Розділ 23. Правове регулювання аграрного ринку

 

§ 1. Правове регулювання аграрного ринку, його інфраструктура

 

Закон України «Про дер­жав­ну підт­рим­ку сільсь­ко­го господар­ства України» від 24 черв­ня 2004 р. визна­чає аг­рар­ний ринок як сукуп­ність пра­вовідно­син, пов'яза­них з укла­ден­ням та ви­ко­нан­ням цивіль­но-правових до­го­ворів щодо сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції.

На­у­ко­ве визна­чен­ня по­нят­тя аг­рар­но­го ринку надає про­фе­сор В. І. Сем­чик. На його думку аг­рар­ний ринок - це сфера то­вар­но­го об­міну, який (у межах, вре­гу­льо­ва­них за­ко­но­дав­ством про аг­рарні рин­ки) здійснюється між про­дав­ця­ми і по­куп­ця­ми (юри­дичні і фізичні особи, те­ри­торіальні гро­ма­ди і дер­жа­ва) як то­ва­ро­обмін, що ви­ни­кає на підставі по­пи­ту і про­по­зиції за ре­зуль­та­та­ми аг­рар­но­го то­ва­ро­ви­роб­ництва у вста­нов­ле­них місцях і фор­мах шля­хом укла­ден­ня і виконан­ня до­го­ворів купівлі-​про­да­жу, інших цивільно-​пра­во­вих пра­во­чинів на доб­ровільно уз­год­же­них умо­вах і цінах та во­ле­ви­яв­лен­ня про­давців і по­купців.

Аг­рар­ний ринок вклю­чає біржо­вий ринок сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції, оптові ринки сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції (іноді у поєд­нанні з регіональ­ни­ми аг­рар­но-​мар­ке­тин­го­ви­ми цен­тра­ми), оптово-роз­дрібні ринки сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції, аукціони, фірмові ма­газини сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких підприємств, сільсь­ко­гос­по­дарські ви­ставки та яр­мар­ки тощо. Допоміжними еле­мен­та­ми інфра­струк­ту­ри аг­рар­но­го ринку є: транс­порт, складсь­ке гос­по­дар­ство, зв'язок, си­сте­ми ціно­во­го моніто­рин­гу, стан­дар­ти­зації, сер­тифікації, страху­ван­ня тощо.

Оптові ринки сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції діють на підставі За­ко­ну України «Про оптові ринки сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції» від 25 черв­ня 2009 р. Роз­по­ряд­жен­ням Кабінету Міністрів України від 19 ли­сто­па­да 2008 р. № 1447-​р схва­ле­но Кон­цепцію Дер­жав­ної цільової про­гра­ми ство­рен­ня опто­вих ринків сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції.

Регіональні аг­рар­но-​мар­ке­тин­гові цен­три ство­рю­ють­ся відповідно до на­ка­зу Міністер­ства аг­рар­ної політики «Про регіональні аг­рар­но-​мар­ке­тин­гові цен­три опто­вої торгівлі сільсь­ко­гос­по­дарсь­кою продук­цією» від 13 ли­сто­па­да 2006 р. № 660.

На­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики від 13 серп­ня 2002 р. № 653/6941 за­твер­дже­но По­ло­жен­ня про організацію та про­ве­ден­ня аукціонів живої ху­до­би та птиці, яке ре­гла­мен­тує по­ря­док організації та про­ве­ден­ня аукціонів живої ху­до­би (племінної, неплемінної продук­тивної) та птиці.

Ви­став­ко­во-​яр­мар­ко­ва діяльність в АПК ре­гу­люється по­ста­но­вою Кабінету Міністрів України «Про вдос­ко­на­лен­ня ви­став­ко­во-​яр­мар­ко­вої діяль­ності в Україні», якою за­твер­дже­но Кон­цепцію роз­вит­ку ви­ставково-ярмаркової діяль­ності від 22 серп­ня 2007 р. № 1065. Відповід­но до за­зна­че­ної по­ста­но­ви Міністер­ством аг­рар­ної політики України ви­да­но наказ «Про вдос­ко­на­лен­ня ви­став­ко­во-​яр­мар­ко­вої діяль­ності в си­стемі Міна­г­ро­політики» від 27 бе­рез­ня 2008 р. № 183.

