§ 2. Правові засади професійного навчання сільськогосподарських дорадників

 

Відповідно до ст. 10 За­ко­ну України «Про сільськогосподар­ську до­рад­чу діяльність» про­фесійна підго­тов­ка до­рад­ників та екс­пертів-​до­рад­ників скла­дається з нав­чан­ня за про­гра­ма­ми ба­зо­вої підготов­ки та підви­щен­ня кваліфікації. Нав­чан­ня за про­гра­ма­ми ба­зо­вої підго­товки здійснюється ви­щи­ми нав­чаль­ни­ми за­кла­да­ми на за­мо­в­лен­ня Міна­г­ро­політики України, до­рад­чих служб та са­мо­ре­гулівної організа­ції. Щодо са­мо­ре­гулівної організації, то у ст. 7 За­ко­ну України «Про сільсь­ко­гос­по­дарсь­ку до­рад­чу діяльність» вста­нов­ле­но її функції. Ви­значено й уза­галь­ню­ю­чу назву - «все­ук­раїнська гро­мадсь­ка про­фесій­на організація», ста­тут і внутрішні по­ло­жен­ня якої у ча­стині здійснен­ня функцій, де­ле­го­ва­них цен­траль­ним ор­га­ном ви­ко­нав­чої влади з пи­тань аг­рар­ної політики, підля­га­ють по­год­жен­ню з його боку. Поряд з цим такої організації досі не ство­ре­но. Тому, незва­жа­ю­чи на законодав­че закріплен­ня роз­поділу функцій управління сільсь­ко­гос­по­дарсь­кою діяльністю між Міна­г­ро­політики України й са­мо­ре­гулівною організа­цією, через відсутність остан­ньої дер­жав­ну політику у сфері на­дан­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­чих по­слуг здійснює лише міністер­ство.

Таким чином, про­фесійну підго­тов­ку й підви­щен­ня кваліфікації до­рад­ників та екс­пертів-​до­рад­ників здійснює Міна­г­ро­політики Украї­ни у межах фінан­с­у­ван­ня дер­жав­ної цільової про­гра­ми сільськогоспо­дарської до­рад­чої діяль­ності. На­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України «Про про­фесійне нав­чан­ня до­рад­ників та екс­пертів-дорадни­ків» від 11 липня 2005 р. № 311 визна­че­но, що про­фесійне нав­чан­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­ників про­во­дить­ся на базі аг­рар­них ви­щих нав­чаль­них за­кладів 3-4 рівнів ак­ре­ди­тації та інсти­тутів після­ди­плом­ної освіти, ста­жу­ван­ня - на базі діючих до­рад­чих служб.

Си­сте­ма про­фесійного нав­чан­ня скла­дається з підго­тов­ки, перепід­готовки та підви­щен­ня кваліфікації сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­ників. Підго­тов­ку про­хо­дять сту­ден­ти денної та за­оч­ної форм нав­чан­ня на основі освітньо-​кваліфікаційного рівня магістра за спеціальністю «Ме­недж­мент організації» зі спеціалізацією «Інфор­маційно-​кон­суль­таційна діяльність в АПК». Курс нав­чан­ня триває до 360 годин за вибо­ром сту­ден­та. У до­дат­ку до ди­пло­ма магістра ро­бить­ся відмітка про спеціалізацію з на­ступ­ним відпра­ц­ю­ван­ням у до­радчій службі не мен­ше 2-х років.

Перепідго­тов­ка здійснюється на базі аг­рар­них вищих нав­чаль­них за­кладів та інсти­тутів після­ди­плом­ної освіти і має особ­ли­вості за­леж­но від виду освіти та стажу ро­бо­ти за спеціальністю. Так, для фахівців із по­в­но­го вищою освітою за спеціальністю «Ме­недж­мент організації» зі спеціалізацією «Інфор­маційно-​кон­суль­таційна діяльність в АПК» та ста­жем ро­бо­ти за спеціальністю не менше 2-х років за­сто­со­вуєть­ся 36-​го­дин­ний нав­чаль­ний курс. Фахівці інших спеціаль­но­стей, які мають повну вищу освіту і стаж ро­бо­ти за спеціальністю не менше 3-х років, про­хо­дять перепідго­тов­ку за 72-​го­дин­ною про­гра­мою. У разі успішного освоєння нав­чаль­но­го курсу слу­ха­чам видається кваліфіка­ційне свідоц­тво до­рад­ни­ка.

