56. Успадкування ознак зчеплених із статтю при гетерогаметності чоловічої і жіночої статей в реципрокних схрещуваннях.

Гетерогаметна стать — це стать, що визначається двома відмінними хромосомами. Її існування обумовлене наявністю в клітинах організму двох різних статевих хромосом або однієї, в диплоїдному наборі, що призводить до формування альтернативної статі. Особини гетерогаметної статі дають дві групи гамет (за змістом різних статевих хромосом).

У тварин з гетерогаметною чоловічою статтю для позначення статевих хромосом використовуються букви X і Y. Особини, в нормі несуть пару статевих хромосом X та Y або одну хромосому X — самці, а особини із X хромосомами — самки. До цієї групи відносяться ссавці, більшість видів комах і багато іншіх груп організмів.

У разі, якщо гетерогаметна стать — жіноча, то використовуються інші позначення для статевих хромосом — Z і W. Особини з генотипом ZZ — самці; ZW — самки. Гетерогаметна жіноча стать характерна для лускокрилих комах, плазунів і птахів. Гетерогаметна жіноча стать зустрічається серед значно меншого числа організмів, ніж гетерогаметна чоловіча.

Реципрокне схрещування— система двох схрещувань (прямого і зворотного), в одному з яких організми з ознаками, що вивчаються, використовують як материнські, в іншому — як батьківські.

Зчепленим зі статтю успадкуванням називається успадкування ознак (генів), які локалізуються в статевих хромосомах. На характер успадкування деяких з них впливає стать організму. Це пояснюється неоднаковим складом генів у X- та У-хромосом, про що ми згадували раніше. У Х-хромосомі є ділянки з генами, яких немає в Y-хромосомі через її менші розміри, хоча в ній можуть бути деякі гени, яких немає в Х-хромосомі (наприклад, ген, який зумовлює наявність або відсутність волосин по краю вушної раковини). У людини зчеплено зі статтю успадковується майже 150 ознак, зокрема деякі захворювання (дальтонізм, гемофілія тощо).

57. Фактори генетичної динаміки популяцій. Мутаційний процес. Популяційні хвилі. Дрейф генів. Потік генів. Природний добір. Генетичний тягар.

Внутрішньо популяційним механізмом забезпечення рівноваги є панміксія – однакова ймовірність схрещування всіх особин популяції незалежно від їх генотипу. Однак поряд з панміксією на популяцію діють фактори генетичної динаміки, що призводить до змін структури популяцій і генних частот. До них належать:

Природний добір – це складний еволюційний процес, який відбувається у всіх популяціях. Він полягає в збереженні і поширенні організмів з корисними для даних умов індивідуальними змінами і елімінації гірше пристосованих форм. Вихідним матеріалом для добору служать генетичні варіанти, які утворилися внаслідок мутацій і рекомбінацій. Напрям добору визначатиметься умовами зовнішнього середовища, особливо лімітуючи ми факторами. Внаслідок природного і штучного добору відбувається дивергенція – розходження ознак в організмів в ході їх еволюції в природі і культурі. При цьому з одного вихідного виду в природі може виникати кілька нових.

Мутаційний процес – має значний вплив на структуру популяцій. Він характеризується випадковістю і неспрямованістю. Домінантні мутації зразу ж оцінюються природним добором, а шкідливі рецисивні зміни засвоюються в гетерозиготному стані. Існування в популяції шкідливих алелів у складі гетерозиготних генотипів – генетичним тягарем.

Популяційні хвилі – періодична зміна чисельності особин у популяції під впливом різноманітних причин. (хижак – жертва).

Дрейф генів – випадкові не адаптивні зміни генетичної структури популяції(не пов’язані з мутаціями, добором, порушенням панміксії та міграцією).найкраще проявляється в малих популяціях.

Дрейф генів діє разом з іншими еволюційними факторами і вносить свій вклад у трансформацію генетичної структури популяцій.

Потік генів - переміщення генів з одної популяції в іншу в результаті міграції. За рахунок потоку генів може якісно збільшитися генетична мінливість даної популяції.