62. Чергування гаплофрази і диплофази у життєвих циклах рослин і тварин.

Гаплофаза (від дав.-гр. ἁπλόος — одиничний і φάσις — прояв) — частина життєвого циклу особини, під час якої ядра її клітин містять гаплоїдний (одинарний) набір хромосом, переважно чергується із диплофазою, у якій набір хромосом подвійний. Тривалість і положення гаплофази в життєвому циклі суттєво відрізняється у різних організмів. Так у більшості тварин вона сильно редукована і практично зведена до статевих клітин. Натомість багато зелених водоростей впродовж всього життєвого циклу, за винятком стадії зиготи, є гаплоїдними організмами. У вищих спорових рослин відбувається чергування статевого і нестатевого поколінь, гаплофаза представлена гаметофітом. В ході еволюції цей етап життєвого циклу поступово редукувався і в квіткових рослин гаплоїдними є ​​лише пророслі пилкові зерна (чоловічий гаметофіт) і зародковий мішок (жіночий гаметофіт).

Диплофаза — частина життєвого циклу організму, під час якого ядра його клітин містять подвійний набір хромосом, переважно чергується із гаплофазою. У вищих організмів диплофаза охоплює більшу частину життєвого циклу — від моменту запліднення до формування гаплоїдних гамет шляхом мейотичного поділу, під час якого відбувається скорочення вдвічі числа хромосом. У деяких видів водоростей та грибів диплофаза представлена ​​тільки зиготою, першим поділом якої є мейоз.

Термін диплофаза також зрідка може вживатись як синонім диплотени — однієї із стадій профази першого поділу мейозу.

У багатьох водоростей і всіх вищих рослин чергування гаплофази і диплофази у життєвому циклі пов’язане з більш складним процесом чергування поколінь – гаплобіонтів і диплобіонтів. Кожне покоління відрізняється від свого попереднього насамперед кількістю хромосом, а часто і розмірами, а також зовнішнім ви¬глядом.

Рослина в диплофазі розмножується нестатево – спорами, ут-ворення яких супроводжується редукційним поділом. Із спор роз-вивається гаплоїдна рослина – гаметофіт – з наступним утворен¬ням гамет. Гамети після злиття утворюють зиготу. Остання роз¬вивається в нову диплоїдну рослину. При цьому спостерігається не лише зміна гаплоїдної і диплоїдної ядерних фаз, а й відповід¬не їм чергування поколінь – статевого (гаплоїдного) і нестатево¬го (диплоїдного). Нерідко кожне з поколінь веде самостійне жит¬тя і розмножується статевим або нестатевим способом. Статеве покоління називають гаметофітом.

1. Аналізуюче , реципрокне та зворотне схрещування.

2. Анеуплоїдія. Особливості мейозу і утворення гамет у анеуплоїдів. Застосування анеуплоїдів в селекційній роботі.

3. Балансова теорія визначення статі. Генетична бісексуальність організмів. Інтерсексуальність.

4. Біологія статі у рослин і тварин. Первинні і вторинні статеві ознаки. Хромосомна теорія визначення статі.

5. Біосинтез білка.

6. Виникнення, класифікація і властивості мутацій. Поняття про біологічну і господарську користь мутаційної зміни ознак. Значення мутацій для генетичного аналізу різноманітних біологічних процесів.

7. Вплив структури хромосом, статі та функціонального стану організму на частоту кросинговеру. Вплив факторів зовнішнього середовища на кросинговер. Роль перехреста хромосом і рекомбінації генів в еволюції і селекції рослин, тварин і мікроорганізмів.

8. Генетична інженерія. Основні операції генетичної інженерії. Одержання рекомбінантних молекул ДНК. Генна інженерія і біотехнологія.

9. Генетична рівновага в панміктичній популяції. Закон Харді-Вайнберга. Значення генетики в розвитку еволюційної теорії.

10. Генетичні докази перехреста хромосом. Методика визначення частоти кросинговеру. Одинарний і багаторазовий перехрести хромосом.

11. Генетичні і цитологічні докази кросинговеру. Механізм мейотичного перехресту на стадії чотирьох хроматид.

12. Генетичні карти хромосом і порівняння їх з цитологічними. Вплив структури хромосом, статі та функціонального стану організму на частоту кросинговеру.

13. Генна інженерія і біотехнологія. Культура ізольованих клітин і тканин. Соматична гібридизація.

14. Генні мутації. Множинний алелізм. Репарація ДНК. Хромосомні перебудови.

15. Геномні мутації. Поліплоїдія. Автополіплоїдія. Алопло'ідія. Мейоз і успадкування у поліплоїдів. Роботи Г.Д. Карпиченка по одержанню плодючих алополіплоїдів.

16. Джерела мінливості для добору. Комбінативна мінливість. Експериментальний мутагенез і його застосування в практичній діяльності людини.

17. Диференціація і переопреділення статі в онтогенезі. Співвідношення статей у природі і проблема його штучного регулювання.

18. Еволюція уявлень про ген. Сучасні уявлення про структуру гена і алелізм. Типи генів. Мозаїчність генів еукаріот.

19. Експериментальний мутагенез. Фізичні і хімічні мутагени. Антимутагенез. Молекулярні механізми мутагенезу.

