24

Лекція і, іі основи теорії держави та права

ЗМІСТ

1. Основні теорії походження держави

2. Поняття та основні ознаки правової держави

3. Поняття та основний зміст функцій держави

4. Основні внутрішні та зовнішні функції Української держави

5. Поняття державного ладу та його основні елементи

6. Поняття та основні елементи форми держави

7. Поняття та класифікація форм правління

8. Поняття монархії та її види

9. Поняття республіки та її види

10. Українська держава як республіка

11. Поняття та види державно-політичних режимів

12. Поняття демократії

13. Україна як демократична держава

14. Поняття державно-територіального устрою та його види

15. Ознаки державно-територіального устрою України

16. Поняття і види соціальних норм

17. Поняття та основні ознаки правових норм

18. Види правових норм

19. Співвідношення права та моралі

20. Визначення поняття права

21. Право в об'єктивному та суб'єктивному розумінні

22. Основні завдання і функції права

23. Джерела і форми права

24. Поняття нормативно-правового акта та його види

25. Поняття та види законів

26. Поняття та види підзаконних нормативно-правових актів

27. Систематизація нормативно-правових актів та її види

28. Система права України: поняття і структура

29. Види галузей права України

30. Поняття правової системи

31. Поняття і види правовідносин

32. Поняття правомірної та неправомірної поведінки особи

33. Поняття і характеристика правопорушення

34. Види правопорушень

35. Поняття, принципи та цілі юридичної відповідальності

36. Підстави юридичної відповідальності

37. Види юридичної відповідальності

Логіка викладу:

1. Теорії походження держави

Питання про виникнення держави є дуже складним і суперечливим. Природа цього полягає у тому, що доктрини стосовно її походження виникали у різний історичний час, за умов неоднакового рівня розвитку суспільства, а також від­повідно до різних світоглядних орієнтацій їх авторів.

Існують такі теорії (доктрини, концепції) походження держа­ви: теологічна, патріархальна, договірна, соціально-еконо­мічна, органічна, теорія насильства (завоювання), патримо­ніальна, психологічна, технократична, космологічна, а також сучасні доктрини синтетичного спрямування, які поєднують різні підходи, що формувалися в межах моністичних підходів.

1. Теологічна (теократична) доктрина (релігійні концеп­ції Стародавнього Сходу, християнства (Аврелій Августин, Т. Аквінський), ісламу та ін.):

- вічний і непорушний характер держави ґрунтується са­ме на волі Бога;

- необхідність у суспільному житті дотримуватися норм, що встановлюються релігійними джерелами;

- призначення божої влади в руках правителя - захищати благо всіх людей.

2. Патріархальна (від грец. - батько та початок, влада) доктрина (Платон, Аристотель (Стародавня Греція), Конфу-цій (Китай), Р. Філмер (Англія), М. К. Михайловський (Ро­сія) зазначає, що:

- поява держави є результатом історичного розвитку сім'ї (об'єднання сімей у роди, родів у племена, племен у союзи племен);

- будь-яка влада (вождя, старійшини, монарха) є продов­женням влади батька;

- підлеглі повинні слухатися правителя, як діти батьків, а правителі дбати про підданих, як про дітей.

3. Договірна теорія (софісти та Епікур у Стародавній Греції, Мао Цзи (Китай), у ХУІІ-ХУШ ст. - Т. Гоббс, Дж. Локк (Англія), Г. Гроцій, Б. Спіноза (Голландія), Ж.-Ж. Руссо (Фран­ція), О. Радищев (Росія) є складовою доктрини природного права:

- держава створюється людьми внаслідок договору з ме­тою захисту їх спільного блага та інтересів (життя, свободи, власності). Договір - правова основа держави;

- індивіди у процесі створення держави передають певну частину своїх прав державі, залишаючи їх частину в себе. Са­ме ці права визначаються як невідчужувані і які неможливо скасувати;

- обов'язком держави є охорона та забезпечення цих прав. У випадку порушення вказаного договору він може бути розірваний.

4. Соціально-економічна теорія (арабський історик Ібн-Хальдун (1332-1406 рр.), Ш.-Л. Монтеск'є (Франція), К. Маркс, Ф. Енгельс) обґрунтовує такі положення:

- спочатку існувала особлива додержавна стадія історично­го розвитку суспільства - первісний лад із наступними принци­пами: спільність володіння і користування знаряддями праці, колективний характер привласнення і споживання, а тому й не­можливість антагонізмів у соціальних відносинах;

- завдяки ніким соціально-економічним факторам, як:

вдосконалення знарядь виробництва; поява нових засобів підтримання життя; розподіл праці на землеробство, скотар­ство, ремісництво, поява особливої групи людей, які займа­ються вже не виробництвом, а обміном (торговці); виникнен­ня моногамного шлюбу.