Аг­ро­тор­гові доми порівняно з аг­рар­ни­ми біржами є допоміжною, більш ефек­тив­ною фор­мою на­дан­ня неве­ли­ким сільсь­ко­гос­по­дарсь­ким підприємствам по­слуг із реалізації сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції, оскільки на біржах торгівля здійснюється пе­ре­важ­но ве­ли­ки­ми партія­ми сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції. На­ка­зом Міністер­ства сільсь­ко­го гос­по­дар­ства і про­до­воль­ства України та Української ака­демії аграр­них наук від 18 бе­рез­ня 1996 р. за­твер­дже­но Ти­по­ве по­ло­жен­ня про міжрегіональ­ний та рай­он­ний аг­ро­тор­го­вий дім, на підставі якого в Україні було ство­ре­но знач­ну кількість аг­ро­тор­го­вих домів у формі гос­подарських то­ва­риств. Нині цей наказ втра­тив чинність відповідно до на­ка­зу Міністер­ства аг­рар­ної політики від 8 липня 2008 р № 411/69. В Україні аг­ро­тор­гові доми діють у формі об­слу­го­ву­ю­чих кооперати­вів. На ви­ко­нан­ня по­ста­но­ви Кабінету Міністрів України «Про затвер­дження Про­гра­ми роз­вит­ку сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких об­слу­го­ву­ю­чих ко­оперативів на 2003-​2004 роки» від 12 груд­ня 2002 р. № 1858 на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики «Про за­твер­джен­ня примірних стату­тів сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го об­слу­го­ву­ю­чо­го ко­опе­ра­ти­ву» від 26 черв­ня 2003 р. № 191 за­твер­дже­но Примірний ста­тут сільськогосподарсько­го об­слу­го­ву­ю­чо­го ко­опе­ра­ти­ву-​аг­ро­тор­го­во­го дому. Це на­да­ло по­штовх роз­вит­ку аг­ро­тор­го­вих домів як непри­бут­ко­вих організацій. На­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України «Про підви­щен­ня ефектив­ності функціону­ван­ня аг­ро­тор­го­вих домів» від 20 квітня 2005 р. № 163 за­твер­дже­но Перелік ре­ко­мен­до­ва­них заходів щодо підви­щен­ня ефек­тивності функціону­ван­ня аг­ро­тор­го­вих домів.

Роз­по­ряд­жен­ням Кабінету Міністрів України від 11 лю­то­го 2009 р. № 184-р схва­ле­но Кон­цепцію Дер­жав­ної цільової про­гра­ми підт­рим­ки роз­вит­ку сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких об­слу­го­ву­ю­чих ко­опе­ра­тивів на пе­ріод до 2015 р. По­ста­но­вою Кабінету Міністрів України від 3 черв­ня 2008 р. № 557 за­твер­дже­но Дер­жав­ну цільову еко­номічну про­гра­му під­тримки роз­вит­ку сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких об­слу­го­ву­ю­чих ко­опе­ра­тивів на період до 2015 року.

Українсь­кий біржо­вий ринок сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції (ор­ганізо­ва­ний аг­рар­ний ринок) прой­шов нелег­кий шлях ста­нов­лен­ня, що ха­рак­те­ри­зу­вав­ся періодич­ни­ми сплес­ка­ми біржової ак­тив­ності та не­досконалістю нор­ма­тив­но-​пра­во­вої бази. Ство­рен­ню мережі регіональ­них то­вар­них бірж, через які по­вин­на реалізо­ву­ва­ти­ся сільськогоспо­дарська про­дукція, спри­я­ло прий­нят­тя таких нор­ма­тив­но-​пра­во­вих актів, як за­ко­ни України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 4 лип­ня 2002 p., «Про дер­жав­ну підт­рим­ку сільсь­ко­го гос­по­дар­ства України» від 24 черв­ня 2004 p.; по­ста­но­ви Кабінету Міністрів України «Про при­скорення організації біржо­во­го ринку сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої продук­ції» від 17 ли­сто­па­да 1995 р. № 916, «Про Кон­цепцію роз­вит­ку біржово­го ринку сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції» від 5 серп­ня 1997 р. № 848; Указ Пре­зи­ден­та України «Про за­хо­ди щодо за­без­пе­чен­ня фор­му­ван­ня та функціону­ван­ня аг­рар­но­го ринку» від 6 черв­ня 2000 р. № 767/2000; по­ста­но­ва Кабінету Міністрів України «Про активізацію діяль­ності бір­жового ринку про­дукції аг­ро­про­ми­сло­во­го ком­плек­су та необхідних для його матеріаль­но-​технічних ре­сурсів» від 19 жо­втня 1999 р. № 1928; укази Пре­зи­ден­та України «Про за­хо­ди щодо роз­вит­ку про­до­воль­чо­го ринку та спри­ян­ня екс­пор­ту сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції та про­довольчих товарів» від 7 серп­ня 2001 р. № 601, «Про за­хо­ди щодо при­скорення роз­вит­ку аг­рар­но­го ринку» від 8 серп­ня 2002 р. № 694/2002, «Про до­дат­кові за­хо­ди щодо при­ско­рен­ня роз­вит­ку аг­рар­но­го ринку» від 19 трав­ня 2003 р. № 415 та «Про за­хо­ди щодо роз­вит­ку аг­рар­но­го ринку» від ЗО серп­ня 2004 р. № 1021; по­ста­но­ва Кабінету Міністрів України «Про Аг­рар­ний фонд» від 6 липня 2005 р. № 543 та інші.