Підви­щен­ня кваліфікації поділяється на обов'яз­ко­ве та індика­тивне (не за­галь­но­обов'яз­ко­ве). Обов'яз­ко­ве періодичне (один раз на п'ять років) підви­щен­ня кваліфікації у аг­рар­них вищих нав­чаль­них за­кла­дах та інсти­ту­тах після­ди­плом­ної освіти про­хо­дять до­рад­ни­ки і екс­пер­ти-​до­рад­ни­ки, які мають кваліфікаційне свідоц­тво і пра­ц­ю­ють за спеціальністю. Для них ро­з­роб­ле­но 36-​го­дин­ну про­гра­му, після успіш­ного ово­лодіння якою слу­ха­чеві ста­вить­ся відмітка у свідоцтві дорад­ника чи екс­пер­та-​до­рад­ни­ка про підви­щен­ня кваліфікації. Іншим не за­галь­но­обов'яз­ко­вим (інди­ка­тив­ним) видом підви­щен­ня кваліфіка­ції є участь сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­ників і екс­пертів-​до­рад­ників у цільо­вих семінарах або ста­жу­ван­ня на базі діючих до­рад­чих служб. У остан­ньо­му ви­пад­ку видається довідка про про­ход­жен­ня ста­жу­ван­ня.

Відповідно до на­ка­зу Міна­г­ро­політики України «Про організацію про­фесійної підго­тов­ки та про­ве­ден­ня до­рад­чої діяль­ності на профе­сійному рівні» від 13 ве­рес­ня 2006 р. № 519 нав­чан­ня сільськогоспо­дарських до­рад­ників здійс­ню­ють такі вищі аг­рарні нав­чальні за­кла­ди України з роз­бив­кою за об­ла­стя­ми: Національ­ний універ­си­тет біоре­сурсів і при­ро­до­ко­ри­сту­ван­ня України (Київська, Чернігівська, Жи­томирська); Львівсь­кий дер­жав­ний аг­рар­ний універ­си­тет (Во­линсь­ка, За­кар­патсь­ка, Іва­но-​Франківська, Львівська, Рівненсь­ка); Подільсь­кий дер­жав­ний аг­рар­но-​технічний універ­си­тет (Вінни­ць­ка, Тер­нопільсь­ка, Хмель­ни­ць­ка, Черніве­ць­ка); Пол­тавсь­ка дер­жав­на аг­рар­на ака­демія (Дніпро­пет­ровсь­ка, Ми­ко­лаївська, Пол­тавсь­ка, Харківська, Сумсь­ка); Таврійська дер­жав­на аг­ро­технічна ака­демія (АР Крим, До­не­ць­ка, Лу­ганська, Запорізька, Хер­сонсь­ка); Умансь­кий дер­жав­ний аг­рар­ний уні­верситет (Кіро­во­градсь­ка, Одесь­ка, Чер­кась­ка). На­ве­де­ний перелік центрів фор­му­ван­ня до­рад­ни­ць­кої служ­би у сфері сільсь­ко­го госпо­дарства свідчить про їхнє раціональне розміщення на те­ри­торії Украї­ни з метою до­стат­ньо­го охоплен­ня всіх регіонів.

Нав­чан­ня до­рад­ників та екс­пертів-​до­рад­ників здійснюється відпо­відно до організаційно-​ме­то­дич­них до­ку­ментів, за­твер­дже­них на­ка­зом Міна­г­ро­політики України від 8 трав­ня 2007 р. № 316. До­дат­ком 1 до за­зна­че­но­го на­ка­зу вста­нов­ле­но кваліфікаційні ви­мо­ги до до­рад­ни­ка, до­дат­ком 2 закріплено нав­чаль­ний план про­фесійної підго­тов­ки до­радників, до­дат­ком 3 - про­гра­му про­ве­ден­ня кваліфікаційних іспитів сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­ників та сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких екс­пертів-​до­рад­ників, а до­дат­ком 4 - ре­гла­мен­ти регіональ­ної кваліфікацій­ної комісії з перевірки рівня знань та прак­тич­них на­ви­чок сільськогос­подарських до­рад­ників і сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких екс­пертів-​до­рад­ників та апе­ляційної комісії.

