
- •1. Членування мовленнєвого потоку
- •2. Єтноспецифіка мовного спілкування
- •3. Мовознавство як наука: загальне та часткове, прикладне та теоретичне
- •4. Комунікативний процес та його складові
- •5. Природа і функції мови
- •6. Методи дослідження комунікації
- •7. Охарактеризуйте єдність мови і мовлення
- •8. Типологія комунікації
- •9. Проблема походження мови. Основні гіпотези
- •10. Локутив і перлокутивні аспекти мовленнєвого акту
- •11. Генеологічна класифікація мов. Історія
- •12. Текст як результат комунікації
- •13. Фізичний (акустичний) аспект вивчення звуків мови
- •14. Класифікація мовних актів
- •15. Лінгвістичний аспект вивчення звуків мови
- •16. Культура слухання
- •17. Позиційні фонетичні зміни
- •18. Типологія комунікативних невдач
- •19. Мова як особлива знакова система
- •20. Теорія мовної комунікації як інтерлінгвістична дисципліна
- •21. Мова і суспільство
- •22. Мета, функції та моделі комунікації
- •23. Мова й мислення
- •24. Мовленнєвий акт як одиниця організації мовного коду в комунікації
- •25. Назвіть внутрішні й зовнішні чинники змін у мові
- •26. Дискурс як глобальна одиниця організації в комунікації
- •27. Типологічна класифікація мов
- •28. Монолог і діалог
- •29. Фізіологічний аспект вивчення звуків мови
- •30. Культура мовлення в спілкування
- •31. Комбінаторні фонетичні зміни
- •32. Неуспішна мовна комунікація
- •33. Морфологія як одиниця мови
- •34. Комунікативні стратегії і тактики
- •35. Поняття словосполучення; синтаксичний зв'язок слів
- •36. Науковий дискурс
- •37. Способи вираження значення граматичного значення
- •38. Інституційна та міжособистісні дискурси
- •39. Політичний дискурс
- •41. Поняття єфєктивна мовна комунікація
- •42. Запозичення; типи запозичень
- •43. Словниковий склад мови
- •44. Що таке мовленнєвий вплив
- •45. Граматичне значення й граматичні категорії
- •46. Комунікативна поведінка та комунікативні норми
- •47. Типи антонімів
- •48.Невербальні засоби комунікації та мова жестів.
- •50. Порівняльна характеристика вербального та невербального мовлень
- •51. Метафора, метонімія
- •52. Бар'єри міжкультурної комунікації
- •53. Синонімія
- •54. Структура мовних особливостей як учасника комунікативного акту
- •55. Письмо, етапи
- •56. Національно-культурна специфіка мовного єтикету
- •57. Слово
- •58. Невербальні особливості міжкультурної комунікації
- •Земна статистика:
43. Словниковий склад мови
В-дь: за соціальною важли вістю лексику поділяють на активну й пасивну.
Активна лексика – часто вживані (вpони ж і загальновжи вані) слова.
Пасивна лексика – це рідковживані слова, якими переважно є застарілі слова, слова, які
тільки-но з'яви лися в мові (неологізми), а також терміни, діалектизми, екзотизми та
жаргонізми.
Термін – спеціальне слово або словосполучення, яке служить точним позначенням
понять якоїсь га лузі науки.
Діалектизми – слова, які вживають на певній терито рії
Екзотизми – сло ва, які позначають властиві іншим народам або країнам поняття
Жаргонізми або сленгові слова (чи вирази) – слова, властиві розмовній мові людей,
пов'язаних певною спільністю інтересів.
44. Що таке мовленнєвий вплив
В-дь: Мовленнєвий вплив, у широкому сенсі – вплив на індивідуальну та/або
колективну свідомість і поведінку, що здійснюється різноманітними мовленнєвими
засобами, іншими словами – за допомогою повідомлень природною мовою.
У вузькому сенсі, що на практиці зустрічається набагато частіше, під мовленнєвим
впливом розуміють використання особливостей будови та функціонування
перерахованих знакових систем, і насамперед природної мови, з метою побудови
повідомлень, що володіють підвищеною здатністю впливу на свідомість і поведінку
адресата або адресатів повідомлення.
45. Граматичне значення й граматичні категорії
В-дь: Граматичне значення - узагальнене (абстрактне) мовне значення, яке властиве
рядам слів, словоформ, синтаксичних конструкцій і яке має в мові регулярне
(стандартне) вираження.
Крім тут згаданих, можна ще назвати граматичні значення роду, числа, особи,
предикативності, суб'єкта, об'єкта та ін.
Граматичні значення бувають трьох типів: дериваційні, реляційні й модальні.
Крім цього, граматичне значення відрізняється від лексичного:
1. Відношенням до слова і будови мови.
2. Характером узагальнення.
3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності.
4. Способом вираження.
Граматична категорія - система протиставлених одна одній однорідних граматичних
величин (граматичних форм із однорідним значенням).Граматичною категорією є
категорія числа, бо вона об'єднує мовні одиниці на основі спільного значення "число".
46. Комунікативна поведінка та комунікативні норми
В-дь: Комунікативна поведінка (КП) — сукупність мовних і позамовних дій,
здійснених комунікантами в межах комунікативного акту з метою досягнення
комунікативної мети (стратегічного результату) певної вербальної взаємодії. Вона
передбачає не лише ввічливе, еталонне спілкування (мовленнєвий етикет), а й реальну
комунікативну практику. Аналіз комунікативної поведінки залежно від його завдань
може охоплювати різні аспекти та параметри. Г. Почепцов пропонує комплексний
багатофакторний аналіз комунікативної поведінки політичних лідерів, що включає:
— психологічний аналіз (мотиви, уявлення, пізнавальний стиль, темперамент і
міжособистісні характеристики);
— мотиваційний аналіз (прагнення досягти результатів, установлення близьких
відносин, отримання й здійснення влади, кореляція мотивів із поведінкою);
— когнітивний і операційний аналіз (система і структура поглядів, модель реальності,
більш конкретне її втілення в перевагах і діях комунікативної особистості);
— наративний аналіз (час і послідовність комунікативних дій; комунікація
розглядається як текстова подія, як казка зі своїми героями і лиходіями).
— бінарний контент-аналіз (аналіз висловлювань, дискурсу за принципом +/-);
— рольовий аналіз (ролі політичних діячів, наприклад, за Е. Берном, кіндер-сюрприз,
хлопчик у рожевих штанцях тощо).
Отримання найбільш об´єктивних даних під час вивчення КП вимагає
комплементарності (взаємодоповнювальності) мовного, мовленнєвого та
невербального емпіричного матеріалу.