- •1.Культурологія як наука.Етапи становлення
- •2.Структура культури
- •3.Поняття культури
- •4.Культура та цивілізація,їх взаємозвязок
- •5.Культура як обєкт наукового аналізу
- •6.Функції культури
- •8.Переосмислення культури діячами Просвітництва
- •9.Нові ідеї в працях укр.Діячів к-ри 17-18 ст.
- •11.Наукова та культурна діяльність Грушевського
- •10.Погляди Шевченка на культурно-історичний розвиток українського народу
- •12.Основні погляди та концепції на розвиток к-ри в сучасних умовах
- •13.Біосферна концепція культури Вернадського
- •14.Культуроантропологія і соціологія культури
- •15.Національне та загальнолюдське в сучасній культурі
- •16. Культурологічні проблеми України в розробках діячів 20-30-х рр. XX ст.
- •17. Погляди м. Драгоманова з питань к-ри
- •18.Масова та елітарна к-ра,проблеми оновлення
- •19.Нтр та їх роль у розвитку сучасного етапу розвитку
- •21. Культура та право: проблеми їх взаємодії та функціонування
- •22. Проблеми оновлення сучасної української культури.
- •23. Культурні теорії російських авторів хіх-хх ст.
- •24.Трипільська к-ра
- •25.Скіфо-сарматська к-ра
- •26.Культура первісного суспільства
- •27.Формування культури східних словян
- •28.Культура к.Р. 10-12ст.Причини розквіту
- •29. Особливості розвитку Київської Русі в період феодальної роздробленості.
- •30. Значення і традиції культури Київської Русі
- •33. Гуманісти і їхні ідеї в культурі Руси-Україні.
- •34. Розвиток наукових знань у Київської Русі. Право.
- •35.Літ.Творчість 10-13 ст.»Слово...»
- •36.Умови кул.Розвитку у складі вкл у 14-16
- •38Культурно-освітня діял. Митців 17ст.
- •39.Братства та їх роль
- •40 Стан к-ри у 18 ст.
- •41.Нац.-культ.Розвиток на р.18-19
- •42.Формування нової укр.Мови
- •43.Виникнення та пош.Писемності у давніх словян
- •45.Т.Шевченко та проблеми утв.Нації
- •46.Обр.Мистецтво в 19 ст.
- •44. Творчість діячів культури України сучасного періоду. Оксана Стефанівна Забужко
- •47.Особливості стану модернізму роз.К-ри укр.Народу на рубежі 19-20ст.
- •48.Нац.Культурний рух в зах.Укр.Землях 19 ст.
- •4)Наукове товариство ім. Шевченка
- •49.Культурні процеси в Україні 20-30роки
- •51.Діяльність митців к-ри в Україні 50-80 роках
- •52.Стан укр.Культури на рубежі 20-21 ст. Та перспективи розвитку
- •53.Діяльність укр.Діаспори в сфері к-ри
- •54.Український модерн та його сучасний стан
- •55.Шістдесятники
- •56. Явище масової культури
- •57. Феномен української радянської культури.
- •59. Культура українського народу в контексті європейської культури.
- •60.Укр.Неоромантизм к.19-20років 20 ст.
- •61.Український постмодерн
- •62.Розвиток к-ри нац.Меншин в сучасній Україні
- •63.Сучасна музика в Україні
- •64.Мистецтво бароко в культ.Процесах 17-18 ст.
- •65.Романтизм в к-рі 19 ст.
- •66.Реалізм в л-рі
- •67.Політика українізації:суть,значення
- •68.Усна народна творчість її значення
- •69.Нтр та її вплив на сферу впливу
- •70.Розвиток системи освіти в сучасній Україні
- •71.Укр.Вчені та їх діяльність в 20-21 ст.
- •72.Стан та особливості правової к-ри в Україні
- •73.Школи в культурології
- •74.Розвиток історії укр.Культури як наукової дисципліни
- •75.Концепція а.Тойнбі
- •77.Предмет курсу «і.У.К»
- •78.Періодизація історії укр.Культури
- •79.Концепція Шпенглера
- •80.Утвердження універсалізму укр.К-ри і.Франко
- •81.Петро Могила та його культурно-освітня діяльність
- •82.Романтизм та його особливості в Україні
- •83.Внесок л.Українки у розвиток укр.Культури
- •84.Розвиток книгодрукування в 16-17 ст.
- •85.Культура зап.Козацтва,її риси
- •86.Значення творчості Сковороди
- •87.М.Лисенко
- •88.Меценати в культурному розвитку України
- •89.Лесь Курбас –Видатний діяч театру
- •90. Образотворче мистецтво модерністів 20 ст.
- •91.Основні течії модернізму та прояви в укр.Культурі
- •92.Видатні представники укр.Кіномистецтва.Поетичне мистецтво
- •93.Нова генерація письменників на рубежі 20-21 ст.
69.Нтр та її вплив на сферу впливу
Сутність і наслідки сучасної НТР. Майже всі важливі зміни, що відбувалися в житті людей у XX столітті, були так чи інакше пов'язані з науково-технічною революцією (НТР). Сучасна НТР — це якісний стрибок у розвитку науки і використанні її досягнень, який супроводжувався перетворенням науки в безпосередню продуктивну силу суспільства і своєрідніш переворотом у всій системі продуктивних сил.