Закон України «Про дер­жав­ну підт­рим­ку сільсь­ко­го гос­по­дар­ства України» від 24 черв­ня 2004 р. визна­чає, що організо­ва­ний аг­рар­ний ринок - су­купність пра­вовідно­син, пов'яза­них з укла­ден­ням та вико­нанням цивільно-​пра­во­вих до­го­ворів, пред­ме­том яких є сільськогоспо­дарська про­дукція, за стан­дар­ти­зо­ва­ни­ми умо­ва­ми та реквізи­та­ми бір­жових до­го­ворів і пра­ви­ла­ми аг­рар­ної біржі.

По­ста­но­вою Кабінету Міністрів України від 5 серп­ня 1997 р. № 848 було схва­ле­но Кон­цепцію роз­вит­ку біржо­во­го ринку сільськогоспо­дарської про­дукції, згідно з якою інфра­струк­ту­ра біржо­во­го ринку сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції вклю­чає: то­варні біржі; аукціони ху­доби (як са­мостійні за­хо­ди або підрозділи бірж); аг­ро­тор­гові доми; допоміжну базу біржо­во­го ринку (еле­ва­то­ри, схо­ви­ща, складські при­міщення, транс­портні струк­ту­ри тощо); доб­ровільні об'єднан­ня (асо­ціації, спілки тощо). Кожен із вка­за­них еле­ментів має свою специ­фіку, відрізняється за­в­дан­ня­ми, по­ряд­ком організації та функціону­вання.

Згідно з по­ста­но­вою Кабінету Міністрів України «Про прискорен­ня організації біржо­во­го ринку сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції» від 17 ли­сто­па­да 1995 р. № 916 у струк­турі біржо­во­го сільськогосподар­ського ринку можна виділити:

-                 то­варні біржі, в яких пра­ц­ю­ють секції про­да­жу сільськогоспо­дарської про­дукції;

-                 аг­рарні біржі, у складі зас­нов­ників і членів яких по­вин­но бути не менш як по­ло­ви­на вітчиз­ня­них сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких товаровироб­ників та пред­став­ників пе­ре­роб­ної про­ми­сло­вості;

Згідно з Ука­зом Пре­зи­ден­та України «Про за­хо­ди щодо забезпе­чення фор­му­ван­ня та функціону­ван­ня аг­рар­но­го ринку» від 6 черв­ня 2000 р. го­лов­ним еле­мен­том аг­рар­но­го ринку є аг­рарні біржі як спеціа­лізо­ва­ний вид то­вар­ної біржі. То­варні біржі в Україні діють на підставі норм ЦК України, ГК України та За­ко­ну України «Про то­вар­ну бір­жу» від 10 груд­ня 1991 р. Також діяльність то­вар­ної біржі регламенту­ється Ста­ту­том біржі, Пра­ви­ла­ми біржової торгівлі та біржо­во­го арбіт­ражу. З метою уніфікації Пра­вил біржової торгівлі різних бірж спільним на­ка­зом Міністер­ства сільсь­ко­го гос­по­дар­ства і про­до­воль­ства Украї­ни, Міністер­ства еко­номіки України та Міністер­ства фінансів України З квітня 1996 р. було за­твер­дже­но Типові пра­ви­ла біржової торгівлі сіль­ськогосподарською про­дукцією (далі - Типові пра­ви­ла).

Учас­ни­ка­ми біржо­вих торгів відповідно до Ти­по­вих пра­вил є:

а)         бро­ке­ри - фізичні особи, зареєстро­вані на біржі відповідно до її ста­ту­ту, обов'язки яких по­ля­га­ють у ви­ко­нанні дору­чень членів біржі, яких вони пред­став­ля­ють, щодо здійс­нен­ня біржо­вих опе­рацій шля­хом підшу­ку­ван­ня кон­трактів і по­дан­ня здійс­ню­ва­них ними опе­рацій для реєстрацій на біржі;

б)         біржові ма­кле­ри - працівники біржі, які ве­дуть торги, фіксу­ють усну згоду бро­керів на укла­ден­ня угоди на пев­них умо­вах та мають право призу­пи­ня­ти торги не більш ніж на де­сять хви­лин.

