11. Генеологічна класифікація мов. Історія

В-дь: У 1538р. з'явилася праця Гвілельма Постеллуса"Про спорідненість мов" в якій він доводив, що всі мови походять від давньоєвропейської. Йосиф-Юстус Скамігеру виділяв 11мов-матерів(4 великих, 7 малих). Гафрід-Вільгельм Лейбніц виділив 2 сім'ї(Арамейську і Хоретичну: скіфські, кельтські) Були ще спроби дослідити різні мови і у 1786р. видали словник " Порівняльні словники усіх мов та наріч" На початку ХІХ ст. вчені почали вивчати спорідненість мов у межах однієї сім'ї і досягли результатів. Фрідріх Шлегель "Про мову і мудрість індійців" уперше порівняв не слово, а морфеми. Франц Шлегель став одним із засновників порівняльно-істор. методу, порівнював дієвідміни ванни в санскриті грец., лат., готськ. мовах. О.Востоков - генеологічна класифікація мов, з якої мови поділ. на сім'і-групи-підгрупи. Виділ. близько 200 сімей(22 у Євразій, 20-Африка, ін. В Америці, Австралії, Н.Гвінеї) Індоєвропейська є найчисельнішою, входить 150 мов, об'єднаних в 12 груп. Слов'янська група поділ. на сході. пігрупу; зх. підгрупу; пд. підгрупу. До східної належать українська, російська, білоруська. До західної- польська, чеська. До південної-болгарська, сербська, старослов'янська. Також є германська група і Романська група

12. Текст як результат комунікації

В-дь: Беручи участь у процесах комунікації адресат та адресент створюють текст.

Тексти - це результат мовленнєвої діяльності, комунікативної системи, явище культ.,

відображає існування людини в мовних знаках. Деякі учені ототожнюють процес

спілкування з текстом і вважають, що саме він є втіленням комунікації. І. Бацевич

вважає текст результатом спілкування, його структурно-мовною складовою та кінц.

реалізацією.

Найважливішими ознаками тексту є зв'язність, і цілісність.

Зв'язність- структурні зв'язки, що характеризуються особливостями з'єднання його

елементів. Текст не може бути зв'язним і цілісним одночасно.

Цілісність-смисловий зв'язок між частинами тексту необхідні для виявлення теми

тексту, який здійснює підготовку адресата до наступної інформ.

13. Фізичний (акустичний) аспект вивчення звуків мови

В-дь: ​ безпосередній розгляд звукової матерії, завдяки якій мовлення

передається і сприймається з точки зору коливання повітря. Акустика звуків включає 5

ознак:

· Висота – залежить від кількості коливань в одному акті мовлення і в процесі

говоріння весь час змінюється.

· Сила – визначається амплітудою (розмахом) звукового коливання. Чим більше

розмах, тим сильніше звук. Одиниця виміру – белли і децибелли.

· Довгота – час тривання звуку (секунди або мілісекунди).

· Чистота – залежить від ритмічності коливань.

· Тембр – такі звукові модуляції, які надають мовленню різних експресивних

відтінків.

14. Класифікація мовних актів

В-дь: ​ Дж. Серль виокремлює п’ять типів МА:

● Репрезентативи, або асертиви(Я стверджую). Зобов’язують мовця нести

відповідальність за істинність висловлювання.

● Директиви(Я наказую). Змушують адресата зробити дещо.

● Комісиви(Я обіцяю). Зобов’язують виконати певні дії у майбутньому або

дотримуватися певної лінії поведінки.

● Експресиви. Виражають психологічний стан мовця, характеризують міру його

відвертості.

● Декларативи(Я звільняю). Встановлюють відповідність між пропозиційним

змістом висловлювання та реальністю.