- •Аналізуюче, реципрокне та зворотнє схрещування
- •3. Балансова теорія визначення статі. Генетична бісексуальність організмів. Інтерсексуальність.
- •Біологія статі у рослин і тварин. Первинні і вторинні статеві ознаки. Хромосомна теорія визначення статі.
- •Біосинтез білка
- •8.Генетична інженерія. Основні операції генетичної інженерії. Одержання рекомбінантних молекул днк. Генна інженерія і біотехнологія.
- •9.Генетична рівновага в панміктичній популяції. Закон Харді-Вайнберга. Значення генетики в розвитку еволюційної теорії.
- •10. Генетичні докази перехреста хромосом. Методика визначення частоти кросинговеру. Одинарний і багаторазовий перехрести хромосом.
- •Генетичні і цитологічні докази кросинговеру. Механізм мейотичного перехресту на стадії чотирьох хроматид.
- •Генетичні карти хромосом і порівняння їх з цитологічними. Вплив структури хромосом, статі та функціонального стану організму на частоту кросинговеру
- •Генна інженерія і біотехнологія. Культура ізольованих тканин і клітин. Соматична гібридизація
- •Генні мутації. Множинний алелізм. Репарація днк. Хромосомні перебудови
- •15. Геномні мутації. Поліплоїдія. Аутополіплоїдія. Алоплоїдія. Мейоз і успадкування у поліплоїдів. Роботи г.Д. Карпиченка по одержанню плодючих алополіплоїдів.
- •Джерела мінливості для добору. Комбінативна мінливість. Експериментальний мутагенез та його застосування.
- •Диференціація і перерозподілення статі в онтогенезі. Співвідношення статей у природі і проблема його штучного регулювання.
- •Еволюція уявлень про ген. Сучасні уявлення про структуру гена і алелізм. Типи генів. Мозаїчність генів еукаріот.
- •Експериментальний мутагенез. Фізичні і хімічні мутагени. Антимутагенез. Молекулярні механізми мутагенезу.
- •Закон чистоти гамет. Тетрадний аналіз
- •Зчеплене успадкування. Кросинговер Зчеплене успадкування феномен зкорельованого успадкування алелей генів, розташованих в одній хромосомі.
- •Ідентифікація та структура нуклеїнових кислот. Ультрамікроскопічна та морфологічна будова хромосом, їх функція.
- •23. Класифікація форм мінливості. Спадкова мінливість як основа еволюції. Комбінативна мінливість. Мутаційна мінливість. Винекнення, класифікація і властивості мутацій.
- •24. Класичні уявлення про ген як одиницю функції, рекомбінації і мутації. Сучасні уявлення про структурно-функціональну природу гена. Реалізація генетичної інформації.
- •Клітинний цикл, характеристика його періодів. Інтерфаза. Мейоз
- •II поділ мейозу
- •26. Мітоз як цитологічна основа безстатевого розмноження.
- •27. Критичні періоди під час постембріонального розвитку
- •28. Людина – як об’єкт генетичних досліджень. Основні методи генетики людини.
- •29. Мейоз як цитологічна основа утворення і розвитку статевих клітин
- •Профаза-і
- •30. Мейотичний і мітотичний кросинговер. Визначення груп щеплення. Локалізація гена. Генетичні карти рослин і тварин.
- •31. Методи добору в селекції. Особливості селекції рослин. Роль агротехнічних та зоотехнічних заходів у реалізації потенціальної продуктивності сортів рослин і порід тварин.
- •32. Мітоз. Біологічне значення Мітозу.
- •Модифікаційна мінливість. Поняття про норму реакції. Застосування математичного методу при визначенні модифікаційної мінливості.
- •Модифікаційна мінливість. Поняття про норму реакції. Застосування математичного методу при визначенні модифікаційної мінливості.
- •35. Молекулярні хвороби та їх причини. Генетична небезпечність радіації, хімічних мутагенів, канцерогенів.
- •Моногібридне і дигібридне схрещування. Перший, другий і третій закон Менделя
- •37. Морфологічна та ультрамікроскопічна організація хромосом.
- •38. Нерегулятивні типи статевого розмноження: партеногенез, апоміксис, гіногенез, андрогенез.
