- •Аналізуюче, реципрокне та зворотнє схрещування
- •3. Балансова теорія визначення статі. Генетична бісексуальність організмів. Інтерсексуальність.
- •Біологія статі у рослин і тварин. Первинні і вторинні статеві ознаки. Хромосомна теорія визначення статі.
- •Біосинтез білка
- •8.Генетична інженерія. Основні операції генетичної інженерії. Одержання рекомбінантних молекул днк. Генна інженерія і біотехнологія.
- •9.Генетична рівновага в панміктичній популяції. Закон Харді-Вайнберга. Значення генетики в розвитку еволюційної теорії.
- •10. Генетичні докази перехреста хромосом. Методика визначення частоти кросинговеру. Одинарний і багаторазовий перехрести хромосом.
- •Генетичні і цитологічні докази кросинговеру. Механізм мейотичного перехресту на стадії чотирьох хроматид.
- •Генетичні карти хромосом і порівняння їх з цитологічними. Вплив структури хромосом, статі та функціонального стану організму на частоту кросинговеру
- •Генна інженерія і біотехнологія. Культура ізольованих тканин і клітин. Соматична гібридизація
- •Генні мутації. Множинний алелізм. Репарація днк. Хромосомні перебудови
- •15. Геномні мутації. Поліплоїдія. Аутополіплоїдія. Алоплоїдія. Мейоз і успадкування у поліплоїдів. Роботи г.Д. Карпиченка по одержанню плодючих алополіплоїдів.
- •Джерела мінливості для добору. Комбінативна мінливість. Експериментальний мутагенез та його застосування.
- •Диференціація і перерозподілення статі в онтогенезі. Співвідношення статей у природі і проблема його штучного регулювання.
- •Еволюція уявлень про ген. Сучасні уявлення про структуру гена і алелізм. Типи генів. Мозаїчність генів еукаріот.
- •Експериментальний мутагенез. Фізичні і хімічні мутагени. Антимутагенез. Молекулярні механізми мутагенезу.
- •Закон чистоти гамет. Тетрадний аналіз
- •Зчеплене успадкування. Кросинговер Зчеплене успадкування феномен зкорельованого успадкування алелей генів, розташованих в одній хромосомі.
- •Ідентифікація та структура нуклеїнових кислот. Ультрамікроскопічна та морфологічна будова хромосом, їх функція.
- •23. Класифікація форм мінливості. Спадкова мінливість як основа еволюції. Комбінативна мінливість. Мутаційна мінливість. Винекнення, класифікація і властивості мутацій.
- •24. Класичні уявлення про ген як одиницю функції, рекомбінації і мутації. Сучасні уявлення про структурно-функціональну природу гена. Реалізація генетичної інформації.
- •Клітинний цикл, характеристика його періодів. Інтерфаза. Мейоз
- •II поділ мейозу
- •26. Мітоз як цитологічна основа безстатевого розмноження.
- •27. Критичні періоди під час постембріонального розвитку
- •28. Людина – як об’єкт генетичних досліджень. Основні методи генетики людини.
- •29. Мейоз як цитологічна основа утворення і розвитку статевих клітин
- •Профаза-і
- •30. Мейотичний і мітотичний кросинговер. Визначення груп щеплення. Локалізація гена. Генетичні карти рослин і тварин.
- •31. Методи добору в селекції. Особливості селекції рослин. Роль агротехнічних та зоотехнічних заходів у реалізації потенціальної продуктивності сортів рослин і порід тварин.
- •32. Мітоз. Біологічне значення Мітозу.
- •Модифікаційна мінливість. Поняття про норму реакції. Застосування математичного методу при визначенні модифікаційної мінливості.
- •Модифікаційна мінливість. Поняття про норму реакції. Застосування математичного методу при визначенні модифікаційної мінливості.
- •35. Молекулярні хвороби та їх причини. Генетична небезпечність радіації, хімічних мутагенів, канцерогенів.
- •Моногібридне і дигібридне схрещування. Перший, другий і третій закон Менделя
- •37. Морфологічна та ультрамікроскопічна організація хромосом.
- •38. Нерегулятивні типи статевого розмноження: партеногенез, апоміксис, гіногенез, андрогенез.
- •Основні положення хромосомної теорії спадковості т.Х.Моргана
- •40. Особливості успадкування при епістатичній взаємодії генів.
- •41. Особливості успадкування при комплементарній взаємодії генів. Навести приклади.
- •42. Особенности наследования при полимерного взаимодействия генов
- •43. Поняття про зворотне, реципрокне та аналізуюче схрещування. Навести приклади.
- •Проблеми медичної генетики. Спадкові хвороби і їх розповсюдження в популяціях людей. Причини виникнення спадкових хвороб.
- •45. Регуляція активності генів. Регуляція транскрипції. Поняття оперону.
- •46. Спадковий поліморфізм. Рівновага в панміктичних популяціях. Закон Харді-Вайнберга. Фактори генетичної динаміки популяцій. Значення популяційної генетики для розвитку еволюційної теорії.
- •47. Спадковість і алкоголізм. Можливості лікування спадкових хвороб.Генетичні аспекти злоякісного росту. Медико-генетичне консультування та актуальні завдання медичної генетики.
- •48. Спорогенез (мікроспорогенез, мегаспорогенез) і гаметогенез у рослин.
- •49. Статевий хроматин. Співвідношення статей і проблема його регулювання. Рівні статевого диференціювання у людини. Вплив генних взаємодій на процес формування статі (синдром Моріса).
- •50. Статеві клітини. Сперматогенез. Овогенез. Запліднення. Онтогенез.
- •51. Суть близнюкового методу. Значення генетики для сучасної систематики, фізіології, екології.
