15. Лінгвістичний аспект вивчення звуків мови

В-дь: ​ Лінгвістичний аспект мовних звуків ще називається фонологічним, іноді –

соціальним. У процесі спілкування звуки виконують певні функції, отже, вони

становлять функціональні одиниці мови. Аналіз звуків як функціональних одиниць –

найважливіше завдання лінгвістичного аспекту. Для назви звука як функціональної

одиниці існує термін фонема, а наука, що досліджує систему фонем, називається

фонологією. Фонема – мінімальна одиниці звукової будови мови, функція якої полягає

в розрізненні і розпізнаванні значущих одиниць морфем і слів.

16. Культура слухання

В-дь: Слухання – це психологічний компонент вербальної комунікації, метод

декодування і сприймання інформації. Вміння слухати має першочергове значення в

людському спілкуванні. Слухаючи, реципієнт розкриває смисл інформації, яка

отримана від комунікатора. Він розуміє смисл повідомлення під час декодування.

Зважаючи на поведінку учасників комунікативного процесу, розрізняють

нерефлексивне, рефлексивне, критичне та емпатійне слухання.

Ознака нерефлексивного слухання полягає в мінімальному втручанні в мову

співрозмовника (умовно-пасивне слухання). Під час нерефлексивного слухання можуть

виявлятися підтримка, схвалення, розуміння за допомогою лаконічних відповідей, що

допомагають продовжити бесіду Рефлексивне слухання має на меті регулярне

використання зворотного звязку для досягнення більшої точності в розумінні партнера.

Критичне слухання вимагає від учасника спілкування спочатку аналізу повідомлення,

потім – його розуміння.

Емпатійне слухання передбачає, що учасник спілкування приділяє більше уваги

«зчитуванню» почуттів, а не слів. Воно буває ефективним, якщо комунікатор викликає

у співрозмовника позитивні емоції, та неефективним, якщо провокує негативні емоції.

17. Позиційні фонетичні зміни

В-дь: До позиційних змін належить редукція голосних, оглушення дзвінких в кінці

слова і протеза.

Редукція голосних – ослаблення артикуляції ненаголошених звуків, результатом якого

є їх якісна видозміна або повне зникнення. В українській мові в ненаголошеній позиції

найпомітніше змінює свою якість голосний [е], наближаючись до [и].

Розрізняють кількісну та якісну редукцію. Кількісна редукція полягає у скороченні

тривалості звука без зміни його якості. В укр. слові коло обидва голосні [о] мають

майже однакову якість, але наголошений вимовляється голосніше і триває удвічі

довше, ніж ненаголошений. У російській мові ненаголошені голосні звуки редукуються

не лише кількісно, а і якісно, тобто голосні ненаголошених складів стають не тільки

слабшими і коротшими, але й втрачають деякі ознаки свого тембру, тобто якість.

Оглушення дзвінких приголосних. У багатьох мовах прикінцеві приголосні

оглушуються. Для української та англійської мов цей процес не характерний.

Протеза – поява на початку слова додаткового звука для полегшення вимови.

18. Типологія комунікативних невдач

В-дь: Існує 4 основних типи конфлікту за змістом:

● Внутрішньоособовий (конфлікт вимог, його виявом є суперечність чи

протилежність вимог, що ставлються до одного й тогож виконавця різними

функціональними керівниками, яким вони одночасно підпорядковуються)

● Міжособовий

● Між особою та групою (Причина - дисбаланс, що існує між нормами групової

поведінки та індивідуальними діями, поглядами чи звичками окремої особи)

● Міжгруповий