Ст. 249 Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом

На території України, відповідно до законодавства, може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство (ст. 25 Закону України «Про тваринний світ»).

Порядок та правила промислового рибальства регламентуються, крім зазначеного Закону, затвердженими наказом Державного ко­мітету рибного господарства Правилами промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, щорічними нака­зами того ж відомства про режим промислового рибальства на пе­вному водному об'єкті (див., наприклад, Режим промислового ри­бальства в басейні Азовського моря у 2007 р.; Режим промислового рибальства в дніпровських водосховищах у 2007 році) та іншими нормативними актами.

Порядок здійснення любительського й спортивного рибальства регламентується Правилами любительського й спортивного рибаль­ства, затвердженими наказом Державного комітету рибного госпо­дарства 15 лютого 1999 р. № 19.

Порушення правил промислового та любительського рибальства, якщо воно заподіяло істотну шкоду, є незаконним зайняттям риб­ним, звіриним або іншим водним добувним промислом.

Об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують на­уково обґрунтоване, раціональне використання і охорону риб та інших водних тварин і їх відтворення, предметом - риби різних порід, дельфіни, раки, креветки, кальмари, восьминоги та інші вод­ні тварини, а також деякі морські водорості і морські трави, які мають промислове значення. Такі рослини широко застосовуються як продукти харчування, для виробництва добрив, виготовлення медичних препаратів.

Дії осіб, винних у незаконному вилові риби, добуванні водних тварин, що вирощуються підприємствами, організаціями або окре­мими громадянами в спеціально влаштованих чи пристосованих водоймищах, або викрадення чи незаконне заволодіння іншим способом рибою, водними тваринами, відловленими цими підпри­ємствами, організаціями або громадянами, підлягають кваліфікації як злочини проти власності.

Вилов бобра, ондатри, хохулі, видри, які є хутровими звірами, кваліфікується за ст. 248 як незаконне полювання.

Об'єктивна сторона злочину полягає в: а) незаконному зайнятті рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, б) заподіянні істотної шкоди, в) причинному зв'язку між ними.

Про незаконність зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом свідчить порушення правил промислового чи любительського рибальства, яким заподіяна істотна шкода. Пору­шення правил може полягати у невиконанні вимог законів та підзаконних актів щодо охорони, раціонального використання й відтво­рення об'єктів тваринного світу. Воно може виражатись у добуванні риби понад встановлені ліміти використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення в певному басейні (наприклад, в Азовському та Чорному морях, у водних об'єктах Харківської облас­ті), забороненої для вилову риби, інших водних тварин, у здійсненні промислу без належного дозволу, в заборонений час, у недозволених місцях, забороненими способами та знаряддями лову тощо.

Поняттям промислу охоплюються випадки вилову риби і вод­них тварин із використанням промислових знарядь (сіток, неводів тощо). Промислом може бути визнаний як одиничний акт добу­вання водних живих істот, так і дії, що складаються з ряду актів.

Добування забороненої для вилову риби, інших водних тварин означає, що їх вилов (добування) або взагалі заборонено, або забо­ронено на певний строк, або добування яких заборонено певним видом рибальства або в певних водоймах. Наприклад, забороняється промисловий лов водних живих ресурсів, занесених до Чер­воної книги України. Забороняється любительський лов дельфінів, усіх видів осетрових та їх гібридів, лосося, камбали-калкана (у Чор­ному морі), вирезуба, кутума, шемаї (у Чорноморському регіоні), річкової міноги, форелі, харіуса, чопа, рибця звичайного, вусача (крім нижнього Дніпра), минька, всіх видів крабів, устриць та ін­ших видів, занесених до Червоної книги України. Забороняється промисловий вилов осетрових видів риб та промисловий лов осе­ледця в басейні Азовського моря).

Зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним про­мислом без належного дозволу буде у випадках, коли добування водних тварин здійснюється самовільно, без одержання права на промисел. Дозвіл видається органами рибоохорони у виді: а) власне дозволу; б) білета на право вилову риби або інших водних тварин;

в) угоди на відвід рибопромислової ділянки або водосховища;

г) ліцензії на спортивний і любительський вилов риби цінних видів.

