Ст. 251 Порушення ветеринарних правил

Об'єктом злочи­ну є ветеринарне та епізоотичне благополуччя, тобто оптимальні умови для життя тварин, що запобігають захворюваності та шкід­ливому впливові факторів довкілля на їх здоров'я, продуктивність, забезпечують профілактику хвороб, у тому числі спільних для тва­рин і людей.

Предметом злочину є об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду. До них належать тварини - тобто біологічні об'єкти, що віднесені до фауни, продовольча сировина тваринного походження, корми тваринного і рослинного похо­дження, кормові добавки - тобто поживні органічні та неорганічні речовини, продукти рослинного та тваринного походження, сиро­вина тваринного походження і харчові продукти тваринного по­ходження - продукти, що вживаються людиною в натуральному вигляді чи після відповідної обробки продовольчої сировини тва­ринного походження. До предмета злочину належать також штами мікроорганізмів, ветеринарні препарати і субстанції, об'єкти утримання тварин, їх забою, переробки, зберігання та реалізації, транс­портні засоби, об'єкти громадського харчування тощо.

Об'єктивна сторона злочину полягає в: а) порушенні ветери­нарних правил, б) поширенні епізоотії чи спричиненні інших тяж­ких наслідків та в) наявності причинного зв'язку між діянням і злочинним наслідком.

Порушення ветеринарних правил може полягати у невиконанні або неналежному виконанні їх приписів особою, для якої вони є обов'язковими. Наприклад, не перешкоджання черговими карантин­ного ветеринарно-міліцейського поста ввозити в карантинну зону або вивозити з неї тварин; нездійснення у випадку захворювання тварин на сибірку ізоляції і ліквідації епізоотичного вогнища, знищення шляхом спалювання забрудненої збудником продукції, трупів тва­рин, що загинули від сибірки або вимушено забиті, інактивації збуд­ника в приміщеннях, на обладнанні і контамінованій території.

Порушення може здійснюватись шляхом вчинення дій, проти­лежних за змістом вимогам, що містяться у ветеринарних прави­лах. Наприклад, продаж заражених продуктів і сировини тварин­ного походження; вивіз власниками чи іншими особами хворих тварин за межі карантинної зони; використання з метою приско­рення росту і збільшення продуктивності (лактації) худоби біоло­гічних стимуляторів і гормонів, що мають тиреостатичну, екстрогенну, андрогенну або гестагенну дію.

Ветеринарні правила - це ветеринарні вимоги, які регулюють діяльність юридичних і фізичних осіб у галузі ветеринарної меди­цини. Ці вимоги містяться в Законі України «Про ветеринарну ме­дицину» та інших нормативно-правових актах.

Епізоотія - це розповсюдження заразних хвороб тварин за від­носно короткий проміжок часу на значній території, що характери­зується безперервністю епізоотичного процесу. Під поширенням епізоотії треба розуміти як первісне зараження тварини епізоотич­ною хворобою, так і розповсюдження хвороби, наприклад, за межі території, на якій введено карантинний режим.

До інших тяжких наслідків належать: втрата поголів'я худо­би чи птиці від хвороб, падежу; зниження якості продукції й сиро­вини тваринного походження, масова загибель дичини, бджіл, ри­би; захворювання людей на хвороби, спільні для людей і тварин тощо. Питання про визнання наслідків порушення ветеринарних правил тяжкими вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується щодо наслід­ків - необережною виною, порушення ветеринарних правил може бути умисним або необережним.

Суб'єктом злочину можуть бути як службові, так і приватні особи, що досягли 16-річного віку, на яких законом чи іншими нор­мативно-правовими актами покладено обов'язок додержання вете­ринарних правил.