Структура тренінгу креативності майбутніх психологів

Перший блок.

Заняття 1. Формування уявлення щодо поняття креативність

Заняття 2. Виявлення рівня креативності

Другий блок. Формування професійно важливих якостей

Заняття 1-2. Розвиток креативності

Заняття 3-4. Розвиток уміння нестандартно мислити

Заняття 5. Розвиток гнучкості мислення

Третій блок.

Заняття 1. Відпрацювання та закріплення набутих навичок, які

дають змогу діяти нестандартно.

Впровадження нами вказаних соціально-психологічних тренінгів сприяє формуванню психологічної готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності, розвитку адаптивності, комплексу професійно важливих якостей, якими має володіти майбутній психолог до впровадження тренінгової діяльності.

Психологічна служба має можливість здійснювати соціально-психологічний супровід молодих спеціалістів на стадії адаптації, що слугує включення їх у професійне співтовариство як активних суб’єктів розвитку професії.

Отже, соціально-психологчні тренінги спрямовані на вироблення вмінь та способів дій у практичних ситуаціях, а це дає розвиток індивіду як суб’єкту діяльності, розширення його набору поведінкових моделей, аналогових схем і набуття вмінь користуватись професійно важливими якостями відповідно до ситуації.

3.2. Визначення ефективності програми підготовки майбутніх психологів до провадження тренерської діяльності

У формувальному етапі експерименту взяли участь 105 студентів п’яти експериментальних груп та 175 студентів п’яти контрольних груп. Експериментальні групи склали студенти однієї групи кожного курсу, а, контрольні групи – студенти з паралельних груп тих же курсів з приблизно однаковим рівнем розвитку професійно важливих якостей, необхідних до провадження тренінгової діяльністі. На формуючому етапі зі студентами експериментальної групи було впроваджено представлену програму підготовки майбутніх психологів до впровадження тренерської діяльності. В рамках навчального процесу викладачами кафедри практичної психології проведено навчальні тренінги у рамках курсу «Психологія тренінгової роботи», а автором разом з співробітниками та волонтерами Психологічної служби університету було впроваджено блок спеціальної практичної підготовки, що включало проведення ряду соціально-психологічних тренінгів та волонтерську діяльність під супервізійним супроводом фахівців.

Таблиця 3.2.1

Програма розвитку ПВЯ студентів-психологів для

провадження тренерської діяльності

Курс	Се-местр	Назва навчальної дисципліни у рамках курсу «Психологія тренінгової роботи»	Соціально-психологічний супровід	ПВЯ, що мають бути сформовані
1курс ДФН	I II	Основи тренінгової роботи Соціально-психологічний тренінг	Адаптаційний тренінг Адаптаційний тренінг	Особисті комунікативні якості Особисті комунікативні якості
2 курс ДФН	II IV	Тренінг сенситивності Тренінг професійних комунікацій	Тренінг розвитку емпатії та сенситивності Тренінг розвитку організаторських, лідерських та ділових комунікативних якостей	Емпатія Сенситивність Організаторські, лідерські та ділові комунікативні якості
3 курс ДФН	V	Тренінг рефлексивності	Тренінг рефлексивності	Рефлексивність
4 курс ДФН	VII	Арт-техніки у тренінговій роботі	Тренінг емоційної саморегуляції Волонтерська діяльність під супервізією фахівців	Емоційна саморегуляція
5 курс ДФН	X	Авторський тренінг	Тренінг креативності Волонтерська діяльність під супервізією фахівців	Креативність

Студенти контрольної групи проходили підготовку за програмою стандартного курсу «Психологія тренінгової роботи», у межах якого акцент робився на засвоєння теоретичних знань про тренінгову роботу.

Після впровадження програми учасники експериментальної та контрольної груп прийняли участь у контрольному етапі тестування для перевірки ефективності представленої програми підготовки. Порівняльний аналіз відбувався через рік впровадження програми, тому містить тільки результати змін окремих професійно важливих якостей по кожному з курсу. Перспективами подальшого дослідження є лонгітюдний експеримент протягом всього навчання і аналіз розвитку професійно важливих якостей студентів з 1-го по 5 курс.

