- •Лекція і, іі основи теорії держави та права
- •Логіка викладу:
- •Теорії походження держави
- •Поняття та основні ознаки правової держави
- •1. Верховенство права:
- •Поняття та основний зміст функцій держави
- •5. Взаємоповага і взаємна відповідальність особи та держави на підґрунті пріоритету прав людини над правами держави.
- •7. Розвинена система чинного законодавства.
- •9. Високий рівень правосвідомості та правової культури громадян.
- •11. Взаємозв'язок національного і міжнародного права.
- •Основні внутрішні та зовнішні функції Української держави
- •5. Поняття державного ладу та його основні елементи
- •6. Поняття та основні елементи форми держави
- •7. Поняття та класифікація форм правління
- •8. Поняття монархії та її види
- •9. Поняття республіки та її види
- •1) Парламентська (парламентарна):
- •2) Президентська:
- •3) Змішана:
- •10. Українська держава як республіка
- •11. Поняття та види державно-політичних режимів
- •12. Поняття демократії
- •13. Україна як демократична держава
- •14. Поняття державно-територіального устрою та його види
- •15. Ознаки державно-територіального устрою України
- •16. Поняття і види соціальних норм
- •17. Поняття та основні ознаки правових норм
- •18. Види правових норм
- •2. За функціональним призначенням:
- •3. За природою об'єкта регулювання:
- •4. За функціональною спрямованістю:
- •5. За природою характеру приписів:
- •6. За формою закріплення бажаної поведінки суб'єктів:
- •19. Співвідношення права та моралі
- •20. Визначення поняття права
- •21. Право в об'єктивному та суб'єктивному розумінні
- •22. Основні завдання і функції права
- •23. Джерела і форми права
- •24. Поняття нормативно-правового акта та його види
- •25. Поняття та види законів
- •1. Залежно від суб'єктів їх видання:
- •2. Залежно від їх юридичної сили:
- •4. За строком дії:
- •26. Поняття та види підзаконних нормативно-правових актів
- •27. Систематизація нормативно-правових актів та її види
- •28. Система права України: поняття і структура
- •29. Види галузей права України
- •30. Поняття правової системи
- •1. Рівень статики та динаміки:
- •31. Поняття і види правовідносин
- •32. Поняття правомірної та неправомірної поведінки особи
- •33. Поняття і характеристика правопорушення
- •34. Види правопорушень
- •35. Поняття, принципи та цілі юридичної відповідальності
- •36. Підстави юридичної відповідальності
- •37. Види юридичної відповідальності
Поняття та основні ознаки правової держави
Ідеї, що стали доктринальною основою концепції «правової держави», формувались протягом тривалого часу, починаючи ще з античних часів (Платон, Аристотель, Цицерон). Але сам термін з'явився у німецькій літературі у працях філософа І.-Г. Фіхте та державознавців Р. фон Моля та К.-Т. Велькера у першій половині XIX ст.
Суть правової держави розкривається у співвідношенні права і держави, розумінні їх власного змісту, а також природи їх діалектичної взаємодії (коли через природу права оцінюється природа держави, і навпаки).
Головним призначенням правової держави є:
- забезпечення моральними та юридичними засобами принципу верховенства права у всіх сферах суспільних відносин;
- реальне здійснення, гарантії та захист прав і свобод людини і громадянина, а також їх поновлення у випадку порушення;
- рівноправність громадянина і держави, їх взаємна відповідальність;
- участь і контроль громадянського суспільства у процесі створення і застосування законів.
Правова держава заснована на наступних принципах:
1. Верховенство права:
- право визначається як загальнолюдська цінність саме тому, що в його природі розкриваються та знаходять свою реалізацію такі цінності, як: свобода, справедливість, рівність, безпека, прагнення до щастя. Ціннісне розуміння природи права випливає також із доктрини природного права, яка викликала розуміння держави як гаранта забезпечення невідчужуваних прав і свобод людини;
- право є універсальним регулятором суспільних відносин і завдяки його нормативній природі та формальним властивостям можна врегулювати різноманітні суспільні відносини;
- зв'язаність правом суб'єктів суспільних відносин:
а) відносна зв'язаність - громадянину дозволено робити все, що не заборонено законом;
б) абсолютна зв'язаність - державі дозволено робити тільки те, що дозволено законом;
- верховенство правових законів (перш за все - Конституції) над підзаконними нормативними актами (що є наслідком пріоритету законодавчої влади (розвинутий парламентаризм) над іншими гілками влади у правотворчій діяльності).
2. Юридичне закріплення основних прав і свобод людини та громадянина в Конституції й інших законах та їх фактичне забезпечення. Точне і повне визначення правового статусу (прав і обов'язків, повноважень) всіх учасників суспільних відносин, зокрема державних органів і посадових осіб.
3. Поділ влади, яка належить народу, на законодавчу, виконавчу, судову та контрольно-наглядову гілки.
4. Паритет (рівноправність) громадянського суспільства і держави, а в певних відносинах і верховенство громадянського суспільства над державою. Громадянське суспільство, з одного боку, розглядається як загальнолюдська цінність, певний ідеал суспільного розвитку, а з іншого - як реальна частина соціуму, відносно незалежна від держави, що будується та існує на засадах самоорганізації у різноманітних сферах соціальних відносин - сімейних, економічних, політичних, культурно-духовних, національних та ін.