102.Порушення сенсорної функції нервової системи:різновиди,причини і основні механізми розвитку.

Поняття соматовісцеральної чутливості охоплює чутливість шкіри (тактильну, температурну, больову), глибоку чутливість (пропріорецепцію) і больову чутливість усього тіла (ноцицепцію).

Розрізняють такі види порушень соматовісцеральної чутливості:

1) гіперестезія— підвищення чутливості;

2) гіпестезія - зменшення чутливості;

3) анестезія — відсутність чутливості.

Механізми1. Порушення рецепції. При збільшенні порогу збудження рецепторів виникає гіпестезія, при зменшенні - гіперестезія.

2. Ушкодження периферичних нервів. При цьому випадають усі види чутливості в зоні іннервації даного нерва. Як правило, зона випадання чутливості менша зони іннервації, що пояснюють деяким перекриванням зон іннервації різних нервів.

3. Ушкодження задніх корінців спинного мозку. Характеризується випаданням усіх видів чутливості в зоні відповідних сегментів.

4. Ушкодження спинного мозку. При перетинанні половини спинного мозку (лівої або правої) розвивається

синдром Броун-Секара (див. запит. 34.5). Повний перетин спинного мозку веде до зникнення усіх видів чутливості по обидва боки нижче рівня перетинання.

5. Порушення функції підкіркових структур, що беруть участь у здійсненні сенсорних функцій. Найбільше значення має ураження ядер таламуса.

6. Ураження сенсорних зон кори головного мозку. Порушення нейронів постцен-тральної звивини спричиняються до розладів складної тактильної і пропріоцеп-тивної чутливості на протилежному боці тіла. Ушкодження тім'яної частки викликає розвиток комплексу порушень під назвою "аморфосинтез".

У людини (що не є шульгою) аморфосинтез виявляють після видалення кори правої півкулі великого мозку. При цьому зникає уява про просторове розташування частин тіла на протилежному боці. Людина не може надягти одяг або привести його в порядок на лівій половині, не може поголити ліву половину обличчя або зачесати волосся на лівому боці.

Якщо ж уражено тім'яну частку з лівого боку, то аморфосинтез доповнюється агнозією - нездатністю розпізнавати частини тіла, предмети, їхнє зображення і розташування в просторі.

106. Параліч та парез:визначеня,різновиди,причини,основні прояви.

Параліч — це повна, а парез — часткова втрата довільних рухів. Периферичні паралічі виникають при ушкодженні периферичних рухових нервів і при дегенерації а-мотонейронів спинного мозку. Останнє характерно для розвитку поліомієліту.

Ознаки периферичних паралічів і парезів:

1) атонія (гіпотонія) м'язів— зменшення їхнього тонусу. Звідси ще одна назва — млявий параліч;

2) арефлексія (гіпорефлексія) — відсутність або ослаблення спинномозкових рефлексів, у здійсненні яких бере участь ушкоджений нерв або мотонейрон (розрив рефлекторної дуги);

3) атрофія м 'язів, обумовлена їхньою гіпофункцією.

Центральні паралічі виникають при ушкодженні центральних рухових низхідних шляхів. Найчастішими їх причинами є травми спинного мозку і розлади мозкового кровообігу (інсульти).

У розвитку основних ознак церебральних паралічів провідну роль відіграє зменшення гальмівних впливів з розташованих вище нервових центрів на а-мотонейрони спинного мозку. Цим пояснюють такі характеристики центрального паралічу:

1) гіпертонію — збільшення тонусу м'язів (спастичний параліч);

2) гіперрефлексію— посилення спинномозкових рефлексів (збільшення їхньої амплітуди і розширення зони, з якої їх можна викликати);

3) поява патологічних рефлексів (рефлекс Бабінського та ін.).