Підго­тов­ка сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го до­рад­ни­ка є ком­плекс­ною. На­вчальний курс містить п'ять модулів: тео­ре­тич­на підго­тов­ка з основ сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го до­рад­ництва; ви­ко­ри­стан­ня су­час­них інфор­маційно-​ко­мунікаційних тех­но­логій у до­рад­ництві; юри­дич­на підготов­ка; еко­номічна підго­тов­ка; еко­логічна та при­ро­доохо­рон­на підго­тов­ка.

Одер­жан­ня ста­ту­су сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го до­рад­ни­ка на­кла­дає на цих фахівців відповідні обов'язки. У ре­зуль­таті ово­лодіння навчаль­ним кур­сом фахівець із до­рад­ництва по­ви­нен знати: нормативно-пра­вові акти, що ре­гу­лю­ють до­рад­чу діяльність; ос­но­ви за­ко­но­дав­ства про ви­роб­ничі об'єднан­ня гро­ма­дян та ко­опе­ра­ти­ви; ос­но­ви анд­ра­гогіки; ме­то­до­логію ро­бо­ти з окре­ми­ми лю­дь­ми, група­ми, гро­ма­дя­на­ми та гро­мадськими організаціями; ме­то­до­логію організації нав­чаль­них заходів: кон­суль­тацій, семінарів, де­мон­страцій, Днів поля (ферми) тощо; осно­ви еко­номічної політики сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва; ситуа­тивний аналіз та конфлікто­логію; особ­ли­вості функціону­ван­ня дорад­чих служб у провідних країнах світу; роль освіти та суть теорії змін; філо­соф­ські та етичні ас­пек­ти до­рад­чої діяль­ності; ос­но­ви еко­логії; ос­нови ком­плекс­но­го роз­вит­ку сільсь­кої місце­вості та роз­вит­ку те­ри­торі­альних гро­мад; особ­ли­вості ро­бо­ти з інфор­маційно-​ко­мунікаційними си­сте­ма­ми.

Крім знан­ня тео­ре­тич­них засад сільсь­ко­гос­по­дарсь­кий до­рад­ник по­ви­нен на­бу­ти низку прак­тич­них на­ви­чок: скла­да­ти пер­спек­тивні і по­точні плани та про­гра­ми ро­бо­ти; пра­ц­ю­ва­ти з окре­ми­ми лю­дь­ми, ма­лими група­ми, гро­мадсь­ки­ми організаціями, ор­га­на­ми дер­жав­ної вла­ди, во­лон­те­ра­ми, парт­не­ра­ми та опо­нен­та­ми; організо­ву­ва­ти нав­чальні за­хо­ди: кон­суль­тації, семінари, де­мон­страції, Дні поля (ферми) тощо; спри­я­ти ство­рен­ню ви­роб­ни­чих асоціацій, ко­опе­ра­тивів, спілок, клубів за інте­ре­са­ми та інших об'єднань гро­ма­дян; організо­ву­ва­ти ро­бо­ту до­радчих комітетів; про­по­ну­ва­ти і про­да­ва­ти до­радчі по­слу­ги клієнтам; пра­ц­ю­ва­ти на комп'ютері; ро­з­ра­хо­ву­ва­ти вартість до­рад­чих по­слуг; про­водити ан­ке­ту­ван­ня та визна­ча­ти по­тре­би клієнтів у до­рад­чих послу­гах; го­ту­ва­ти пре­зен­тації, інфор­маційні листи, ре­ко­мен­дації, пись­мові за­пи­ти тощо.

Ре­гла­мент регіональ­ної кваліфікаційної комісії з перевірки рівня знань та прак­тич­них на­ви­чок сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­ників і сіль­ськогосподарських екс­пертів-​до­рад­ників та апе­ляційної комісії затвер­джений на­ка­зом Міна­г­ро­політики України від 22 трав­ня 2008 р. № 324, зареєстро­ва­ний в Міністерстві юстиції України 23 трав­ня 2008 р. за № 546/15237.