- •Основні положення хромосомної теорії спадковості т.Х.Моргана
- •40. Особливості успадкування при епістатичній взаємодії генів.
- •41. Особливості успадкування при комплементарній взаємодії генів. Навести приклади.
- •42. Особенности наследования при полимерного взаимодействия генов
- •43. Поняття про зворотне, реципрокне та аналізуюче схрещування. Навести приклади.
- •Проблеми медичної генетики. Спадкові хвороби і їх розповсюдження в популяціях людей. Причини виникнення спадкових хвороб.
- •45. Регуляція активності генів. Регуляція транскрипції. Поняття оперону.
- •46. Спадковий поліморфізм. Рівновага в панміктичних популяціях. Закон Харді-Вайнберга. Фактори генетичної динаміки популяцій. Значення популяційної генетики для розвитку еволюційної теорії.
- •47. Спадковість і алкоголізм. Можливості лікування спадкових хвороб.Генетичні аспекти злоякісного росту. Медико-генетичне консультування та актуальні завдання медичної генетики.
- •48. Спорогенез (мікроспорогенез, мегаспорогенез) і гаметогенез у рослин.
- •49. Статевий хроматин. Співвідношення статей і проблема його регулювання. Рівні статевого диференціювання у людини. Вплив генних взаємодій на процес формування статі (синдром Моріса).
- •50. Статеві клітини. Сперматогенез. Овогенез. Запліднення. Онтогенез.
- •51. Суть близнюкового методу. Значення генетики для сучасної систематики, фізіології, екології.
- •52. Типи визначення статі. Статевий хроматин. Успадкування ознак зчеплених із статтю.
- •Транскрипція. Типи рнк в клітині. Процессінг і сплайсінг. Генетичний контроль і регуляція генної активності.
- •54. Трансляція. Основні властивості генетичного коду.
- •55. Ультрамікроскопічна будова хромосом.
- •56. Успадкування ознак зчеплених із статтю при гетерогаметності чоловічої і жіночої статей в реципрокних схрещуваннях.
- •57. Фактори генетичної динаміки популяцій. Мутаційний процес. Популяційні хвилі. Дрейф генів. Потік генів. Природний добір. Генетичний тягар.
- •58.Фенокопії. Явище гетерозису у людини. Дози генів. Ефект положення генів. Мозаїцизм. Нехромосомна спадковість.
- •59. Характерні особливості зчепленого успадкування. Повне і неповне зчеплення. Методика визначення частоти кросинговеру. Основні положення хромосомної теорії спадковості т.Моргана.
- •Хромосомні перебудови. Делеції і дефішенсі. Особливості мейозу при хромосомних перебудовах.
- •61. Хромосомні хвороби людини: причини виникнення і патогенез.
- •62. Чергування гаплофрази і диплофази у життєвих циклах рослин і тварин.
Транскрипція. Типи рнк в клітині. Процессінг і сплайсінг. Генетичний контроль і регуляція генної активності.
Транскрипція – перший етап складного ланцюга подій від гена до ознаки. Вона становить собою ферментативний процес перенесення генетичної інформації з однієї молекули (ДНК) на іншу (РНК). Синтез іРНК відбувається на основі нуклеотидних послідовностей певних ділянок ДНК. При цьому переписується не вся молекула, а лише певні її частинки – гени. Ділянка ДНК яка служить початком транскрипції – промотор. Вони скл.з кількох десятків нуклеотидів, відіграють важливу роль у розпізнаванні генів РНК-полімеразою. Цей фермент знаходить місце початку транскрипції, і зв’язуючись з ним розплітає подвійну спіраль ДНК, вибирає кодогенний ланцюг, забезпечує комплементарне утворення пар і каталізує зєднання рибонуклеозидтрифосфатів у полірибонуклеотидний ланцюг молекули іРНК.
Процессінг – процес формування зрілих молекул РНК з попередника. Відбувається на стадії між транскрипцією і трансляцією.
Сплайсинг – вирізування частин транскрипту і їх зшивання. Вкорочення первинного транскрипту відбувається за рахунок вилучення внутрішніх його ділянок і зєднання нуклеотидних послідовностей, які залишилися, в зрілу суцільну іРНК.
