
- •Аналізуюче, реципрокне та зворотнє схрещування
- •3. Балансова теорія визначення статі. Генетична бісексуальність організмів. Інтерсексуальність.
- •Біологія статі у рослин і тварин. Первинні і вторинні статеві ознаки. Хромосомна теорія визначення статі.
- •Біосинтез білка
- •8.Генетична інженерія. Основні операції генетичної інженерії. Одержання рекомбінантних молекул днк. Генна інженерія і біотехнологія.
- •9.Генетична рівновага в панміктичній популяції. Закон Харді-Вайнберга. Значення генетики в розвитку еволюційної теорії.
- •10. Генетичні докази перехреста хромосом. Методика визначення частоти кросинговеру. Одинарний і багаторазовий перехрести хромосом.
- •Генетичні і цитологічні докази кросинговеру. Механізм мейотичного перехресту на стадії чотирьох хроматид.
- •Генетичні карти хромосом і порівняння їх з цитологічними. Вплив структури хромосом, статі та функціонального стану організму на частоту кросинговеру
- •Генна інженерія і біотехнологія. Культура ізольованих тканин і клітин. Соматична гібридизація
- •Генні мутації. Множинний алелізм. Репарація днк. Хромосомні перебудови
- •15. Геномні мутації. Поліплоїдія. Аутополіплоїдія. Алоплоїдія. Мейоз і успадкування у поліплоїдів. Роботи г.Д. Карпиченка по одержанню плодючих алополіплоїдів.
- •Джерела мінливості для добору. Комбінативна мінливість. Експериментальний мутагенез та його застосування.
- •Диференціація і перерозподілення статі в онтогенезі. Співвідношення статей у природі і проблема його штучного регулювання.
- •Еволюція уявлень про ген. Сучасні уявлення про структуру гена і алелізм. Типи генів. Мозаїчність генів еукаріот.
- •Експериментальний мутагенез. Фізичні і хімічні мутагени. Антимутагенез. Молекулярні механізми мутагенезу.
- •Закон чистоти гамет. Тетрадний аналіз
- •Зчеплене успадкування. Кросинговер Зчеплене успадкування феномен зкорельованого успадкування алелей генів, розташованих в одній хромосомі.
- •Ідентифікація та структура нуклеїнових кислот. Ультрамікроскопічна та морфологічна будова хромосом, їх функція.
- •23. Класифікація форм мінливості. Спадкова мінливість як основа еволюції. Комбінативна мінливість. Мутаційна мінливість. Винекнення, класифікація і властивості мутацій.
- •24. Класичні уявлення про ген як одиницю функції, рекомбінації і мутації. Сучасні уявлення про структурно-функціональну природу гена. Реалізація генетичної інформації.
- •Клітинний цикл, характеристика його періодів. Інтерфаза. Мейоз
- •II поділ мейозу
- •26. Мітоз як цитологічна основа безстатевого розмноження.
- •27. Критичні періоди під час постембріонального розвитку
- •28. Людина – як об’єкт генетичних досліджень. Основні методи генетики людини.
- •29. Мейоз як цитологічна основа утворення і розвитку статевих клітин
- •Профаза-і
- •30. Мейотичний і мітотичний кросинговер. Визначення груп щеплення. Локалізація гена. Генетичні карти рослин і тварин.
- •31. Методи добору в селекції. Особливості селекції рослин. Роль агротехнічних та зоотехнічних заходів у реалізації потенціальної продуктивності сортів рослин і порід тварин.
- •32. Мітоз. Біологічне значення Мітозу.
- •Модифікаційна мінливість. Поняття про норму реакції. Застосування математичного методу при визначенні модифікаційної мінливості.
- •Модифікаційна мінливість. Поняття про норму реакції. Застосування математичного методу при визначенні модифікаційної мінливості.
- •35. Молекулярні хвороби та їх причини. Генетична небезпечність радіації, хімічних мутагенів, канцерогенів.
- •Моногібридне і дигібридне схрещування. Перший, другий і третій закон Менделя
- •37. Морфологічна та ультрамікроскопічна організація хромосом.
- •38. Нерегулятивні типи статевого розмноження: партеногенез, апоміксис, гіногенез, андрогенез.
- •Основні положення хромосомної теорії спадковості т.Х.Моргана
- •40. Особливості успадкування при епістатичній взаємодії генів.
- •41. Особливості успадкування при комплементарній взаємодії генів. Навести приклади.
- •42. Особенности наследования при полимерного взаимодействия генов
- •43. Поняття про зворотне, реципрокне та аналізуюче схрещування. Навести приклади.
- •Проблеми медичної генетики. Спадкові хвороби і їх розповсюдження в популяціях людей. Причини виникнення спадкових хвороб.
- •45. Регуляція активності генів. Регуляція транскрипції. Поняття оперону.
- •46. Спадковий поліморфізм. Рівновага в панміктичних популяціях. Закон Харді-Вайнберга. Фактори генетичної динаміки популяцій. Значення популяційної генетики для розвитку еволюційної теорії.
- •47. Спадковість і алкоголізм. Можливості лікування спадкових хвороб.Генетичні аспекти злоякісного росту. Медико-генетичне консультування та актуальні завдання медичної генетики.
- •48. Спорогенез (мікроспорогенез, мегаспорогенез) і гаметогенез у рослин.
