2.1 Аналіз та інтерпретація отриманих даних

У ході емпіричного дослідження нами здійcнено психологічну діагностику рівня сформованості професійно важливих якостей необхідних психологу для проведення тренерської діяльності. Обраний комплекс методик дозволив всебічно та найбільш повно проаналізувати динаміку сформованості професійно важливих якостей психологів та підтвердити гіпотезу щодо необхідності утворення відповідного освітнього простору навчання студентів в умовах вищого навчального закладу для становлення фахівця у конкретній сфері психологічної практики як цілісного суб’єкта психологічної діяльності. За результатами психодіагностики нами отримані експериментальні дані, наведені нижче.

Таблиця 1

Рівень рефлексивності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності ( за методикою А.В.Карпова)

Шкали	1 курс			2 курс			3 курс			4 курс			5 курс
	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
Загальні показники	109,18	106	107,59	112,44	110	111,22	123,2	119	121,1	124,69	122,6	123,34	122,6	117	119,8
Стени	2,71	2,69	2,7	3,33	3,30	3.31	4,82	4,70	4,76	4,73	4,70	4,71	8,1	7,2	7,65
Ретроспективна рефлексія	29,25	27	28.125	30,6	30,2	30,3	34,4	35	34,7	35,79	23,4	29,5	32	27,5	29,75
Рефлексія діяльності	25,20	29,5	27,35	30,3	20,8	25,55	33,6	23,5	28,55	29,4	33,4	31,4	29,1	36,2	32,65
Розгляд майбутньої діяльності	30,5	27,1	28,8	12,5	36,2	24,35	33,6	25,3	29,45	30,4	29,1	29,7	30,3	28,2	29,2
Рефлек сія спілкування	27	28	27,5	27,7	32,15	31,2	31,8	30,1	34,2	32,15	34,2	24,7	34,2	25,7	29,95

Таблиця 1.2

Показники рефлексивності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності учбово-професійної діяльності (у %)

	Етапи учбово-професійної діяльності
	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	15%	25%	18%	22%	30%
Середній	35%	30%	47%	53%	41%
Низький	50%	45%	35%	25%	29%

Аналізуючи результати за методикою А.В.Карпова «вимірювання рівня рефлексивності» студентів 1-5 курсів МНУ ім. Сухомлинського інституту психології та соціального забезпечення, можна стверджувати, що низький рівень рефлексивних якостей студентів властивий 50 % першокурсникам, 45 % другокурсникам, 35 % третьокурсникам, 25 % четвертокурсникам і 29 % п’ятикурсникам.

Середній рівень рефлексивних якостей виявлено у 35 % першокурсників, 30 % другокурсників, 47 % третьокурсників, 53 % четвертокурсників та 41 % п’ятикурсників.

Високий рівень рефлексивних якостей мають 15 % першокурсників, 25 % другокурсників, 18% третьокурсників, 22 % четвертокурсників та 30 % п’ятикурсників.

Отже, методика вимірювання рівня рефлексивності (А.В.Карпова) дозволяє виявити рівень рефлексивності та порівняти сформованість рефлексивності як особистісної та професійно-значущої якості у студентів на різних етапах навчально-професійної діяльності. Рефлексія найчастіше розглядається як один з найбільш важливих психологічних механізмів, що забезпечує адаптивність людини до нових умов діяльності. Отже, становлення суб’єкта професійної діяльності неможливе без розвитку рефлексії.

Хоча помітна невелика різниця між студентами I-II та III-V курсів, що свідчить про те, що у ВНЗ проводиться робота з розвитку рефлексивності студентів. Проте, в недостатньому обсязі, щоб сформувати необхідний рівень рефлекcивності протягом навчання.

Отже, за отриманими даними ми бачимо, що переважна більшість студентів, у тому числі і п’ятикурсників, мають низький та середній рівень рефлексивних якостей, що вказує на необхідність оптимізації системи професійної підготовки майбутніх психологів.

Таблиця 2

Рівень комунікативних та організаторських якостей

студентів-психологів залежно від етапу

навчально-професійної діяльності

(за методикою КОС-2)

Шкали	1 курс			2 курс			3 курс			4 курс			5 курс
	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
організаторські	1,62	1,60	1,61	1,55	1,58	1,56	1,6	1,8	1,7	4,30	3,35	3,82	6,30	5,25	5,77
комунікативні	2,28	2,30	2,29	3,35	4,30	3,38	4,25	3,32	3,78	2,45	2,59	3,02	4,4	6,5	5,45

Таблиця 3.1

Показники комунікативних та організаторських якостей студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності учбово-професійної діяльності (у %)

	Етапи учбово-професійної діяльності
	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	25%	29%	30%	55%	45%
Середній	30%	50%	55%	29%	40%
Низький	45%	21%	15%	16%	15%

Аналізуючи результати за методикою Кос-2 «вимірювання рівня комунікативних та організаторських якостей» студентів 1-5 курсів МНУ ім. В.О.Сухомлинського Інституту психології та соціального забезпечення, можна стверджувати, що низький рівень комунікативних та організаторських якостей студентів властивий 45% першокурсникам, 21% другокурсникам, 15% третьокурсникам, 16% четвертокурсникам і 15% п’ятикурсникам. Середній рівень комунікативних та організаторських якостей виявлено у 30% першокурсників, 50% другокурсників, 55% третьокурсників, 29% четвертокурсників та 40% п’ятикурсників. Високий рівень комунікативних та організаторських якостей мають 25% першокурсників, 29% другокурсників, 30% третьокурсників, 55% четвертокурсників та 45% п’ятикурсників.

