- •1 Характеристика станції і визначення обсягу її роботи
- •Техніко-експлуатаційна характеристика станції і прилеглих її ділянок
- •Розміщення службово-технічних споруд і організація зв’язку
- •Встановлення кореспонденції транзитних, що переробляються і місцевих вагонів і визначення розмірів поїзної і сортувальної роботи
- •2. Технологічні норми опрацювання поїздів і вагонів у парках станції
- •Нормування часу на заняття горловини прийомом і відправленням поїздів
- •2.1 Розробка технологічних графіків опрацювання транзитних поїздів без переробки
- •2.2 Розробка технологічних графіків опрацювання поїздів, які надійшли в розформування
- •2.3 Розробка технологічних графіків опрацювання составів свого формування
- •2.4 Нормування операцій на гірці і розрахунок її переробної спроможності
- •2.4.1 Нормування елементів гіркового циклу
- •2.4. 2 Переробна спроможність гірки
- •2.5 Нормування тривалості по закінченню формування составів на витяжних коліях
- •2.5.1 Технологічний час на закінчення формування составів одногрупного поїзда
- •2.5.2 Технологічний час на закінчення формування двохгрупного поїзда
- •2.5.3 Технологічний час на закінчення формування багатогрупного поїзда
- •2.6 Розподіл роботи між локомотивами гірки і витяжок формування
- •2.7 Розробка технології опрацювання на станції місцевих вагонів
- •2.7.1 Аналіз надходження місцевих вагонів на станцію
- •2.7.2 Розробка технологічних карт і визначення кількості подач-забирань місцевих вагонів
- •2.8 Робота станційного технологічного центру по опрацюванню поїздної інформації і перевізних документів (стцоід)
- •2.9 Перевірка дотримання умови стаціонарності роботи підсистем станції
- •2.10 Аналітичний розрахунок потреби в маневрових локомотивах
- •3 Розробка графічної моделі станції і розрахунок основних показників її роботи
- •3.1 Вихідні дані для розробки моделі
- •3.2 Побудова та аналіз добового план-графіку станції
- •3.3 Розрахунок основних показників роботи станції
- •4 Управління станцією
- •Список використаної літератури
Встановлення кореспонденції транзитних, що переробляються і місцевих вагонів і визначення розмірів поїзної і сортувальної роботи
При розрахунку кореспонденції вагоно- і поїздопотоків встановлюється шляхом переходу від розкладання составів у вітсотках до вагонів. При цьому варто мати на увазі, що поїзди, які прибувають із вагонами одного призначення, проходять станцію транзитом, о поїзди, які мають у складі вагони різних призначень, надходять на станцію в розформування.
Рисунок 1.1 – Схема розташування постів функціонально-технічного керування і засобів зв’язку сортувальної станції:
ЦП
– центральний пост керування з розміщенням
станційного технологічного центру
(СТЦ) і інформаційного посту; ПП – пост
перевірки (списування) поїздів; ПОВ –
пост оглядачів вагонів; ПРТ – пост
роз’єднання гальмівних рукавів вагонів;
ПКО – пункт комерційного огляду; СПКО
– варіант розміщення оглядових веж
ПКО; ДСПФ – пост чергового по парку
відправлення; ПТП – пост паркової
гальмівної позиції; БПКО – бригадир
ПКО; СФ – пост укладачів району формування;
Р – пост регулювальників швидкостей;
МВРП – механізований вагоноремонтний
пункт; С – пост сигналістів; РП –
резервний пункт керування; Ф-1 – фідери
паркового зв’язку гучномовного
оповіщення, (ПСГО);
– переговорні колонки;
– радіофікований маневровий локомотив;
– телевізійна камера;
– інформаційний зв’язок; - - - –
пневмопошта великого діаметра; –
–
– телевізійний зв’язок;
–
бункер для вантажних документів.
Рисунок 1.2 – Схема односторонньої сортувальної станції з комбінованим розташуванням парків
Після перекладу відсотків у вагони, дані вносять у таблиці 1.1 і 1.2, по кожній графі підраховується усього вагонів і поїздів транзитних, вагонів що переробляються і місцевих, що надходять на станцію з кожного напрямку.
Аналіз підготовленої відомості дозволяє установити розміри поїзної і сортувальної роботи станції. Для цього необхідно вибрати з відомості спочатку поїзди, які проходять станцію транзитом.
Таблиця 1.1 – Розміри транзитної роботи
|
Прибуло в обробку |
Призначення |
|||||||||||||
Із/На |
поїзд |
ваг |
А |
А1 |
А2 |
Б |
Б1 |
Б2 |
В |
В1 |
В2 |
Г |
Г1 |
Г2 |
Овант |
А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Г |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Овант |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дані про кількість вагонів і поїздів звести в таблицю 1.2. Початком роботи з таблицею є внесення значень залишків вагонів на коліях сортувального парку. Потім заповнюються графи А, А1, А2 тощо до К. Після цього внести значення місцевих вагонів, що причіпляються (пункт 8 завдання). Заповнити рядок "Усього прибуло", що враховує залишок і причіпку місцевих вагонів. Розділити значення цього рядка на склад поїзда. Заповнити рядок "Кількість поїздів свого формування". Помножити кількість поїздів, що відправляється на кожне призначення на склад поїзда і заповнити рядок "Усього до відправлення". Потім необхідно заповнити графи, що залишилися. Якщо прибуло для формування збірних і передаточних поїздів менше ніж склад поїзда, із них необхідно сформувати неповносоставні поїзди.
Таблиця 1.2 – Розміри сортувальної роботи