Таблиця 3.2.2

Динаміка рефлексивності після проведення корекції

у студентів-3 курсу (в балах)

Показник	До формувального експерименту		Після формувального експерименту (контрольний зріз)
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Рефлексивність	4,70	4,82	4,70	5,48

Таблиця 3.2.3

Динаміка рефлексивності після проведення корекції

у студентів-3 курсу (у %)

Показник	До формувального експерименту		Після формувального експерименту (контрольний зріз)
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Високий	19%	18%	19%	33%
Середній	28%	47%	28%	49%
Низький	53%	35%	53%	18%

Після проведення корекційної роботи у студентів третього курсу змінилися показники рефлексивності. Аналізуючи отримані результати за методикою вимірювання рівня рефлексивності А.В.Карпова після проведення корекційної роботи у студентів 3 курсів МНУ ім. В.О. Сухомлинського інституту психології та соціального забезпечення, можна стверджувати, що низький рівень рефлексивності властивий 18% третьокурсникам, середній рівень виявлено у 49% третьокурсників, високий рівень рефлексивних якостей мають 33% третьокурсників. За отриманими даними ми бачимо, що у переважної більшості студентів, у тому числі і п’ятикурсників, рівень рефлексивних якостей значно покращився. Переважав низький рівень рефлексивності, а після корекції переважає високий та середній.

Таблиця 3.2.4

Динаміка комунікативних якостей після проведення

корекції студентів-1 курсу (в балах)

Показник	До формувального експерименту		Після формувального експерименту (контрольний зріз)
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Комунікативність	2,30	2,28	2,30	3,88

Таблиця 3.2.5

Динаміка комунікативних якостей студентів-1 курсу (у %)

Показник	До формувального експерименту		Після формувального експерименту (контрольний зріз)
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Високий	44%	25%	44%	37%
Середній	38%	30%	38%	34%
Низький	18%	45%	45%	24%

Після проведення корекційної роботи у студентів першого курсу змінилися показники комунікативнх якостей. Аналізуючи отримані результати за методикою Кос–2 «вимірювання рівня комунікативних та організаторських якостей можна стверджувати, що низький рівень комунікативності властивий 29% первокурсникам, середній рівень виявлено у 34% первокурсників, високий рівень комунікативності мають 37% первокурсників. Рівень комунікативних якостей студентів значно виріс. Переважав низький рівень комунікативності, а після корекції переважає високий та середній рівень розвитку.

Таблиця 3.2.6

Динаміка організаторських, лідерські та ділові комунікативних якостей після проведення корекції у студентів-2 курсу (в балах)

Показник	До формувального експерименту		Після формувального експерименту (контрольний зріз)
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Комунікативні	4,30	3,35	4,30	5,05
Організаторські	1,58	1,55	4,30	3,35
Голова	8,57	7,58	8,57	8,77
Генератор ідей	4,01	7,41	4,01	9,05
Оцінщик	6,35	7,32	6,35	6,35
Організатор групи	8,50	7,70	8,50	7,70
Організатор роботи	5,69	7,41	5,69	7,41
Дослідник ресурсу	9,20	8,52	9,20	8,52
Завершувач	9,17	8,82	9,17	8,82
Формувач	8,33	9,39	8,33	8,83

Таблиця 3.2.7

Динаміка організаторських, лідерські та ділові комунікативних якостей після проведення корекції у студентів-2 курсу (у %)

Показник	До формувального експерименту		Після формувального експерименту (контрольний зріз)
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Високий	27%	25%	27%	43%
Середній	26%	30%	26%	36%
Низький	47%	45%	47%	21%
Голова	32%	57%	32%	49%
Генератор ідей	4%	37%	4%	35%
Оцінщик	3%	6,5%	3%	19%
Організатор групи	7,1%	3,4%	7,1%	19%
Організатор роботи	2%	2%	2%	29%
Дослідник ресурсу	10%	2%	10%	23%
Завершувач	6%	3%	6%	27%
Формувач	3%	2%	3%	21%

Після проведення корекційної роботи у студентів другого курсу змінилися показники.Аналізуючи отримані результати за методиками діагностики функціонально-рольових позицій в управлінській команді та виявлення «комунікативних і організаторських схильностей» (КОС-2), бачимо, що низький рівень комунікативних та організаторських якостей властивий 21% другокурсникам, середній рівень виявлено у 36% другокурсників, високий рівень мають 43% другокурсників. Організаторські та комунікативні якості піднялись з низького на високий та середній рівень.

У студентів-психологів другого курсу після корекції кількість виконуваних ролей респондентами значно підвищилась, а це свідчить про те, що студенти виконують майже всі свої ролі у групі активно. Це означає, що вони стали значно краще володіти потрібними якостями в повній мірі.

