Чому було підписано перемир’я?
Перша думка – Б.Хмельницький на той час ще не думав про відокремлення. Його мета була – автономія України в складі Речі Посполитої.
Друга – армія Б.Хмельницького понесла великі втрати, зменшилась боєздатність армії.
З грудня 1648 р. – Б.Хмельницький повертається до Києва, де спілкується з духовенством, козацькою старшиною.
З лютого 1649 р. – переговори з королівським посольством у Переяславі, де вперше гетьман висловив ідею створення української суверенної держави.
Відновлення війни
Польща порушує перемир’я і розпочинає війну у травні 1649 р.
Битви під Збаржем (липень 1649 р.) та Зборовом (серпень 1649 р.) були успішними для повсталих. Але зрада татар змусила Б.Хмельницького піти на переговори.
Зборівська угода
18 Серпня 1649 р.
Україна
в складі Київського, Чернігівського
і Брацлавського воєводств під назвою
Військо Запорізьке визнавалася
автономією в
межах Речі Посполитої;
Реєстрове козацтво
становило 40 тис.;
Шляхта мала право
повернутися до маєтків і використовувати
працю селян;
Київський
митрополит одержав місце в сеймі;
Учасникам повстання
проголошувалося амністія.
У
Зборівська
угода не задовольняла ні одну із сторін.
Вони готувалися до війни. Польський
уряд прагнучи не допустити зміцнення
України, у лютому 1651
р. відновлює війну.
У
У Г О Д И
28 Вересня 1651 р. Була укладена Білоцерківська угода:
територія обмежувалася лише Київським воєводством;
козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тис. осіб;
гетьман позбавлявся права закордонних зносин
шляхта мала право повертатися до своїх маєтків і використовувати працю селян.
Відновлення війни Б.Хмельницьким
Український народ не прийняв тяжкі умови угоди і навесні 1652 р. Б.Хмельницький відновлює війну.
У травні 1652 р. польські війська терплять поразку біля гори Батіг.
Починається відновлення влади гетьмансько-старшинської адміністрації на всій території України.
Розбудова української держави
На українських землях, що опинилася під владою Б.Хмельницького розпочався процес формування української держави.
Найхарактерніші ознаки української держави
Оскільки державний апарат створювався на зразок установ, що існували в Запорізькій Січі, то держава називалася Українською козацькою державою Військо Запорізьке.
Другий період (1652 – 1657 рр.)
Укладення українсько-російського договору
Воєнні події 1651-1653 рр. переконували гетьмана і старшину, що без допомоги ззовні перемогти поляків не можливо. У 1653 р. Б.Хмельницький звернувся до російського царя з пропозицією тісного союзу.
Земський собор у Москві 1653 р. ухвалив просити царя, щоб він прийняв гетьмана Богдана Хмельницького і Військо Запорізьке «під свою государеву руку задля православної християнської віри й святих Божих церков».
Відрядження в Україну російського посольства на чолі з боярином Василем Бутурліним.
8 (18) січня 1654 р. в Переяславі відбулася загальна військова рада, яка прийняла рішення про перехід України від зверхність царя.
Прийняття присяги на вірність цареві і опозиція в Києві, на Київщині, у Полтавському, Кропивнянському, Уманському та Брацлавському полках. Російські посли відмовилися присягати російському царю.
Розроблені, так звані «Просительні статті» у формі петицій до царя у 23 пунктах, які привезли до Москви у березні 1654 р. Військовий суддя Самійло Зарудний і переяславський полковник Павло Тетеря.
У березні 1654 р. цар ратифікував ці статті, звідки їх назва – «Березневі статті».