Аналітичні тести

1. Охарактеризуйте передумови виникнення Давньоруської держави, версії її походження.

2. Феодальна Русь: політичний устрій, соціально-економічний і етнічний розвиток.

3. Поясніть значення реформ, запроваджених Володимиром Великим.

4. Охарактеризуйте державний устрій Київської Русі.

5. Доведіть, що в Х – ХІ ст. Київська Русь досягла найвищого свого розвитку.

6. Охарактеризуйте стан культурно-освітньої діяльності Ярослава Мудрого та визначте напрями міжнародних зв’язків, встановлених князем.

7. Назвіть етапи розвитку Давньоруської держави. Династії Києвичів і Рюриковичів.

8. Охарактеризуйте вплив християнства на розвиток Київської русі.

9. Охарактеризуйте правові основи Київської Русі.

10. Розкрийте причини падіння Київської Русі.

Т Е М А 3: ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

План

1. Розвиток Галицького і Волинського князівства до 1199 р.

2. Об’єднання Галичини і Волині. Розвиток Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича.

3. Розвиток Галицького-Волинського князівства за Данила Галицького.

4. Розвиток Галицького-Волинського князівства за спадкоємців Данила Галицького.

Ключові терміни і поняття

Магдебурзьке право, тисяцький, двірський, печатник, стольник, ярлик, баскак, Золота Орда.

Опорний конспект

20 лютого 1054 р. Смерть князя Ярослава Мудрого.

Заповіт – поділив територію своєї держави між своїми синами:

Київ – Ізяслав

Чернігів – Святослав

Переяслав – Всеволод

Володимиро-Волинськ – Ігор

Смоленськ – В’ячеслав

Державою правили ТРИ сини:

Ізяслав

Святослав тріумвірат

Всеволод

З 1054 по 1064 р. сини Ярослава Мудрого «Ярославовичі» виконували заповіт свого батька, а потім між ними почалися міжусобиці → ослаблення держави → цим скористалися держави сусідні, які розпочали свої напади на територію Київської Русі.

1097 р. З’їзд у Любечі

Визнано принцип, за яким кожен князь мусить володіти своєю вотчиною (землею, що діставав від свого батька у спадок? і не зазіхати на землі інших князів)

1.

2..

7 Руських дружин об’єдналися і розпочали боротьбу проти половців Боротьба проти половців

1103 р. Половців розбито на р. Самарі.

1107 р. Половців розгромили під м. Лубнами.

1113 р. Половці зазнали поразки на р. Донець

В и с н о в о к: Остаточно половців розбито не було, їх було «обезглавлено» і відкинуто далеко за межі Русі. В цій боротьбі виявив себе переяславський князь Володимир Мономах (1113 – 1125), який стає князем Київським і:

1) стримує розпад Русі;

2) підтримує духовенство;

3) видає збірник законів «Устав»;

4) обмежив використання рабської праці;

5) встановив єдиний відсоток на взяті у позику гроші;

6) розвиває господарство і торгівлю;

7) зміцнює зв’язки Русі із зарубіжними країнами;

8) написав «Повчання дітям».

1125 – 1132 рр. Державою править син Володимира Мономаха – Мстислав.

Він продовжує політику свого батька.

Він був останнім князем, який правив у цілісній державі.

Приблизно з 1132 р. Київська Русь вступає в період політичної роздрібненості.

Причини:

1.	Зміцнення місцевої землевласницької знаті, посилення і відособлення окремих князівств, зростання економічної самостійності, політичної відокремленості
2.	Натуральне господарство
3.	Слабкий зв’язок з «Центром»
4.	Швидке збільшення князівських династій. Князі«ізгої».
5.	Набір дружини із місцевих представників
6.	З’їзд у Любечі 1097 р.

У ході розпаду Київської Русі утворилося 12 князівств:

1. Київське.

2. Чернігово-Сіверське.

3. Переяславське.

4. Новгородська феодальна республіка.

5. Турово-Пінське.

6. Володимиро-Суздальське (у 1147 р. засновано м. Москва).

7. Полоцьке.

8. Смоленське.

9. Муромське.

10. Ростовське.

11. Галицьке.

12. Волинське.

Статус Києва за період політичної роздрібненості падає, і ЦЕНТР міжнародного політично-державного життя поступово переходить на південний захід, де розміщувались Галицьке і Волинське князівства.

Галицьке князівство	Волинське князівство
Земля відокремилася від Києва в 1097 р. Правили князі Василько, Володар, Рюрик. 1142 р. Син Володаря – Володимирко. Столиця – м. Галич. Найбільшої могутності князівство досягло за діяльності сина Володимира. Ярослава Осмомисла (1153-1187). Після його смерті князівство було ослаблене боярськими міжусобицями.	Земля ця відокремилася від Києва приблизно в середині ХІІВ ст. і являла собою дрібні князівства. Зібрав їх в єдине ціле Мстислав Ізяславович (правнук Володимира Мономаха – 1154-1170 рр.) Найбільшої могутності князівство досягло за Романа Мстиславовича

1199 р. Роман Мстиславович об’єднав

Роман Мстиславович (1199-1205):

• розбив литовців;

• походи проти половців;

• походи на Польщу;

• 1202 р. Похід на Київ.

Створив державу, територія якої простяглася від Карпат до Дніпра; проект «Доброго порядку»

• 1204 р. Римський папа запропонував Роману Мстиславовичу коронуватися;

• 1205 р. — загинув на р. Вісла; бояри піднімають повстання, вимога відділитися від Волинського князівства;

• 1206 р. — вдова князя з дітьми (сини: Данило і Василько) переховується в Угорщині.

Данило Романович Галицький (1219—1264)

1219 р. Данило захопив Волинь.

1225 р. Перша спроба захопити Галицькі землі (невдала).

1238 р. Друга спроба (успішна).

Історія повторилася. Він здобув Галицькі землі, об'єднав Галицьке і Волинське князівства; його влада дійшла до Києва (1239 р.). В Києві він посадив свого намісника — воєводу Дмитра.

Данило Галицький (1242-1264). Післямонгольський період правління

1245 р. Князь здобув «ярлик» на правління.

• Уклав союз з угорським королем;

• Уклав союз з папою римським, який пообіцяв організувати хрестовий похід проти монголо-татар;

1253 р. Коронація Данила Галицького.

1250 р. Засновано м. Львів.

• Укріпляв старі міста і будував нові міста;

• В 1254 – наступ Данила Галицького проти монголо-татар Перемога. Але в 1258 в результаті наступу монголо-татар війська Данила Галицького були розгромлені.

1264 р. Смерть Данила Галицького.

Наступники Данила Галицького

• Василько (1264-1270);

• Лев І (1270-1310);

• Юрій І (1310-1315);

• Лев II, Андрій І (1315-1323);

• Юрій II «Болеслав» (1323-1340);

• Магдебурзьке право  1339 р. м. Сянок;

• Син Гедиміна - Дмитро Любарт (1340-1377).