Загалом, спостерігаємо позитивну динаміку щодо оптимізації рівня комунікативних та організаторських якостей у випускників під час навчання у вищому навчальному закладі, проте, у всіх інших курсів все ж таки переважає середній рівень розвитку комунікативних та організаторських якостей. Це говорить про необхідність подальшого розвитку комунікативних і організаторських якостей в процесі навчання у вишу.

Адже,справжній професіонал повинен володіти досконало своєю мовою та могти в будь–який момент організувати і взяти ініціативу на себе.

Таблиця 4

Рівень організаційних та управлінських якостей

студентів-психологів залежно від етапу

учбово-професійної діяльності

(за методикою «Експертної діагностики стилів управління»)

Шкали	1 курс			2 курс			3 курс			4 курс			5 курс
	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
Голова	9,15	9,17	9,16	7,58	8,57	8,07	9,2	10,4	9,8	7,47	8,35	7,91	9	11	10
Генератор ідей	7,34	8,32	7,83	7,41	6,59	7	7,2	6,5	6,85	7,82	8,31	8,06	7	9	8
Оцінщик	7,87	7,77	7,82	6,35	7,32	6,83	7,4	8,4	7,9	5,82	6,45	6,13	7,6	8,63	8.1
Організатор групи	5,87	6,53	6,2	7,70	8,50	8,1	3	2,54	2,77	9,73	8,23	8,98	14,6	17,5	16,05
Організатор роботи	8,15	9,23	8,69	7,41	5,69	6,55	2,8	3,2	3	8,56	9,30	8,93	9	11	10
Дослід-ник ресурсу	7,21	8,11	7,66	8,52	9,20	8,86	7,2	6,3	6,75	6,26	7,29	6,77	8,2	9,7	8,95
Завершувач	7,21	7,35	7,28	8,82	9,53	9,17	6	5,44	5,72	10,34	11,34	10,84	10	12	11
Форму-вач	6,40	7,45	6,92	8,33	9,39	8,86	7,8	9,2	8,5	7,91	8,25	8,08	6,6	8,2	7,4

Таблиця 4.1

Показники комунікативних та організаторських якостей студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)

Шкали	Етапи учбово-професійної діяльності
Голова	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
	57%	39%	70%	45%	3%
Формувач	37%	5%	10%	8%	5%
Генератор ідей	6,5%	11%	2,5%	7%	7%
Оцінщик	3,4%	10%	2,5%	7%	53%
Організатор роботи	2%	7,41%	3%	25%	2%
Організатор групи	2%	7,70%	5%	5%	25%
Дослідник	2%	8,52%	2%	1,5%	3%
Завершувач	3%	8,82%	3%	1,5%	2%

Виходячи з отриманих результатів, бачимо, що у студентів-психологів під час навчання у вищому навчальному закладі переважають виконувані ними ролі такі як: Голова. Функції: вбирає різні думки і приймає рішення. Властивості: вміє слухати, добре говорить, рішучий. Тип: спокійний, стабільний тип особистості, (дана роль домінує в таких курсів: I (57%), II (39%), III (70%);

Завершувач. Функції: спонукає групу все робити вчасно і до кінця. Властивості: професійна педантичність, обов'язковість, відповідальність. Тип: педантичний тип особистості, потребує групової відповідальності, обов'язковості (дана роль домінує в таких курсів: II (8,82%), III (3%), I (3%);

Організатор роботи. Функції: перетворення ідей у конкретні завдання і організація їх виконання. Властивості: організатор, вольовий, рішучий.

Тип: вольовий тип особистості, потребує пропозиції, ідеї від групи (дана роль домінує в таких курсів: II (7,70%), V (25%);

Формувач. Функції: лідер, з'єднує зусилля членів групи в єдине ціле. Властивості: динамічний, рішучий, напористий. Тип: домінуючий екстраверт, потребує компетентної, єдиної групи (дана роль домінує в таких курсів: I (37%), III 10% );

Організатор групи. Функції: сприяє злагоді групи, залагоджує розбіжності, знає потреби, проблеми членів групи; властивості: чутливість, дипломатичність, доброта, комунікативність; тип: емпатійний і комунікативний тип особистості, потребує постійного контакту з усіма членами групи (дана роль домінує в таких курсів: V (25%).

Дані свідчать про те, що студенти виконують не всі свої ролі у групі, тому, що не володіють потрібними якостями в повній мірі, щоб управлінська команда була ефективною, потрібно, щоб усі ці ролі були представлені в групі, щоб члени групи взаємно доповнювали один одного, тому необхідно звернути увагу на розвиток рівня організаційних та управлінських якостей студентів–психологів.

Таблиця 5

Рівень саморегуляції та самоконтролю

студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності

(за методикою діагностики оцінки самоконтролю