- •1 Характеристика станції і визначення обсягу її роботи
- •Техніко-експлуатаційна характеристика станції і прилеглих її ділянок
- •Розміщення службово-технічних споруд і організація зв’язку
- •Встановлення кореспонденції транзитних, що переробляються і місцевих вагонів і визначення розмірів поїзної і сортувальної роботи
- •2. Технологічні норми опрацювання поїздів і вагонів у парках станції
- •Нормування часу на заняття горловини прийомом і відправленням поїздів
- •2.1 Розробка технологічних графіків опрацювання транзитних поїздів без переробки
- •2.2 Розробка технологічних графіків опрацювання поїздів, які надійшли в розформування
- •2.3 Розробка технологічних графіків опрацювання составів свого формування
- •2.4 Нормування операцій на гірці і розрахунок її переробної спроможності
- •2.4.1 Нормування елементів гіркового циклу
- •2.4. 2 Переробна спроможність гірки
- •2.5 Нормування тривалості по закінченню формування составів на витяжних коліях
- •2.5.1 Технологічний час на закінчення формування составів одногрупного поїзда
- •2.5.2 Технологічний час на закінчення формування двохгрупного поїзда
- •2.5.3 Технологічний час на закінчення формування багатогрупного поїзда
- •2.6 Розподіл роботи між локомотивами гірки і витяжок формування
- •2.7 Розробка технології опрацювання на станції місцевих вагонів
- •2.7.1 Аналіз надходження місцевих вагонів на станцію
- •2.7.2 Розробка технологічних карт і визначення кількості подач-забирань місцевих вагонів
- •2.8 Робота станційного технологічного центру по опрацюванню поїздної інформації і перевізних документів (стцоід)
- •2.9 Перевірка дотримання умови стаціонарності роботи підсистем станції
- •2.10 Аналітичний розрахунок потреби в маневрових локомотивах
- •3 Розробка графічної моделі станції і розрахунок основних показників її роботи
- •3.1 Вихідні дані для розробки моделі
- •3.2 Побудова та аналіз добового план-графіку станції
- •3.3 Розрахунок основних показників роботи станції
- •4 Управління станцією
- •Список використаної літератури
3.3 Розрахунок основних показників роботи станції
Середній простій транзитного вагона без переробки визначається по формулі:
,
(3.2)
де
– сумарні вагоно-години простою
всіх транзитних без переробки вагонів,
що прослідують станцію в транзитних
поїздах;
– загальна кількість транзитних вагонів,
що проходять станцію.
Сумарні вагоно-години простою визначаються за допомогою таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 – Розрахунок простою транзитних вагонів без переробки |
|
|||||||
№ поїздів |
Призначення |
Час прибуття |
Час відправл. |
Простій |
Склад поїзду |
Поїздо-год. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Простій транзитного вагона з переробкою укрупнено складається з наступних елементів:
,
(3.3)
де
– простій вагонів у парку прийому від
прибуття до подачі на гірку;
– середній час розформування состава;
– час перебування вагона у сортувальному
парку, включаючи простій під накопиченням
і в чеканні розформування;
– середній час перебування на станціі
при формуванні составів;
– перестановка в парк відправлення;
– середній час простою вагона від
виставляння до відправлення.
Значення простою вагона у парку прийому визначається за допомогою допоміжної таблиці 3.5
Таблиця 3.5 – Розрахунок простою вагонів, що переробляються по прибуттю |
||||||
№ поїзда |
Час прибуття |
Склад поїзда |
Час виводки з парку |
Простій |
Вагоно-годони |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Звідси
, (3.4)
Значення визначається як середньозважене значення гіркового інтервалу з урахуванням розформування поїздів як із парку прийому, так і з приймально-відправних паркув.
(3.5)
де
і
–
кількість составів, розформованих
відповідно з парку прийому і
приймально-відправного;
і
–
гірковий інтервал при взятті составу
з парку прийому або приймально-відправного
парку;
– кількість
вагонів у складах поїздів різних
призначень, що надійшли у розформування.
За допомогою таблиці 3.6 встановлюємо значення tн.
Таблиця 3.6 – Розрахунок простою вагонів під накопиченням |
|
|
|||||||
Призначення
|
Вагого-години накопичення
|
Кількість відправлених вагонів
|
Простій
|
|
|||||
транзитних |
місцевих |
транзитних |
місцевих |
|
|
|
|||
А |
|
|
|
|
|
|
|
||
А1 |
|
|
|
|
|
|
|
||
А2 |
|
|
|
|
|
|
|
||
І т.д. |
|
|
|
|
|
|
|
||
Усього |
|
|
|
|
|
|
|
||
Значення визначається як середньозважена величина
,
(3.6)
де
– кількість сформованих одногорупних,
двогрупних, і збірних поїздів;
– час на закінчення формування поїздів
відповідної категорії, год;
– середній час на перестановку сформованого составу в парк відправлення, год.
Середній простій вагонів, що переробляються і місцевих у парку відправлення ( ) визначається аналогічно визначенню .
Таблиця 3.7 – Розрахунок простою вагонів, що переробляються по відправленню
|
||||||||||||||||||||||||
Звідси
.
(3.7)
Простій місцевого вагона складається з наступних елементів:
,
(3.8)
де
– середній час очікування подачі,
год.
–
середньозважене значення витрати часу
на подачу-забирання вагонів на вантажні
фронти;
– середній час перебування місцевого
вагона на ВФ, год.
Середній простій місцевого вагона, що доводиться на одну вантажну операцію:
,
(3.9)
де
– коефіцієнт здвоєних операцій:
,
(3.10)
де
–
навантаження і вивантаження, ваг.;
– кількість місцевихї вагонів.
Норма робочого парку:
, (3.11)