Нові відкриття, які були зроблені в природничих науках у кінці минулого й на початку нинішнього століть, не тільки суттєво вплинули на розуміння навколишнього світу, а й зробили можливим практичне використання багатьох законів природи, сил і стихій в людській діяльності. Це призвело до створення нових машин і технологічних процесів на рівні кібернетичних систем, здатних до швидкого вдосконалення свосї організації. Кібернетика стала теоретичною основою автоматизації виробничих процесів, дозволила ефективно застосовувати біологічні знання в технічному моделюванні при вирішенні інженерних завдань. Особливостями сучасної НТР є також практичне застосування відкритих наукою матеріалів і способів їх створення з наперед визначеними властивостями, використання нових джерел енергії. Якщо раніше наукові відкриття й технічні нововведення були значною мірою відокремлені, то в умовах сучасної НТР вони безпосередньо пов'язані між собою і взаємозалежні.
Науково-технічна революція характеризується також важливими змінами в самій науці, темпах і формах її розвитку, зростанням ролі науки в усіх сферах життя і діяльності людей. Сьогодні розвиток науки здійснюється не окремими вченими-енциклопедистами, а, насамперед, великими і, здебільшого, спеціалізованими науковими колективами та організаціями і, як правило, нотребус використання багатьох і дуже складних технічних засобів. Обсяг наукової інформації подвоюється приблизно за кожне десятиліття. Кількість учених, наукових відкриттів, а також витрати па науку вже в першій половині XX століття були більшими, ніж за всю попередню історію людства. Характерною рисою сучасної НТР с також зближення різних наук, їх взаємопроникнення, що дас можливість комплексно вивчати різні складноорга-нізовані об'єкти.
В умовах НТР суттєво змінилося і співвідношення науки й виробництва. Якщо раніше розвиток науки визначався насамперед потребами виробництва, то в паш час саме наукові досягнення є основою для створення нових галузей виробництва, визначають напрями їх розпитку. Зростання наукоємності виробничих процесів призводить до підвищення продуктивності праці, посилення її творчого характеру. Звичайно, що все це нисуває нові вимоги до учасників виробництва: зростас роль інтелектуальних і морально-вольових якостей людини, рівня її освіти й кваліфікації, здатності творчо підходити до виконання виробничих завдань.
Проте наслідки сучасної НТР не обмежуються лише сферою виробництва. Швидкий розвиток науки й техніки впливає і на навколишнє середовище, і на засоби транспорту, зв'язку, поширення інформації, на військову справу та міжнародні відносини, нарешті, на саму людину та її духовний світ. І цей вплив, як відомо, далеко не завжди однозначно позитивний.
Так, використання нових джерел енергії не тільки дало людям можливість створювати потужніші машини й агрегати і з їхньою допомогою підкоряти собі інші природні сили і стихії, а й призвело до створення та нагромадження зброї масового зищення, до загрозливих екологічних наслідків, які, у свою чергу, негативно впливають на здоров'я людей.
Постійне удосконалення техніки супроводжується не тільки зростанням продуктивності праці й підвищенням якості продукції, а й зменшенням робочих місць та поширенням безробіття.
Швидке зростання обсягу наукової інформації призволить до її не менш швидкого застаріння, а поглиблення спеціалізації наукових досліджень супроводжується не лише детальнішим проникненням у сутність наукових проблем, а й їх «незрозумілістю» для більшості людей. Якщо, наприклад, раніше говорили про зростання відмінностей і, відповідно, нерозуміння між «фізиками» і «ліриками», то сьогодні навіть спеціалісти в галузі фізики не завжди можуть порозумітися між собою, якщо вони займаються дослідженнями різних наукових проблем.
Швидке збільшення й оновлення наукової інформації, яке іноді називають «інформаційним вибухом», негативно позначилось і на розвитку освіти, породило в ній певні кризові явища. Так, прагнення постійно оновлювати зміст навчання, приводячи його у відповідність із новими досягненнями науки, спричинили появу великої кількості нових навчальних дисциплін і предметів та надмірне «розбухання» навчальних програм і підручників, внаслідок чого перед учнями й студентами ставилася іноді вимога засвоїти більший обсяг наукової інформації, ніж це під силу нормальній людині. Крім того, значна кількість цієї інформації, внаслідок її спеціалізованості й вузькопрофесійного призначення, пізніше виявлялася для людей "непотрібним баластом" і залишалася невикористаною, не кажучи вже про те, що вона нерідко ще до закінчення навчального закладу застарівала.
Бурхливий розвиток технічних засобів зв'язку і засобів масової інформації суттєво вплинув на духовне життя людей, збільшив можливості й полегшив шляхи їх прилучення до світової культури. Але знов-таки ці досягнення у XX столітті мали не тільки позитивні наслідки. По-перше, зросли й можливості ідеологічного «обовдурювання» людей, нав'язування їм певних стереотипів свідомості та догм, вигідних лише тим, у чиїх руках і під чиїм контролем перебувають ці засоби зв'язку і масової інформації. А по-друге, самі ці засоби почали значною мірою впливати на зміст і якість тісї культурної інформації, що поширювалася з їх допомогою. Завдяки їм у великій кількості почали з'являтися і «заноситися» у кожний дім низькопробні радіо- і телепередачі, які поповнювали арсенали масової культури, будучи надзвичайно далекими від справжніх культурних цінностей. Масове «споживання» цієї псевдокультури теж нерідко приводило не до збагачення, а до духовного збіднення і моральної деградації мільйонів людей. На основі наведених прикладів правомірно зробити висновок, що сучасна НТР може приносити людям не тільки благо, а її зло. Було б, звичайно, наївно звинувачувати в ньому саму науку чи техніку. Досягнення НТР — лише засоби, і те, як вони будуть використані або до яких наслідків призведуть, значною мірою залежить від намірів, на які вони спрямовані, від того, в чийому розпорядженні вони перебувають і чиїм інтересам служать. Нарешті, слід пам'ятати, що головним критерієм і мірилом будь-якого прогресу, зокрема і науково-технічного, є сама людина.