20. Закон чистоти гамет. Тетрадний аналіз.

21. Зчеплене успадкування. Кросинговер.

22. Ідентифікація та структура нуклеїнових кислот. Ультрамікроскопічна та морфологічна будова хромосом, їх функція.

23. Класифікація форм мінливості. Спадкова мінливість організмів як основа еволюції. Комбінативна мінливість, механізм її виникнення і значення в еволюції і селекції. Мутаційна мінливість. Виникнення, класифікація і властивості мутацій.

24. Класичні уявлення про ген як одиницю функції, рекомбінації і мутації. Сучасні уявлення про структурно-функціональну природу гена. Реалізація генетичної інформації.

25. Клітинний цикл, характеристика його періодів. Інтерфаза. Мейоз як цитологічна основа статевого розмноження.

26. Клітинний цикл, характеристика його періодів. Інтерфаза. Мітоз як цитологічна основа безстатевого розмноження.

27. Критичні періоди під час постембріонального розвитку.

28. Людини як об'єкт генетичних досліджень. Біосоціальна сутність людини. Вроджені і спадкові аномалії. Хромосомні хвороби. Фактори які викликають хромосомні хвороби.

29. Мейоз як цитологічна основа утворення і розвитку статевих клітин.

30. Мейотичний і мітотичний кросинговер. Визначення груп зчеплення. Локалізація гена. Генетичні карти хромосом і порівняння їх з цитологічними.

31. Методи добору в селекції. Особливості селекції рослин. Роль агротехнічних та зоотехнічних заходів у реалізації потенціальної продуктивності сортів рослин і порід тварин.

32. Мітоз. Біологічне значення мітозу.

33. Модифікаційна мінливість. Норма реакції. Статистичні методи вивчення модифікаційної мінливості. Значення модифікаційної мінливості для біотехнології. Мутагенні чинники.

34. Модифікаційна мінливість. Поняття про норму реакції. Застосування математичного методу при вивченні модифікаційної мінливості.

35. Молекулярні хвороби та їх причини. Генетична небезпечність радіації, хімічних мутагенів, канцерогенів.

36. Моногібридне і дигібридне схрещування. Перший, другий і третій закони Г. Менделя.

37. Морфологічна та ультрамікроскопічна організація хромосом.

38. Нерегулятивні типи статевого розмноження: партеногенез, апоміксис, гіногенез, андрогенез.

39. Основні положення хромосомної теорії спадковості Т.Х. Моргана.

40. Особливості успадкування при епістатичній взаємодії генів. Навести приклади.

41. Особливості успадкування при комплементарній взаємодії генів. Навести приклади.

42. Особливості успадкування при полімерній взаємодії генів. Навести приклади.

43. Поняття про зворотне, реципрокне та аналізуюче схрещування. Навести приклади.

44. Проблеми медичної генетики. Спадкові хвороби і їх розповсюдження в популяціях людей. Причини виникнення спадкових хвороб.

45. Регуляція активності генів. Регуляція транскрипції. Поняття оперону.

46. Спадковий поліморфізм. Рівновага в панміктичних популяціях. Закон Харді-Вайнберга. Фактори генетичної динаміки популяцій. Значення популяційної генетики для розвитку еволюційної теорії.

47. Спадковість і алкоголізм. Можливості лікування спадкових хвороб. Генетичні аспекти злоякісного росту. Медико-генетичне консультування та актуальні завдання медичної генетики.

48. Спорогенез (мікроспорогенез, мегаспорогенез) і гаметогенез у рослин.

49. Статевий хроматин. Співвідношення статей і проблема його регулювання. Рівні статевого диференціювання у людини. Вплив генних взаємодій на процес формування статі (синдром Моріса).

50. Статеві клітини. Сперматогенез. Овогенез. Запліднення. Онтогенез.

51. Суть близнюкового методу. Значення генетики для сучасної систематики, фізіології, екології.

52. Типи визначення статі. Статевий хроматин. Успадкування ознак зчеплених із статтю.

53. Транскрипція. Типи РНК в клітині. Процесінг і сплайсінг. Генетичний контроль і регуляція генної активності.

54. Трансляція. Основні властивості генетичного коду.

55. Ультрамікроскопічна будова хромосом.

56. Успадкування ознак зчеплених із статтю при гетерогаметності чоловічої і жіночої статей в реципрокних схрещуваннях.

57. Фактори генетичної динаміки популяцій. Мутаційний процес. Популяційні хвилі. Дрейф генів. Потік генів. Природній добір. Генетичний тягар.

58. Фенокопії. Явище гетерозису у людини. Дози генів. Ефект положення генів. Мозаїцизм. Нехромосомна спадковість.

59. Характерні особливості зчепленого успадкування. Повне і неповне зчеплення. Методика визначення частоти кросинговеру. Основні положення хромосомної теорії спадковості Т.Моргана.

60. Хромосомні перебудови. Делеції і дефішенсі. Особливості мейозу при хромосомних перебудовах.

61. Хромосомні хвороби людини: причини виникнення і патогенез.

62. Чергування гаплофрази і диплофази у життєвих циклах рослин і тварин.