Місцем про­ве­ден­ня торгів є тор­го­вий зал біржі. Біржа визна­чає місце в тор­го­во­му залі для торгів окре­ми­ми група­ми сільськогосподар­ської про­дукції. До біржо­вих торгів до­пус­кається сільсь­ко­гос­по­дарсь­ка про­дукція визна­че­но­го переліку (за­твер­джується біржею) стан­дарт­ної якості, що є ре­аль­ним то­ва­ром, а також стан­дартні кон­трак­ти на цю про­дукцію, що до­пу­щені біржею у вста­нов­ле­но­му по­ряд­ку до торгів. За рішен­ням біржо­во­го комітету до торгів може бути до­пу­ще­на також про­дукція, що за­без­пе­чує ви­роб­ниц­тво сільгосппро­дукції, кількість якої не по­вин­на пе­ре­ви­щу­ва­ти 40 відсотків від за­галь­но­го об­ся­гу то­ва­ру. Ціни на біржі фор­му­ють­ся вільно. їх рівень визна­чається на кожен вид сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції співвідно­шен­ням по­пи­ту та пропози­ції на даний мо­мент біржо­вих торгів. Типові пра­ви­ла також де­таль­но ре­гла­мен­ту­ють по­ря­док підго­тов­ки та про­ве­ден­ня біржо­вих торгів, по­рядок реєстрації та оформ­лен­ня угод, по­ря­док їх розірван­ня.

Під час біржо­вих торгів мо­жуть бути укла­дені угоди, що пов'яза­ні з:

-                 негай­ною (від 1 до 30 днів) взаємною пе­ре­да­чею прав та обов'яз­ків щодо ре­аль­ної сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції (спо­то­ва угода);

-                 відстро­че­ною (від 30 до 360 днів) взаємною пе­ре­да­чею прав та обов'язків щодо ре­аль­ної сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції (фор­вард­на угода);

-                 взаємною пе­ре­да­чею прав та обов'язків щодо стан­дарт­но­го кон­тракту (ф'ючерс­на угода);

-                 по­ступ­кою прав на май­бут­ню пе­ре­да­чу чи на­бут­тя прав і обов'яз­ків щодо ре­аль­но­го то­ва­ру або стан­дарт­но­го кон­трак­ту (опціонна угода).

У Законі України «Про опо­дат­ку­ван­ня при­бут­ку підприємств» від 28 груд­ня 1994 р. на­ве­де­но більш повне визна­чен­ня по­нят­тя форвард­ного, ф'ючерс­но­го та опціон­но­го кон­трак­ту.

Фор­вард­ний кон­тракт - стан­дарт­ний до­ку­мент, який засвідчує зобов'язан­ня особи при­дба­ти (про­да­ти) цінні па­пе­ри, то­ва­ри або кошти у визна­че­ний час та на визна­че­них умо­вах у май­бут­ньо­му, з фіксацією цін та­ко­го про­да­жу під час укла­ден­ня та­ко­го фор­вард­но­го кон­трак­ту.

Ф'ючерс­ний кон­тракт - стан­дарт­ний до­ку­мент, який засвідчує зобов'язан­ня при­дба­ти (про­да­ти) цінні па­пе­ри, то­ва­ри або кошти у ви­значений час та на визна­че­них умо­вах у май­бут­ньо­му, з фіксацією цін на мо­мент ви­ко­нан­ня зобов'язань сто­ро­на­ми кон­трак­ту.

Опціон - стан­дарт­ний до­ку­мент, який засвідчує право при­дба­ти (про­да­ти) цінні па­пе­ри (то­ва­ри, кошти) на визна­че­них умо­вах у май­бутньому, з фіксацією ціни на час укла­ден­ня та­ко­го опціону або на час та­ко­го при­дбан­ня за рішен­ням сторін кон­трак­ту.

Необхідно відмітити, що фор­вард­ний кон­тракт, ф'ючерс­ний конт­ракт та опціон на­ле­жать до де­ри­ва­тивів. Де­ри­ва­тив - стан­дарт­ний до­ку­мент, що засвідчує право та/або зобов'язан­ня при­дба­ти або прода­ти цінні па­пе­ри, матеріальні або нема­теріальні ак­ти­ви, а також кошти на визна­че­них ним умо­вах у май­бут­ньо­му. Стан­дарт­на (ти­по­ва) форма де­ри­ва­тивів та по­ря­док їх ви­пус­ку та обігу вста­нов­лю­ють­ся законодав­ством. При цьому то­вар­ний де­ри­ва­тив - стан­дарт­ний до­ку­мент, який засвідчує право про­да­ти та/або ку­пи­ти біржо­вий товар (крім цінних паперів) на обу­мо­в­ле­них стан­дарт­них умо­вах у май­бут­ньо­му. Пра­ви­ла ви­пус­ку та обігу то­вар­них де­ри­ва­тивів уста­нов­лю­ють­ся ор­га­ном, на який по­кла­да­ють­ся функції ре­гу­лю­ван­ня то­вар­но­го біржо­во­го ринку.