Внаслідок цього відбувається: зростання виробництва (поява надлишкового продукту); відокремлення майна в ме­жах окремих сімей; поява приватної власності; розкол суспільства на антагоністичні класи. Отже, держава виникає як політична форма організації соціальне неоднорідного суспільства.

У межах цієї теорії Ф. Енгельс розрізняв три основні фор­ми виникнення держави: афінську (держава з'являється внаслідок класових протиріч у межах раніше єдиного цілісно­го суспільства); римську - держава виникає в результаті про­тиріч між різними групами суспільства, які раніше не були класами єдиного цілого (так, патриції були місцевою аристо­кратією, а плебеї - за однією з версій - прийшлим населен­ням); германську - держава виникає внаслідок необхідності управління підкореним населенням після завоювання одного племені (народу) другим, що вимагає іншого типу організації напічної влади самого завойовника.

5. Органічна теорія (Платон (Стародавня Греція), Й.-К. Блюнчлі (Швейцарія), Г. Спенсер (Англія) походження держави грунтується на таких принципах:

- соціальна еволюція є різновидом еволюції біологічної, а тому існує певна аналогія між соціальним устроєм та біоло­гічним організмом;

- держава подібна будь-якому живому тілу, а тому й ха­рактеризується процесом народження, становлення, усклад­нення будови, старіння та смерті;

- політична будова держави схожа на функціональну по­будову організму.

6. Теорія насильства або завоювання (Є. Дюринг (Ні­меччина), Л. Гумплович (Австрія), К. Каутський (Німеччина):

- абсолютизує фактор панування сили як універсального закону всесвіту, що проявляється на всіх рівнях розвитку та існування суспільства і держави;

- держава виникає як результат завоювання одних племен іншими;

- держава разом із правом є засобом тримання у покорі підкорених та знаряддям зміцнення влади переможця над пе­реможеними.

7. Психологічна теорія (Г. Тард (Франція), Л. Й. Петражицький, М. М. Коркунов (Росія), О. Гірке (Німеччина), Дж. Болдуїн (США) пояснює виникнення держави і права як результат розвитку психіки людини. Головними психо­логічними чинниками як підґрунтям держави є:

- стихійне, інстинктивне підкорення, засноване на почут­тях та звичках;

- потреба певних осіб у такому підкоренні, яке з часом раціоналізується;

- усвідомлення залежності від видатної особистості;

- здійснення влади лише індивідами, які мають потребу в цьому і які здатні брати на себе відповідальність за прийнят­тя рішень;

- право є «етичною емоцією», а об'єктивне законодав­ство - лише «проекцією» людських почуттів.

8. Патримоніальна (від лат. раtrimonialis - спадковий) теорія (Цицерон (Стародавній Рим), К.-Л. фон Галлер (Швейцарія) визначає, що походження держави пов'язане:

- з економічними відносинами у додержавному суспільстві, а саме з появою поземельної власності;

- держави не було, доки земля належала племені в цілому, громаді, тобто була у колективній власності;

- держава виникає, коли розпорядження землею перехо­дить до певних осіб (вождів), що надає їм можливість з часом (концентрувати в своїх руках і владу (стати монархом). Отже, право власності на землю є засадою панування над певною територією.

9. Технократична (з грец. - влада майстра) концепція - сучасна доктрина соціологічного напряму (Т. Веблен, Г. Скотт (США), яка доводить, що:

- влада, державне управління виникають з потреби вирі­шувати перш за все технологічні проблеми суспільства;

- вказані проблеми можуть вирішити лише ті особи, які добре розуміються на алгоритмах створення і застосування технічних засобів, що ґрунтується на певній методології пишання;

- внаслідок цього виникає можливість визначити реальні потреби суспільства, а, використовуючи можливості держави - знайти оптимальні шляхи його розвитку.

10. Космологічна (космічна) доктрина визначає державний спосіб організації суспільних відносин нашої цивілізації впли­вом інших космічних цивілізацій. Наводиться низка технічних, культурних, релігійних факторів, які пов'язуються з різними формами контактів із прибульцями у часі та просторі.

11. Синтетичні доктрини поєднують різні підходи до ро­зуміння закономірностей виникнення держави. Так, М. Грушевський у праці «Початки громадянства» (1921 р.) серед факторів, що породжують державну організацію суспільства, визначав: психологічні (таланти, магічні здібності людей, популярність), культурно-соціальні (принципи старшинства), релігійні (досвід у релігійних церемоніях, богоугодність) та соціально-економічні (багатство).

У межах синтетичного напряму існує й теософський під­хід до розуміння виникнення держави, який визначається в єдності космічних, божественних та земних (біосоціальних) факторів (В. О. Котюк).