- •52. Типи визначення статі. Статевий хроматин. Успадкування ознак зчеплених із статтю.
- •Транскрипція. Типи рнк в клітині. Процессінг і сплайсінг. Генетичний контроль і регуляція генної активності.
- •54. Трансляція. Основні властивості генетичного коду.
- •55. Ультрамікроскопічна будова хромосом.
- •56. Успадкування ознак зчеплених із статтю при гетерогаметності чоловічої і жіночої статей в реципрокних схрещуваннях.
- •57. Фактори генетичної динаміки популяцій. Мутаційний процес. Популяційні хвилі. Дрейф генів. Потік генів. Природний добір. Генетичний тягар.
- •58.Фенокопії. Явище гетерозису у людини. Дози генів. Ефект положення генів. Мозаїцизм. Нехромосомна спадковість.
- •59. Характерні особливості зчепленого успадкування. Повне і неповне зчеплення. Методика визначення частоти кросинговеру. Основні положення хромосомної теорії спадковості т.Моргана.
- •Хромосомні перебудови. Делеції і дефішенсі. Особливості мейозу при хромосомних перебудовах.
- •61. Хромосомні хвороби людини: причини виникнення і патогенез.
- •62. Чергування гаплофрази і диплофази у життєвих циклах рослин і тварин.
8.Генетична інженерія. Основні операції генетичної інженерії. Одержання рекомбінантних молекул днк. Генна інженерія і біотехнологія.
Встановлення генетичної ролі ДНК та відкриття можливості інтеграції чужої ДНК з геном господаря, послужило однією з передумов виникнення нового напряму молекулярної біології – генної інженерії.
Суть генної інженерії полягає у виділенні і штучному створенні функціонально зрілих структур з наступним введенням їх в організм з метою цілеспрямованої перебудови його генотипу. Як самостійний напрям – 1972р. коли створили першу рекомбінантну молекулу ДНК.
9.Генетична рівновага в панміктичній популяції. Закон Харді-Вайнберга. Значення генетики в розвитку еволюційної теорії.
1908 Харді і Вайнберг, окремо відкрили закон: в ідеальній популяції частоти генів залишаються постійними з покоління в покоління.
Частота гена – зустрічність певного алеля в соматичних клітинах даної популяції і ймовірність передачі його потомству.
Тобто р2+ 2pq+q2=1 цей закон стосується ідеальних популяцій:
1. кількість особин дуже велика.
2. не діє добір
3. не відбувається мутацій
4. відсутня міграція особин.
10. Генетичні докази перехреста хромосом. Методика визначення частоти кросинговеру. Одинарний і багаторазовий перехрести хромосом.
Генетичним доказом кросинговеру є одержання під час аналізуючого схрещення певної кількості рекомбінантних особин( кросоверів). Класичним прикладом в цьому відношенні можуть бути результати схрещування дрозофіли, сіре тіло і довгі крила, з самцем, чорне тіло і короткі крила. У F1 виявилися домінантні ознаки( сіре тіло,довгі крила.) Дигетерозиготні самки(у самок кросинговер відбувається) першого покоління схрещувалися з рецесивними за обома генами самцями(аналізуючи схрещування). Воно засвідчило, що кросоверні гамети виникають з частотою 17%, а мушки з вихідним поєднанням генів 83%.
Морган припустив, що кросинговер між двома генами може відбуватися не лише в одній але і в двох і навіть більшому числі точок(подвійний, потрійний і тд.). парне число перехрещень між двома генами не приведе до їх переміщення з однієї гомологічної хромосоми в іншу, тому відстань між цими генами, визначена по числу кросинговерів знижується.
Генетичні і цитологічні докази кросинговеру. Механізм мейотичного перехресту на стадії чотирьох хроматид.
Кросинговер – взаємний обмін ділянками гомологічних хромосом. Кросинговер є взаємним обміном еквівалентних за величиною ділянок двох несестринських хроматид. Після обміну їх довжина залишаються такою ж самою, як до нього.
Механізм: одна з гомологічних хромосом, тобто кожна її хроматида, має рецесивні аллелі а і в, а інша – домінантни, позначені + +. Гомологи конюгують і утворюють біваленти, який складається з чотирьох хроматид. Потім між локусами утворюється хіазма(переплетені гомологи) і відбувається обмін. У гаплоїдних клітинах, утворених внаслідок редукційного поділу, одна з двох сестринських хроматид виявляється рекомбінантною. Після паступного поділу два з чотирьох ядер матимуть вихідні комбінації генів, а інші 2 ядра – нові поєднання. Гамети і особини з перекомбінованими завдяки кросоверу генами називаються кросоверними, або рекомбінантними.
Генетичним доказом кросинговеру є одержання під час аналізуючого схрещування певної кількості рекомбінантних особин (кросоверів). Класичним прикладом можуть бути результати схрещувань дрозофіли, яка має сіре тіло і довгі крила, з самцем, який має чорне тіло і короткі крила. У F1 виявилися домінантні ознаки (сіре тіло, довгі крила)
Цитологічні докази кросинговеру – кросинговер не залишає ніяких цитологічно видимих слідів, тому що гомологічні ділянки обмінюються однаковими за розмірами ділянками. Для того щоб цитологічно підтвердити факт обміну, потрібно було штучно створити неоднаковість у парі хромосом і ввести в них відповідні генетичні маркери (гени). Грейтон і Мак-Клінток одержали шляхом транслокацій (між хромосомних обмінів) таку лінію кукурудзи, у якої 9 пара виявилася гетероморфною – одна хромосома була нормальною, а друга мала гетерохроматинове потовщення на кінці одного плеча, а інше її плече було значно довше ніж у типової 9 хромосоми. Ці особливості були добре видимі під мікроскопом.