По­ста­но­вою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 р. № 632 за­твер­дже­но По­ло­жен­ня про ви­мо­ги до стан­дарт­ної (ти­по­вої) форми де­ри­ва­тивів, яке вста­нов­лює стан­дартні (типові) реквізити деривати­вів. Міністер­ством аг­рар­ної політики було прий­ня­то декілька наказів щодо ви­пус­ку та обігу то­вар­них де­ри­ва­тивів на то­вар­них біржах, але через де­я­кий час ці на­ка­зи ска­со­ву­ва­ли­ся іншими на­ка­за­ми цього міні­стерства.

Стат­тя 17-1 За­ко­ну України «Про дер­жав­ну підт­рим­ку сільсь­ко­го гос­по­дар­ства України» пе­ред­ба­чає необхідність от­ри­ман­ня вис­нов­ку щодо відповідності ви­мо­гам біржами, які на­да­ють по­слу­ги з укла­ден­ня та реєстрації пев­но­го кола угод. Так, цен­траль­ний орган ви­ко­нав­чої влади з пи­тань за­без­пе­чен­ня реалізації дер­жав­ної аг­рар­ної політики надає безоплат­но то­вар­ним біржам вис­но­вок щодо відповідності вимо­гам сто­сов­но на­дан­ня по­слуг з укла­ден­ня та реєстрації угод купівлі-​про­да­жу сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції і про­до­воль­ства для держав­них та регіональ­них по­треб, по­га­шен­ня по­дат­ко­вої за­бор­го­ва­ності, а також з укла­ден­ня та реєстрації зовнішньое­ко­номічних кон­трактів (за участю цен­траль­но­го ор­га­ну ви­ко­нав­чої влади з пи­тань еко­номічної політики).

Про­це­ду­ра на­дан­ня то­варній біржі вис­нов­ку про її відповідність ви­мо­гам пе­ред­ба­че­на також на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України від 1 серп­ня 2003 р. № 259. Щодо цього на­ка­зу, то його дія ска­совувалася відповідно до на­ка­зу Міністер­ства аг­рар­ної політики Украї­ни від 10 липня 2006 р. № 366, який, у свою чергу, було ска­со­ва­но на­казом Міністер­ства аг­рар­ної політики України від 31 серп­ня 2006 р. № 482.

На­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України від 1 серп­ня 2003 р. № 259 за­твер­дже­но По­ря­док на­дан­ня то­варній біржі виснов­ку про її відповідність ви­мо­гам щодо на­дан­ня по­слуг з укла­дан­ня та реєстрації угод купівлі-​про­да­жу сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції і про­довольства для дер­жав­них та регіональ­них по­треб, за­кла­дан­ня зерна до дер­жав­но­го ре­зерву, їх реалізації з дер­жав­них ре­сурсів і з державно­го ре­зерву, що на­д­хо­дять у ра­ху­нок спла­ти збору на обов'яз­ко­ве держав­не пенсійне страху­ван­ня, по­га­шен­ня по­дат­ко­вої за­бор­го­ва­ності та угод по­став­ки підприємствам аг­ро­про­ми­сло­во­го ком­плек­су матеріально-тех­нічних ре­сурсів, які при­дба­ва­ють­ся за ра­ху­нок коштів дер­жав­но­го бю­джету, про­ве­ден­ня інтер­венційних опе­рацій на ринку зерна, а також з укла­дан­ня та реєстрації зовнішньое­ко­номічних кон­трактів.

Про­це­ду­ра видачі то­варній біржі вис­нов­ку про відповідність нази­вається також ак­ре­ди­тацією, а біржі, які от­ри­ма­ли вис­но­вок, є акреди­тованими біржами. Підтвер­джен­ням цього є по­ло­жен­ня ст. 1 За­ко­ну України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 4 липня 2002 p.: ак­редитовані біржі - то­варні біржі, яким на­дане відповідним дер­жав­ним ор­га­ном вис­но­вок про їх відповідність щодо на­дан­ня по­слуг з укладен­ня біржо­вих угод купівлі-​про­да­жу зерна та про­дуктів його пе­ре­роб­ки.