Названий вилов у заборонений час означає, що він здійснюєть­ся тоді, коли будь-яка риболовля або зайняття іншим водним до­бувним промислом заборонені, або в строки, заборонені для добу­вання певних видів і в конкретних водоймищах. Так, забороняєть­ся будь-яка риболовля у новостворених водоймах - до певного розпорядження, а вилов вузькопалого рака - в усіх водоймах з 20 квітня до 1 червня. Забороняється промислове рибальство у Ка­нівському водосховищі із затоками й протоками в межах зони під­топлення - з 1 квітня до 10 червня.

До недозволених для промислу місць належать ті, де вилов риби або інших водних тварин заборонено взагалі або обмежено певним періодом часу. Так, у певних водоймах риболовля зовсім заборо­нена (в заповідниках, заказниках, у зимувальних ямах тощо), в де­яких вона дозволяється лише після нересту, а в інших допускається тільки любительський вилов.

Забороняється рибальство протягом всього року біля гребель і шлюзів, у районі насосних станцій питного та промислового водо­постачання, а також станцій, які перекачують ґрунтові та поверх­неві води у водосховища на відстані ближче 500 м, а біля мостів, які охороняються,- в межах відомчих охоронних зон.

До заборонених способів здійснення зазначеного промислу від­несено добування риби або інших водних тварин із застосуванням вогнепальної зброї, зайняттям будь-якими засобами та знаряддями лову водних живих ресурсів більше 2/3 ширини русла річки, струм­ка або протоки, гоном (способом багрення, за допомогою брязкал та бовтання) тощо.

До заборонених знарядь здійснення промислу риби або інших водних тварин належать: вогнепальна, пневматична зброя, ост­роги, сітки із дрібним перерізом, саморобні гачкові сітки, накидні сітки тощо.

Так, забороняється застосовувати: електроловильні пристрої, колючі знаряддя лову, частикові трали, тюлькові неводи і волоку­ші у всіх водних об'єктах протягом усього року, частикові закидні неводи і волокуші у водосховищах Дніпра та Сіверського Донця - з кінця весняної заборони до 20 вересня, сітки з вічком 52-68 мм у дніпровських водосховищах, в усіх інших водних об'єктах - сітки з вічком 42-68 мм, сітки довжиною більше 35 метрів у малих річ­ках та інших водних об'єктах площею до 5000 га і більше, 70 мет­рів - у водних об'єктах, площа яких перевищує 5000 га.

Істотна шкода - поняття оціночне. При його визначенні вра­ховуються всі обставини справи, в тому числі: а) завдання неза­конним зайняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом шкоди на значну суму; б) вилов цінних порід риби або знищення популяції однієї з них; в) вилов великої кількості риби та інших водних тварин; г) знищення місць нересту.

Визначення розміру шкоди здійснюється з урахуванням вста­новлених КМ такс. При застосуванні цих такс треба мати на ува­зі, що шкода, заподіяна незаконною заготівлею ікри осетрових і лососевих риб, відшкодовується в розмірі 88 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 кілограм цієї продукції, а шкода, заподіяна внаслідок незаконного добування (збирання) або зни­щення риб та інших водних тварин на території природно-заповідного фонду чи незаконного добування (збирання) або знищення риб та інших водних тварин, занесених до Червоної книги України,- за спеціальними таксами для відшкодування такої шкоди (див.: абз. 2 п. 21 постанови ПВСУ від 26 січня 1990 р. № 1).

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 249) є: а) вчи­нення його способом масового знищення риби, звірів чи інших ви­дів тваринного світу і б) особою, раніше судимою за злочин, пе­редбачений цією статтею. Спосіб масового знищення має місце у випадках, коли для добування певної кількості риби чи інших об'єктів тваринного світу використовується спосіб, за якого гине велика кількість риби, водних звірів чи цінних водоростей, чи гине вся популяція у певній водоймі, чи знищується певний вид тва­ринного світу, чи добувається така кількість риби або водних зві­рів певного виду, що спричиняє поступове його зникнення. Спосіб масового знищення може полягати у штучному збезводненні во­дойми, використанні для добування риби великої кількості отруй­них речовин, вибухових речовин, електричного струму на великій території тощо.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі умислу або необережності.

Суб'єкт злочину - загальний.