Таблиця 3.2.8

Динаміка емоційної саморегуляції після проведення корекції у студентів-4 курсу (в балах)

Показник	До формувального експерименту		Після формувального експерименту (контрольний зріз)
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Рефлексивність	4,70	4,82	4,70	6,5

Таблиця 3.2.

9

Динаміка емоційної саморегуляції після проведення корекції у студентів-4 курсу (у %)

Показник	До формувального експерименту		Після формувального експерименту (контрольний зріз)
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Високий	23%	30%	23%	53%
Середній	28%	45%	28%	33%
Низький	49%	25%	49%	14%
Аналіз суперечностей	4,45%	3,95%	4,45%	5,03%
Прогнозування	5,23%	3,82%	5,23%	7,02%
Цілепокладання	4,48%	4,30%	4,48%	8,03%
Планування діяль ності	5,21%	3,52%	5,21%	6,21%
Критерій оцінки якості	4,46%	3,52%	4,46%	5,33%
Здатність до самоуправління	2,50%	2,15%	2,50%	4,13%
Прийняття рішень	4,01%	3,52%	4,01%	4,23%
Самоконтроль	4%	3%	4%	5%
Корекція	3,30%	3,17%	3,30%	5,05%

Після проведення корекційної роботи у студентів четвертого курсу змінились показники. Аналізуючи отримані результати за методикою Н.М.Пейсахова «Здатність до самоуправління» можна стверджувати, що рівень саморегуляції та самоконтролю студентів був низьким, став значно вищим. Низький рівень саморегуляції та самоконтролю властивий 14% четвертокурсникам, середній рівень виявлено у 29% четвертокурсників, високий рівень мають 57% четвертокурсників. Прослідковується у студентів переважно високий та середній рівень саморегуляції та самоконтролю, що відповідає сучасним вимогам до конкурентоздатного фахівця психологічної сфери.

Таблиця 3.2.10

Динаміка емпатії та сензитивності після проведення корекції у студентів-2 курсу (в балах)

Показник	До формувального експерименту		Після формувального експерименту (контрольний зріз)
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Емпатія та сенситивність	2,6	2,1	2,6	6,3

Таблиця 3.2.11

Динаміка емпатії та сензитивності після проведення корекції у студентів-2 курсу (у %)

Показник	До формувального експерименту		Після формувального експерименту (контрольний зріз)
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Високий	38%	50%	38%	17%
Середній	39%	30%	39%	66%
Низький	23%	20%	23%	17%

Після проведення корекційної роботи у студентів другого курсу змінилися показники.

Ми отримала дані, які значно відрізняються від попередніх результатів. Аналізуючи отримані результати за методикою «Діагностика рівня емпатії» І.М.Юсупова можна стверджувати, що низький рівень емпатії властивий 17% другокурсникам, середній рівень виявлено у 66% другокурсників, високий рівень мають 17% другоокурсників. Рівень емпатії студентів значно стабілізувався. Переважав високий рівень, а після корекції домінує середній рівень розвитку емпатії.

Таблиця 3.2.12

Динаміка особистісної креативності після проведення корекції у студентів-5 курсу (в балах)

Показник	До формувального експерименту		Після формувального експерименту (контрольний зріз)
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Допитливість	3,8	2,7	3,8	4,5
Уява	3,9	2,5	3,9	4,7
Складність	2,1	1,6	2,1	3,5
Схильність до ризику	4,5	3,1	4,5	4,7

Таблиця 3.2.13

Динаміка особистісної креативності після проведення корекції у студентів-5 курсу (у %)

Показник	До формувального експерименту		Після формувального експерименту (контрольний зріз)
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Високий		12%		38%
Середній		37%		39%
Низький		51%		23%

Після проведення корекційної роботи у студентів п’ятого курсу змінилися показники. Ми отримала дані, які значно відрізняються від попередніх результатів. Аналізуючи отримані результати за методикою діагностики особистісної креативності О.Є.Тунік можна сказати, що до проведення корекційної роботи був виявлений низький рівень креативності студентів. Після застосування супроводу у вищому навчальному закладі у студентів усіх курсів виявлено що низький рівень креативності властивий 23 % п’яти- курсникам, середній рівень виявлено у 39% п’ятикурсників, високий рівень мають 38% п’ятикурсників.