5. Взаємоповага і взаємна відповідальність особи та держа­ви на підґрунті пріоритету прав людини над правами держави.

6. Демократичний державний режим (див. відповідне пи­тання програми).

7. Розвинена система чинного законодавства.

8. Провідна роль незалежної судової влади у вирішенні спірних питань і конфліктних ситуацій.

9. Високий рівень правосвідомості та правової культури громадян.

Правосвідомість - це певна форма суспільної свідомості, яка відображає ставлення суб'єктів правовідносин до права як явища, в тому числі до чинного права, з точки зору ціннісних, ідеологічних, психологічних та поведінкових критеріїв.

Правова культура - складова загальної культури су­спільства, має ціннісний характер і визначає рівень розвитку таких явищ правової реальності, як: праворозуміння, пра­восвідомість, правовідносини, правопорядок, нормотворча та правозастосовна діяльність суб'єктів права, а тому є не­від'ємним компонентом правової держави і громадянського суспільства. Засобами забезпечення правової культури є розвиток знань про державу та право, правова освіта, правове виховання та правова поінформованість суспільства, що, як наслідок, створює умови для подолання такого явища як пра­вовий нігілізм.

10. Законність - точне і неухильне дотримання законів усіма посадовими особами і громадянами (неухильне додер­жання Конституції та законів України є обов'язком всіх гро­мадян - ст. 68 Конституції).

11. Взаємозв'язок національного і міжнародного права.

3. Поняття та основний зміст функцій держави

Термін «функція» в перекладі з латинської означає - здійснити, виконати.

Функції держави - це основні напрями її діяльності по забезпеченню потреб та інтересів суспільства, в яких відобра­жаються й конкретизуються завдання держави, проявляють­ся її сутність, соціальне призначення. Метою функціонування держави є забезпечення цілісності та стабільності розвитку й існування суспільства.

Функції держави також визначаються певним етапом роз­питку суспільства та історичними типами (формами) самої держави. Так, сучасна соціальна і демократична держава по­кликана задовольняти потреби та інтереси всього суспільства і гарантувати права та свободи всіх його членів.

Загальні риси функцій держави:

- виявлення сутності держави та її соціального призначення;

- реалізація функцій покладається не на окремі органи держави, а на державу в цілому;

- за своїм змістом функції держави мають комплексний характер, їх об'єктом є широке коло споріднених суспільних відносин, на які і впливає певна система напрямів державної діяльності. Існує багато критеріїв для класифікації функцій, але основними з них є наступні:

1) залежно від суб'єкта державної діяльності (поділу вла­ди) - законодавчі (правотворчі), виконавчо-розпорядчі (управлінські), судові і контрольно-наглядові (парламентсь­кий контроль, прокурорський нагляд);

2) залежно від їх ролі в суспільстві - основні і другорядні;

3) залежно від сфери впливу і здійснення - внутрішні і зовнішні;

4) залежно від сфери суспільних відносин (об'єкта діяль­ності) - економічні, політичні (ідеологічні), функції соціаль­ного захисту, гуманітарні, екологічні;

5) залежно від терміну виконання - постійні і тимчасові;

6) залежно від форм, методів державної діяльності:

- правотворча - правове регулювання суспільних відносин шляхом видання компетентними державними орга­нами нормативних актів;

- правореалізаційна - діяльність державних органів щодо втілення нормативних актів у суспільну практику шляхом ви­дання правозастосовних актів, які є підставою для виникнен­ня, зміни чи припинення правовідносин;

- правоохоронна - безпосереднє реагування на скоєні пра­вопорушення, встановлення і притягнення до юридичної відповідальності осіб, які їх вчинили.

Розрізняють також функції окремого органу держави - основні напрями його діяльності, зумовлені соціальним призначенням як особливої частини механізму держави, що кон­кретизуються у його компетенції, а також у закріплених правах і обов'язках посадових осіб.