- •Розділ 1. Розвиток професійно важливих якостей майбутніх психологів до провадження тренерської діяльності як предмет теоретичного аналізу
- •Теоретичні підходи до дослідження професійно важливих якостей фахівця
- •1.2.1 Теоретичні підходи до проблеми розвитку пвя у психологів до впровадження тренінгової діяльності
- •1.2.2 Навчальний тренінг як технологія розвитку професійно важливих якостей майбутнього фахівця
- •1.2.3 Роль психологічної служби вишу у розвитку професійно важливих якостей майбутнього фахівця
- •1.3 Професійно важливі якості психолога, що займається тренерською діяльністю
- •Висновки до першого розділу
- •Розділ 2 емпіричне дослідження рівня сформованості професійно важливих якостей необхідних психологу для провадження тренерської діяльності
- •2.1. Методологія проведення дослідження
- •2.2 Процедурно-методичне забезпечення дослідження
- •2.1 Аналіз та інтерпретація отриманих даних
- •У спілкуванні м.Снайдера)
- •Висновки до 2 розділу
- •Розділ 3. Розвиток професійно важливих якостей майбутнього психолога до провадження тренерської діяльності у процесі спеціально організованої фахової підготовки
- •3.1. Програма підготовки майбутніх психологів до впровадження тренерської діяльності
- •Концепція адаптаційного тренінгу
- •Структура адаптаційного тренінгу майбутніх психологів
- •Концепція тренінгу розвитку емпатії та сенситивності
- •Структура тренінгу розвитку емпатії та сенситивності майбутніх психологів
- •Концепція тренінгу розвитку організаторських, лідерських та ділових, комунікативних якостей
- •Структура тренінгу розвитку організаторських, лідерських та ділових, комунікативних якостей
- •Концепція тренінгу розвитку рефлексивності
- •Структура тренінгу рефлексивності майбутніх психологів
- •Концепція тренінгу емоційної саморегуляції
- •Структура тренінгу емоційної саморегуляції майбутніх психологів
- •Концепція тренінгу креативності
- •Структура тренінгу креативності майбутніх психологів
- •3.2. Визначення ефективності програми підготовки майбутніх психологів до провадження тренерської діяльності
- •Висновки до 3 розділу
- •Список використаних джерел
У спілкуванні м.Снайдера)
Шкали |
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
||||||||||
|
Експерементальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
|
2,08 |
3,02 |
2,55 |
2,55 |
3,60 |
2,80 |
2,9 |
3,5
|
3,2
|
5,3 |
4,5
|
4,9 |
6,9 |
5,4 |
6,15 |
Таблиця 5.1
Показники саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності учбово-професійної діяльності (у %)
|
Етапи учбово-професійної діяльності |
||||
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
|
Високий |
27% |
31% |
29% |
30% |
24% |
Середній |
41% |
33% |
45% |
45% |
47% |
Низький |
32% |
36% |
26% |
25% |
29% |
Аналізуючи результати, можна стверджувати, що низький рівень саморегуляції та самоконтролю студентів властивий 32 % першокурсникам, 36 % другокурсникам, 26 % третьокурсникам, 25 % четвертокурсникам і 29 % п’ятикурсникам. Середній рівень саморегуляції та самоконтролю виявлено у 41 % першокурсників, 33 % другокурсників, 45 % третьокурсників, 45 % четвертокурсників та 47 % п’ятикурсників. Високий рівень комунікативних та організаторських якостей мають 27 % першокурсників, 31 % другокурсників, 29 % третьокурсників, 30 % четвертокурсників та 24 % п’ятикурсників. З отриманих даних бачимо, що не сформовані на належному рівні саморегуляція та самоконтроль у студентів-психологів.
Хоча прослідковується певна динаміка саморегуляції та самоконтролю з переходом на кожний наступний етап учбово-професійної діяльності, проте навіть у студентів випускного курсу ми спостерігаємо переважно середній та низький рівень саморегуляції та самоконтролю, що суперечить сучасним вимогам до конкурентоздатного фахівця психологічної сфери і свідчить про необхідність роботи над подальшим розвитком цих професійно важливих якостей.