- •49. Статевий хроматин. Співвідношення статей і проблема його регулювання. Рівні статевого диференціювання у людини. Вплив генних взаємодій на процес формування статі (синдром Моріса).
- •50. Статеві клітини. Сперматогенез. Овогенез. Запліднення. Онтогенез.
- •51. Суть близнюкового методу. Значення генетики для сучасної систематики, фізіології, екології.
- •52. Типи визначення статі. Статевий хроматин. Успадкування ознак зчеплених із статтю.
- •Транскрипція. Типи рнк в клітині. Процессінг і сплайсінг. Генетичний контроль і регуляція генної активності.
- •54. Трансляція. Основні властивості генетичного коду.
- •55. Ультрамікроскопічна будова хромосом.
- •56. Успадкування ознак зчеплених із статтю при гетерогаметності чоловічої і жіночої статей в реципрокних схрещуваннях.
- •57. Фактори генетичної динаміки популяцій. Мутаційний процес. Популяційні хвилі. Дрейф генів. Потік генів. Природний добір. Генетичний тягар.
- •58.Фенокопії. Явище гетерозису у людини. Дози генів. Ефект положення генів. Мозаїцизм. Нехромосомна спадковість.
- •59. Характерні особливості зчепленого успадкування. Повне і неповне зчеплення. Методика визначення частоти кросинговеру. Основні положення хромосомної теорії спадковості т.Моргана.
- •Хромосомні перебудови. Делеції і дефішенсі. Особливості мейозу при хромосомних перебудовах.
- •61. Хромосомні хвороби людини: причини виникнення і патогенез.
- •62. Чергування гаплофрази і диплофази у життєвих циклах рослин і тварин.
Генні мутації. Множинний алелізм. Репарація днк. Хромосомні перебудови
Генні мутації являють собою молекулярні, не видимі в світловому мікроскопі зміни структури ДНК. До мутацій генів відносяться будь-які зміни молекулярної структури ДНК, незалежно від їх локалізації та впливу на життєздатність. Деякі мутації не роблять ніякого впливу на структуру і функцію відповідного білка. Інша (більша) частина генних мутацій призводить до синтезу дефектного білка, не здатної виконувати властиву йому функцію. Саме генні мутації обумовлюють розвиток більшості спадкових форм патології.
Мутон – це найменша ділянка молекули ДНК (пара нуклеотидів), зміни якої призводять до мутації. Новий стан гена після мутації називають прямим, а повернення гена до природного стану – зворотним. Частота мутацій залежить від багатьох чинників: генотипу організму, типу клітин (так, за алелем гемофілії мутація в яйцеклітині відбувається набагато частше, ніж у сперматозоїді).
Більшість генних мутацій не виявляються, бо найчастіше це рецесивні мутації. Перехід рецесивних мутацій у гомозиготний стан спричинює прояв генних мутацій та появу багатьох захворювань: альбінізму, дальтонізму, гемофілії, фенілкетонурії.
Точкові мутації, часто викликані хімічними речовинами або помилками при реплікації ДНК, являють собою заміну одного нуклеотиду іншим. Найбільше загальні — заміна пурину на пурин (A↔G) або піримідину на піримідин (C↔T). Така заміна може бути викликана азотистою кислотою, помилкою спарювання основ або мутагенними аналогами основ, наприклад, 5-бромо-2-дезоксиуридином (BrdU). Менш загальний випадок — трансверсія, або заміна пурину на піримідин або піримідину на пурин (C/T↔A/G). Точкова мутація може бути нейтралізована іншою точковою мутацією, в якій нуклеотид змінюється назад до свого оригінального стану (дійсна реверсія) або додатковою мутацією де-небудь у іншому місці, яка приводить до відновлення функціональності гена (додаткова реверсія). Такі зміни класифікуються як переходи або трансверсії. Приклад трансверсії — аденін, що перетворюється на цитозин. Точкові мутації, які відбуваються в межах області гена що кодує білки, можуть бути класифіковані на три види, залежно від того, для чого використовуються помилкові кодони:
Безмовні мутації: які кодують ту ж саму амінокислоту.
Міссенс-мутації: які кодують іншу амінокислоту.
Нонсенс-мутації: які кодують код зупинки (стоп-кодон) трансляції білка.
Вставки додають один або більше нуклеотидів до ДНК. Вони звичайно викликані мобільними генетичними елементами, або помилками протягом копіювання елементів, що повторюються (наприклад AT повторення). Вставки в кодуючі області гена можуть змінювати сплайсинг мРНК або викликати зсув рамки зчитування (англ. frameshift ), обидва типи мутацій можуть значно змінити продукт гена. Вставки можуть бути звернені делецією мобільного генетичного елементу.
Делеції видаляють один або більше нуклеотидів із ДНК. Подібно до вставок, ці мутації можуть викликати зсув рамки зчитування гена. Вони незворотні.
Інсерції - це мутація зсуву рамки читання, коли в молекулу ДНК вбудовується один або кілька нуклеотидів.
Порушенні зчитування інформації, зсуві рамки зчитування, званому фреймшіфтом (від англ. frame - рамка + shift : - зрушення, переміщення), коли молекулярні зміни ДНК призводять до зміни триплетів в процесі трансляції поліпептидного ланцюга.
У кожного організму є лише по два алельних гени. Разом з тим нерідко в природі кількість алелів може бути більше двох, коли якийсь локус може перебувати в різних станах. У таких випадках говорять про множинні алелі або множинний алеломорфізм.