- •План лекції:
- •Література
- •1. Загальна характеристика, поняття та види злочинів проти довкілля
- •2. Деякі види злочинів проти довкілля Ст. 239 Забруднення або псування земель
- •Ст. 240 Порушення правил охорони надр
- •Ст. 241 Забруднення атмосферного повітря
- •Ст. 242 Порушення правил охорони вод
- •Ст. 243 Забруднення моря
- •Ст. 245 Знищення або пошкодження лісових масивів
- •Ст. 248 Незаконне полювання
- •Ст. 249 Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом
- •Ст. 251 Порушення ветеринарних правил
- •Ст. 252 Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду
- •Ст. 254 Безгосподарське використання земель
- •Висновки
Ст. 245 Знищення або пошкодження лісових масивів
Суспільна небезпека цього злочину полягає в тому, що знищенням чи пошкодженням лісових масивів спричиняється шкода їх корисним властивостям - тобто здатності зменшувати вплив негативних природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, регулювати стік води, попереджувати забруднення навколишнього природного середовища і очищати його, сприяти оздоровленню населення та його естетичному вихованню.
Основним безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, які забезпечують охорону лісових масивів, та громадська безпека. Додатковим безпосереднім об'єктом можуть бути власність і здоров'я людей. Обов'язковим додатковим безпосереднім об'єктом кваліфікованого складу злочину можуть бути життя або здоров'я людей, власність, тваринний світ тощо, або будь-яке їх сполучення. Предмет - лісові масиви, зелені насадження навколо населених пунктів та вздовж залізниць та інші такі насадження, площею не менше 0,1 гектара (ст. 4 ЛК). До лісових масивів належать ліси та лісові насадження.
Не можуть бути предметом цього злочину зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках (ст. 4 ЛК). їх знищення чи пошкодження може кваліфікуватися за певних умов як злочин проти власності або проти громадського порядку.
Ліс - тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище (ст. 1 ЛК). Лісові насадження - це захисні та інші штучні насадження дерев і чагарників, які у сукупності набувають корисних властивостей дикоростучих лісів. Зелені насадження навколо населених пунктів, вздовж залізниць - це ліси, розташовані за міською межею навколо населених пунктів або поблизу них, які виконують важливі захисні, санітарно-гігіє- нічні, оздоровчі, рекреаційні функції. До інших зелених насаджень належать захисні лісові насадження на смугах відводу каналів, захисні смуги лісів вздовж автомобільних доріг, полезахисні лісові смуги тощо.
Об'єктивна сторона злочину полягає у знищенні або пошкодженні лісових масивів. Під знищенням треба розуміти повну втрату лісовим масивом своїх корисних властивостей (втрата господарського, кліматичного, культурно-естетичного та іншого значення). Під пошкодженням - погіршення якості, зменшення цінності лісу чи зелених насаджень. Наприклад, втрата на певний час однієї з властивостей пошкодженої ділянки лісу, скажімо, сприяння оздоровленню людей.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину є спосіб його вчинення: вогнем чи іншим загально небезпечним способом, тобто способом, внаслідок якого створюється загроза для життя чи здоров'я невизначеного кола людей або заподіяння великих матеріальних збитків (скажімо, влаштування пожежі, вибуху, затоплення, застосування дефоліантів, забруднення радіоактивними речовинами тощо).
Кваліфікуючими ознаками злочину закон називає загибель людей, масову загибель тварин (загибель всіх або значної частини тварин певної популяції, великої кількості рідкісних тварин тощо) та інші тяжкі наслідки.
Суб'єкт злочину - загальний.
Суб'єктивна сторона може характеризуватися як умисною, так і необережною формами вини. Психічне ставлення до загибелі людей чи інших тяжких наслідків у виді тілесних ушкоджень - тільки необережністю.
