- •Лекція і, іі основи теорії держави та права
- •Логіка викладу:
- •Теорії походження держави
- •Поняття та основні ознаки правової держави
- •1. Верховенство права:
- •5. Взаємоповага і взаємна відповідальність особи та держави на підґрунті пріоритету прав людини над правами держави.
- •7. Розвинена система чинного законодавства.
- •9. Високий рівень правосвідомості та правової культури громадян.
- •11. Взаємозв'язок національного і міжнародного права.
- •Поняття та основний зміст функцій держави
- •Основні внутрішні та зовнішні функції Української держави
- •5. Поняття державного ладу та його основні елементи
- •6. Поняття та основні елементи форми держави
- •7. Поняття та класифікація форм правління
- •8. Поняття монархії та її види
- •9. Поняття республіки та її види
- •1) Парламентська (парламентарна):
- •2) Президентська:
- •3) Змішана:
- •10. Українська держава як республіка
- •11. Поняття та види державно-політичних режимів
- •12. Поняття демократії
- •13. Україна як демократична держава
- •14. Поняття державно-територіального устрою та його види
- •15. Ознаки державно-територіального устрою України
- •16. Поняття і види соціальних норм
- •17. Поняття та основні ознаки правових норм
- •18. Види правових норм
- •2. За функціональним призначенням:
- •3. За природою об'єкта регулювання:
- •4. За функціональною спрямованістю:
- •5. За природою характеру приписів:
- •6. За формою закріплення бажаної поведінки суб'єктів:
- •19. Співвідношення права та моралі
- •20. Визначення поняття права
- •21. Право в об'єктивному та суб'єктивному розумінні
- •22. Основні завдання і функції права
- •23. Джерела і форми права
- •24. Поняття нормативно-правового акта та його види
- •25. Поняття та види законів
- •1. Залежно від суб'єктів їх видання:
- •2. Залежно від їх юридичної сили:
- •4. За строком дії:
- •26. Поняття та види підзаконних нормативно-правових актів
- •27. Систематизація нормативно-правових актів та її види
- •28. Система права України: поняття і структура
- •29. Види галузей права України
- •30. Поняття правової системи
- •1. Рівень статики та динаміки:
- •31. Поняття і види правовідносин
- •32. Поняття правомірної та неправомірної поведінки особи
- •33. Поняття і характеристика правопорушення
- •34. Види правопорушень
- •35. Поняття, принципи та цілі юридичної відповідальності
- •36. Підстави юридичної відповідальності
- •37. Види юридичної відповідальності
6. Поняття та основні елементи форми держави
Форма держави визначається як спосіб існування та функціонування держави. У формі держави певною мірою від ображається її зміст: соціальна сутність та геополітичне (значення, основні завдання і напрями діяльності. 1 У вузькому розумінні форма держави характеризується [наступними основними елементами: формою правління, формою державно-територіального устрою та державно-політичним режимом.
- форма правління - це організація верховної влади в державі, характер і принципи її взаємодії з іншими органами держави, з політичними партіями та іншими соціальними групами. За формою правління держави поділяються на монархії та республіки, монократії і полікратії;
- державно-територіальний устрій - територіальна організація державної влади, територіальний поділ її на певні складові з метою оптимального управління суспільством, а також правовий взаємозв'язок окремих частин держави між собою та їх спільними вищими державними органами. За територіальним устроєм держави поділяються на прості (унітарна держава) і складні (федерації, конфедерації, імперії та союзи або співдружності держав);
- державно-політичний режим - це система державно-правових засобів (методів), за допомогою яких здійснюється державна влада в суспільстві. Він характеризується забезпеченням прав і свобод людини та громадянина, а також ставленням державної влади до правових основ діяльності її органів. За формою політичного режиму всі держави поділяються на демократичні і недемократичні.
7. Поняття та класифікація форм правління
Форма державного правління є складовою форми держави.
Форма державного правління:
- розкриває організацію верховної влади в державі;
- відображає характер і принципи взаємодії вищих органів влади між собою;
- визначає принципи взаємодії вищих органів влади з іншими органами держави;
- визначає правовий статус вищих і місцевих органів, склад і порядок їх утворення;
- визначає взаємодію вищих органів державної влади та інших суб'єктів політичної системи суспільства (наприклад, участь політичних партій у формуванні органів законодавчої влади).
За формами правління, як правило, всі держави поділяють на монархії і республіки, хоча є й інші підходи: полікратії та монократії.
Монархія (з грец. - єдиновладдя) - така форма державного правління, за якої повноваження верховної влади належать одній особі - монарху, який володіє виключними особистими та політичними правами і привілеями, виступає як глава держави, яку представляє за власним правом, а тому не підпорядковується безпосередньо будь-яким іншим органам, здійснює владу без обмежень строку повноважень і передає її, як правило, у спадщину в межах інституту правлячої династії.
Монархії поділяються на обмежені та необмежені.
Республіка (з лат. - спільна справа) - це така форма правління, за якої всі вищі державні органи обираються населенням на певний строк, звітують перед народом за свою діяльність, а тому й відповідальні перед ним, будують діяльність на принципі поділу влади, а ознакою правового статусу громадян є принцип їх рівноправності та рівність перед законом. Республіки поділяються на парламентські, президентські та змішані.
Полікратія визначається як форма правління з реалізацією принципу поділу влади, а монократія - із запереченням дії цього принципу.