Регуляція генної активності (експрассії генів) може здійснюватись на будь-якому із 4-х послідовних етапів:
Активація структурного гена
Ініціація транскрипції
Процессінг транс крипту і його транспорт у цитоплазму
Трансляція іРНК.
Активними генами називають ті, які транскрибуються в даній клітині. Активізація генів зумовлюється взаємодією білків і ДНК. Такі білки називають позитивними регуляторами, тому їх присутність потрібна для активування одиниці транскрипції.
54. Трансляція. Основні властивості генетичного коду.
Трансляція – це процес безпосереднього складання певної білкової молекули в рибосомах. і-РНК виходить з ядра через пори і спрямовується в цитоплазму, там знаходяться субодиниці рибосом, які з’єднуючись з і-РНК утворюють функціональні рибосоми. В рибосомі є дві ділянки: А-ділянка і Р-ділянка. В ці ділянки будуть надходити транспортні РНК (ТРНК) з амінокислотами. Над цими ділянками будуть розташовуватися кодони (трійки нуклиотидів).
В структурі ТРНК, яка має форму лиска конюшини, є ділянка, яка називається антикодон. Існує велика кількість ТРНК (біля 60), і кожний вид відповідає певній амінокислоті, яку вона транспортує в рибосоми. Приєднання амінокислоти до ТРНК – це складний ферментативний процес з участю АТФ. Амінокислота, яка приєдналася до ТРНК містить макроергічний зв’язок.
Властивості генетичного коду:
кожній амінокислоті відповідає свій триплет нуклиотидів;
код не перекривається, не може входити до складу двох сусідніх триплетів;
виродженість коду, одна амінокислота може кодуватися деякими триплетами;
код не має розділових знаків;
універсальність коду, єдиний для всіх живих істот.
55. Ультрамікроскопічна будова хромосом.
Хромосома – це суперспіралізована молекула ДНК в комплексі з білками-гістонами.
Геном людини складається з 3 млрд основ і розташований на 23 хромосомах. Кожна хромосома – це гігантська молекула ДНК, з’єднана з гістоновими і негістоновими білками. Гени на хромосомах "спаковані" в лінійному порядку.
Подвійна нитка ДНК і білки утворюють хроматин. Серед білків хроматину найбільше гістонів – заряджених лужних білків. Другий тип білків хроматину – це негістонові білки. Хроматинова нитка складається з нуклеосом, які мають набір гістонових молекул і 200 п.н. ДНК.
Розглядаючи будову хромосоми, у першу чергу слід зауважити, що за масою розрізняють два типи хромосом: 5-хромосоми, побудовані з однієї хроматиди, і d-хромосоми,-що мають у своєму складі 2 хроматиди. Після поділу клітини в дочірніх клітинах є 5-хромосоми, а в інтерфазі відбувається дуплікація (подвоєння) ДНК, і хромосоми набувають подвійної маси, перетворюються в d-хромосоми.
Морфологію хромосом прийнято описувати на прикладі метафазної хромосоми, коли вона найбільш конденсована і складається з двох хроматид. іака хромосома є паличкоподібною структурою, утвореною з двох субодиниць конденсованої ДНК разом з білковими глобулами. Розміщені хроматиди одна поряд з одною і з’єднані лише в одній ділянці, названій первинною, або центричною, перетяжкою, яка ділить хромосому на два плеча. На деяких хромосомах також існують вторинні перетяжки, які забарвлюються слабоосновними барвниками. їх розташування і глибина різні в різних хромосомах, але постійні для кожної з них (наприклад у людини їх 5 пар). Називаються такі хромосоми організаторами ядерець, оскільки вони утворюють ядерця після мітотичного поділу клітини, під час якого останні зникають.
Теломери — це кінцеві ділянки хромосом, які мають специфічну особливість -г- полярність (монополярність). При хромосомних абераціях (перебудовах), коли хромосоми розриваються, їх окремі ділянки ніколи не з’єднуються з кінцем теломера.Супутники (трабанти, або сателіти) є в окремих хромосомах (заі- хромосомах), вони мають різні розміри і форму; це круглі або видовжені тільця, з’єднані з хромосомою тонкою хроматиновою ниткою.