Таблиця 6
Рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності (за методикою Н.М.Пейсахова)
Шкали |
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
||||||||||
|
Експерементальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
бали |
1 |
2,5 |
1,75 |
1,05 |
2,30 |
1,67 |
1,67 |
2,03 |
1,85 |
2,8 |
3,36 |
3,08 |
5,62 |
6,45 |
6,02 |
Аналіз суперечностей |
3,75 |
4,30 |
4,02 |
3,16 |
4,13 |
3,64 |
3,4 |
4,5 |
3,95 |
3,95 |
4,45 |
4,2 |
2,8 |
3,36 |
3,08 |
Прогнозування |
4,06 |
5,23 |
4,64 |
3,25 |
4,03 |
3,64 |
3,64 |
3,2 |
2,9 |
3,82 |
5,23 |
4,52 |
2,8 |
4,1 |
3,45 |
Цілепокладання |
3,81 |
4,25 |
4,03 |
3,38 |
4,01 |
3.69 |
3,2 |
4,5 |
3,85 |
4,30 |
4,48 |
4,39 |
3,4 |
5,3 |
4,35 |
Планування діяль ності |
3 |
5 |
4 |
3,05 |
5,03 |
4,04 |
2,6 |
5,2 |
3,9 |
3,52 |
5,21 |
4,36 |
3,4 |
4,3 |
3,85 |
Критерій оцінки якості |
3,09 |
4,23 |
3,66 |
3,22 |
3,25 |
3,23 |
3,2 |
4,3 |
3,75 |
3,52 |
4,46 |
3,99 |
2,6 |
3,5 |
3.05 |
Здатність до самоуправління |
2,39 |
2,45 |
2,42 |
2,20 |
2,25 |
2,22 |
2,55 |
3,05 |
2,8 |
2,15 |
2,50 |
2,32 |
2,69 |
3,05 |
2,87 |
Прийняття рішень |
2,87 |
3,49 |
3,18 |
3,27 |
4,26 |
3,76 |
2,2 |
3,4 |
2,8 |
3,52 |
4,01 |
3,76 |
3 |
4 |
3,5 |
Самоконтроль |
3,12 |
4,21 |
3,66 |
3,05 |
4,04 |
3,55 |
1,6 |
2,6 |
2.1 |
3 |
4 |
3,5 |
3,6 |
4,7 |
4.15 |
Корекція |
2,96 |
5,05 |
4,00 |
2,72 |
3,02 |
2,87 |
1,8 |
2,3 |
2,05 |
3,17 |
3, 30 |
3.23 |
3,2 |
4,3 |
3,75 |
Виходячи з отриманих результатів, бачимо, що низький рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю студентів властивий 52 % першокурсникам, 44 % другокурсникам, 60 % третьокурсникам, 18 % четвертокурсникам і 10 % п’ятикурсникам;
Середній рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю студентів виявлено у 33 % першокурсників, 35 % другокурсників, 40 % третьокурсників, 57 % четвертокурсників та 60 % п’ятикурсників.
Високий рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю студентів мають 15 % першокурсників, 21 % другокурсників, 10 % третьокурсників, 25 % четвертокурсників та 40 % п’ятикурсників.
З кожним наступним етапом учбово-професійної діяльності спостерігається помірний розвиток указаних компонентів. Проте, навіть, у студентів випускного курсу ми спостерігаємо, що переважає середній рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю, що суперечить сучасним вимогам до конкурентноздатного фахівця психологічної сфери і потребує подальшого розвитку.
Таблиця 7
Рівень емпатії та сенситивності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності (за методикою І.М.Юсупова)
Шкали |
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
||||||||||
|
Експерементальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
бали |
26 |
37 |
31,5 |
73,94 |
74,43 |
74,18 |
79,4 |
80,1 |
79.75 |
71,78 |
72,79 |
72,28 |
55 |
68 |
61,5 |
Прояв Емпатії до людей |
13 |
14 |
13,5 |
13 |
15 |
14 |
10 |
15 |
12,5 |
12 |
14 |
13 |
13 |
15 |
14 |
Тварин |
8 |
10 |
9 |
14 |
15 |
14,5 |
6 |
8 |
7 |
11 |
13 |
12 |
12 |
14 |
13 |
Батьків |
14 |
15 |
14,5 |
6 |
10 |
8 |
9 |
11 |
10 |
14 |
15 |
14,5 |
11 |
13 |
12 |
Людей похилого віку |
12 |
13 |
12,5 |
13 |
14 |
13,5 |
13 |
15 |
14 |
6 |
8 |
7 |
10 |
15 |
12,5 |
Дітей |
6 |
8 |
7 |
5 |
9 |
7 |
7 |
9 |
8 |
8 |
10 |
9 |
5 |
9 |
7 |
Героїв художніх творів |
7 |
9 |
8 |
4 |
7 |
5,5 |
4 |
8 |
6 |
2 |
4 |
3 |
7 |
8 |
7,5 |
Незнайомих людей |
3 |
5 |
4 |
2 |
5 |
3,5 |
4 |
8 |
6 |
4 |
9 |
6,5 |
4 |
9 |
6,5 |
Таблиця 7.1
Показники емпатії та сенситивності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
|
Етапи учбово-професійної діяльності |
||||
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
|
Високий |
61% |
50% |
20% |
77% |
81% |
Середній |
21% |
30% |
25% |
13% |
10% |
Низький |
18% |
20% |
55% |
10% |
9% |
За отриманими експериментальними даними констатуємо, що низький рівень емпатії та сенситивності виявлено у 18 % першокурсників, 20 % другокурсників, 55 % третьокурсників, 10 % четвертокурсників і 9 % п’ятикурсників. Середній рівень емпатії та сензитивності виявлено у 21 % першокурсників, 30 % другокурсників, 25 % третьокурсників, 13 % четвертокурсників та 10 % п’ятикурсників. Високим рівнем емпатії та сенситивності володіють 61% першокурсників, 50 % другокурсників, 20 % третьокурсників, 77 % четвертокурсників, 81 % п’ятикурсників.
