
- •1 Характеристика станції і визначення обсягу її роботи
- •Техніко-експлуатаційна характеристика станції і прилеглих її ділянок
- •Розміщення службово-технічних споруд і організація зв’язку
- •Встановлення кореспонденції транзитних, що переробляються і місцевих вагонів і визначення розмірів поїзної і сортувальної роботи
- •2. Технологічні норми опрацювання поїздів і вагонів у парках станції
- •Нормування часу на заняття горловини прийомом і відправленням поїздів
- •2.1 Розробка технологічних графіків опрацювання транзитних поїздів без переробки
- •2.2 Розробка технологічних графіків опрацювання поїздів, які надійшли в розформування
- •2.3 Розробка технологічних графіків опрацювання составів свого формування
- •2.4 Нормування операцій на гірці і розрахунок її переробної спроможності
- •2.4.1 Нормування елементів гіркового циклу
- •2.4. 2 Переробна спроможність гірки
- •2.5 Нормування тривалості по закінченню формування составів на витяжних коліях
- •2.5.1 Технологічний час на закінчення формування составів одногрупного поїзда
- •2.5.2 Технологічний час на закінчення формування двохгрупного поїзда
- •2.5.3 Технологічний час на закінчення формування багатогрупного поїзда
- •2.6 Розподіл роботи між локомотивами гірки і витяжок формування
- •2.7 Розробка технології опрацювання на станції місцевих вагонів
- •2.7.1 Аналіз надходження місцевих вагонів на станцію
- •2.7.2 Розробка технологічних карт і визначення кількості подач-забирань місцевих вагонів
- •2.8 Робота станційного технологічного центру по опрацюванню поїздної інформації і перевізних документів (стцоід)
- •2.9 Перевірка дотримання умови стаціонарності роботи підсистем станції
- •2.10 Аналітичний розрахунок потреби в маневрових локомотивах
- •3 Розробка графічної моделі станції і розрахунок основних показників її роботи
- •3.1 Вихідні дані для розробки моделі
- •3.2 Побудова та аналіз добового план-графіку станції
- •3.3 Розрахунок основних показників роботи станції
- •4 Управління станцією
- •Список використаної літератури
2.9 Перевірка дотримання умови стаціонарності роботи підсистем станції
Підсистема “Вхідні ділянки – парк прийому – гірка”(ВхД-ПП-Г):
І фаза (технічне обслуговування вагонів):
,
(2.51)
де
– кількість поїздів, що надходять у
парк прийому, для розформування
(таблиця 1.2);
– середня тривалість опрацювання
составу бригадою ПТО, год;
– кількість бригад ПТО в парку прийому.
При виконанні розрахунків потрібно врахувати особливості схеми станції: кількість, взаємне розміщення і спеціалізацію парків. Якщо на станції один (об’єднанй) парк прийому, в який приймаються в розформування поїзди з усіх підходів (напрямків), то в розрахунках враховують поїзди, що приймаються в розформування з усіх ліній. У випадку, коли на станції два парки для прийому-відправленя поїздів, розрахунки виконувати два рази – по напрямкам. При цьому, для кожного парку потрібно врахувати кількістьтранзитнихпоїздів, що прибувають в даний парк в розформування, а також поїздів сфого формування, що виставляються в даний парк. Тобто розрахунки виконуються окремо для кожного напрямку, враховуючи спеціалізацію парків.
ІІ фаза (розформування составів на гірці):
,
(2.52)
де – значення гіркового інтервалу з урахуванням часткового виконання закінчення формування поїздів (визначене в розділі 2.6), год;
–
прийнятий резерв переробної спроможності
гірки (0,1–0,2).
Для стаціонарності роботи підсистеми ВхД-ПП-Г у цілому необхідно виконати умови:
(2.53)
При невиконанні будь-якої з трьох умов стаціонарності роботи підсистеми ВхД-ПП-Г передбачаються заходи щодо забезпечення стаціонарності через зміну кількості бригад ПТО, груп у бригаді, організації роботи гірки, що доводиться в пояснювальніій записці.
Підсистема “Парк формування – маневрові витяжки ” (СП – МВ) буде стійко працювати по закінченню формування і перестановці составів, якщо
,
(2.54)
де
– середня витрата часу на
закінчення формування одного составу,
виставлення його в парк відправлення
і повернення локомотива на маневрову
витяжку з урахуванням часткового
виконання закінчення формування поїздів
на гірці
(визначене в розділі 2.6),
год.
Якщо
всі поїзди сфого формування відправляються
з сортувально-відправного парку (при
відсутності парку відправлення) два
останні елементи (формули 2.41) не
враховуються. Тобто,
.
Якщо в парк відправлення не всі поїзди
свого формування, то розрахунки
виконуються по формулі 2.41, але для
частини поїздів, що переставляються в
парк відправлення.
, (2.55)
де
– кількість составів свого
формування (одногрупник, двогрупних та
багатогрупних), що виставляються в парк
відправлення;
– середній інтервал
накопичення составів, год.
,
(2.56)
Підсистема “Парк відправлення – вихідні ділянки” (ПВ – ДВих) (для станцій без парку відправлення або при наявності двох парків відправлення, таких підсистем буде дві – по напрямках руху):
І фаза (опрацювання по відправленню составів свого формування і прийнятих транзитних поїздів):
,
(2.57)
де
– середня тривалість
опрацювання составів бригадою ПТО по
відправленню, год;
– кількість бригад ПТО, що
працюють у підсистемі (ПО – УВ);
– кількіть составів, що
відправляються з підсистеми
(таблиця 1.2).
ІІ фаза (відправлення поїздів на ділянки):
,
(2.58)
де
– середній інтервал
відправлення поїздів із станції (парку),
год.
, (2.59)
– додатковий резерв (
)
по відправленню поїздів із станції.