вони виконують в них;
- соціальне проявляється у відносинах різних індивідів і груп один до одного, до свого становища в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя.
Соціальне - це сукупність тих чи інших властивостей і особливостей соціальних відносин, які проявляються в конкретних умовах між індивідами і спільностями в процесі сумісної діяльності (взаємодії).
Поєднуючи теоретичні й емпіричні засоби, соціологія досліджує саме загальні якості будь-якого прояву соціальності.
Специфіка соціології полягає в тому, що кожний прояв людської життєдіяльності вона вивчає в соціальному контексті, у взаємозв'язку з усім суспільним організмом як цілісною системою, у взаємодії різних сторін, рівнів, підсистем.
2. Закони, категорії і методи соціології
Характерною рисою сучасного суспільства є функціонування в ньому великої кількості різних видів і типів соціальних спільнот. У процесі спілкування між ними виникають і формуються суттєві, необхідні і сталі соціальні зв'язки і відносини. Ці зв'язки прийнято називати законами.
Соціальний закон - відносно сталі і систематично відновлювальні відносини між народами, націями, класами, соціально-демографічними групами, а також між суспільством і соціальною організацією, суспільством і трудовими колективами, суспільством і родиною, суспільством і особистістю, містом і селом, соціальною організацією та особистістю і т.д.
Соціальні закони мають такі основні ознаки:
- закон може діяти лише при наявності певних суворо домовлених умов;
- за цих умов закон діє завжди і всюди без будь-яких виключень;
- умови , за яких діє закон, реалізуються не повністю, а частково.
Для соціології велике значення має типологізація, за допомогою якої виокремлюють соціальні закони за формами зв 'язків:
- закони, які відзеркалюють незмінне (інваріантне) співіснування соціальних явищ
- закони, які відображають тенденції розвитку
- закони, які встановлюють функціональну залежність між соціальними явищами
- закони, які фіксують причинний зв'язок між соціальними явищами
В залежності від часу дії соціологи виділяють:
соціальні закони безперервної дії (норми права, етичні і моральні принципи) закони-тенденції, які діють в певний проміжок часу. За масштабом реалізації соціальні закони поділяють на: загальні (закон товарно-грошових відносин)
- специфічні (закон, пов'язаний з переходом від одного типу суспільства до іншого). За характером, способом вияву соціальні закони поділяють на:
- закони соціальної статики.
- закони соціальної динаміки.
Система категорій соціології - найбільш загальні поняття, які відзеркалюють суттєві сторони її предмета, розкривають механізм прояву законів і закономірностей, які нею вивчаються. Понятійно-категоріальний апарат соціології включає в себе:
- загальнонаукові категорії у соціологічному заломленні (суспільства,соціальна система тощо);
- безпосередні соціологічні категорії (соціальний інститут, соціальна організація,);
- категорії дисциплін суміжних із соціологією (економічна соціологія, соціологія політики).
При вивченні суспільних явищ соціологія користується певними методами та прийомами. У найбільш загальному виді можна виділити три головні умови реалізації в соціології вимог наукової методології:
- принцип емпіризму - використання емпіричних процедур з метою встановлення о'бєктивно'ї достовірності одержаних у дослідженнях фактів та узагальнень;
- теоретичне обгрунтування одержаних результатів, які дозволяють розкрити причини, що лежали в основі емпіричних фактів.
- цілісна нейтральність соціології, незалежність її від будь-яких заангажованих установах, які, за звичай, пропонують різні класи і партії в суспільстві.
Позитивізм розглядає суспільство по аналогії з природою, використовуючи методи природничих наук. Вони розглядали соціальні факти і процеси як такі в їх об'єктивній реальності. Цей метод заснований на запереченні необхідності філософського осмислення життя.
Розуміюча соціологія (М. Вебер) аналізує смислові елементи соціального життя, робить акцент на розумінні змін, рухів. Об'єктивний метод визнається ним на стільки, наскільки він має значення для теорії.