З отриманих даних бачимо, що переважна більшість студентів-психологів мають високий рівень емпатії та сенситивності, причому, у всіх курсів, а це говорить про те, що у респондентів болісно розвинене співпереживання.
Високий рівень емпатії свідчить про те, що психолог не може повністю професійно надавати допомогу іншим, тому дана професійно важлива якість потребує корекції.
Таблиця 8
Рівень креативності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності (бали)
Шкали |
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
||||||||||
|
Експерементальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
Експеремаентальна група |
Контрольна група |
Середні показники |
бали |
1,55 |
2,85 |
2,2 |
2,25 |
2,80 |
2,52 |
2,35 |
2,85 |
2,6 |
3,45 |
4,25 |
3,85 |
1,55 |
2,85 |
2,2 |
Допитливість |
2,6 |
3,20 |
2,9 |
3,4 |
4,7 |
4,05 |
3,0 |
5,2 |
4,1 |
2,8 |
3,2 |
3 |
2,7 |
3,8 |
3,25 |
Уява |
2,1 |
2,5 |
2,3 |
2,3 |
3,5 |
2,9 |
3,1 |
4,2 |
3,65 |
2,5 |
3,6 |
3,05 |
2,5 |
3,9 |
3,2 |
Складність |
1,3 |
2,3 |
1,8 |
1,6 |
2,8 |
2,2 |
1,5 |
2,5 |
2 |
1,6 |
1,8 |
1,7 |
1,6 |
2,1 |
1,85 |
Схильність до ризику |
2,9 |
3,5 |
3,2 |
3,0 |
4,3 |
3,65 |
2,5 |
3,5 |
3 |
3,0 |
4,9 |
3,95 |
3,1 |
4,5 |
3,8 |
Таблиця 8.1
Показники креативності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)
|
Етапи учбово-професійної діяльності |
||||
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
5 курс |
|
Високий |
20% |
17% |
19% |
14% |
12% |
Середній |
34% |
31% |
32% |
29% |
37% |
Низький |
46% |
52% |
49% |
57% |
51% |
Аналізуючи результати, можна стверджувати, що низький рівень креативності студентів властивий 46 % першокурсникам, 52 % другокурсникам, 49 % третьокурсникам, 57 % четвертокурсникам і 51 % п’ятикурсникам.
Середній рівень креативності виявлено у 34 % першокурсників, 31 % другокурсників, 32% третьокурсників, 29 % четвертокурсників та 37 % п’ятикурсників.
Високий рівень креативності мають 20 % першокурсників, 17 % другокурсників, 19 % третьокурсників, 14 % четвертокурсників та 12 % п’ятикурсників.
Отже, під час навчання у вищому навчальному закладі у студентів усіх курсів виявлено низький рівень допитливості.
Таку саму тенденцію спостерігаємо і щодо показника складності, тобто студенти не прагнуть пошуку нових шляхів (способів) мислення, не мотивовані на самостійне вивчення нового, на пошук різних можливостей вирішення завдань.
Студенти не зорієнтовані на пізнання складних явищ, прагнуть уникати важких завдань, рідко проявляють наполегливість, щоб досягти своєї мети. У старших курсів формується здатність ставити перед собою певні цілі і намагатися їх досягнути, вміння формулювати та відстоювати власну думку (порівняно зі студентами І курсу), проте загальний рівень креативності респондентів усієї вибірки на всіх етапах учбово-професійної діяльності залишається низьким. Цей показник свідчить про те, що існуюча система підготовки фахівців психологічної сфери не здатна сформувати креативну особистість.