
- •Розділ 1. Історія виникнення та розвиток аграрного законодавства в україні
- •§ 1. Аграрне законодавство середини XIX — першої чверті XX ст.
- •§ 2. Аграрне законодавство доби української революції (1917-1921 pp.)
- •§ 3. Виникнення та становлення українського радянського аграрного законодавства
- •Розділ 2. Аграрне право як самостійна галузь права україни
- •§ 1. Поняття аграрного права як галузі права, науки та навчальної дисципліни
- •§ 2. Предмет аграрного права
- •§ 3. Характеристика методів аграрного права
- •§ 4. Принципи аграрного права
- •§ 5. Система аграрного права
- •§ 6. Поняття, види і зміст аграрних правовідносин
- •Розділ 3. Джерела аграрного права
- •§ 1. Загальна характеристика джерел аграрного права
- •§ 2. Конституція України — правова основа джерел аграрного права
- •§ 3. Аграрні закони України
- •§ 4. Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел аграрного права
- •Розділ 4. Загальна характеристика суб'єктів аграрного права
- •§ 1. Характеристика учасників сільськогосподарського виробництва як суб'єктів аграрного права
- •§ 2. Поняття «сільськогосподарський товаровиробник» і «сільськогосподарське підприємство»
- •§ 3. Загальні засади створення і державної реєстрації сільськогосподарських товаровиробників
- •§ 4. Характеристика установчих документів сільськогосподарських підприємств
- •§ 5. Особливості припинення сільськогосподарських підприємств
- •Розділ 5. Порядок і умови приватизації майна державних підприємств у апк
- •§ 1. Загальні засади правового регулювання приватизації у аграрному секторі економіки
- •§ 2. Приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств
- •§ 3. Приватизація майна несільськогосподарських підприємств
- •§ 4. Особливості приватизації в окремих галузях апк
- •Розділ 6. Правове регулювання паювання земель в аграрному секторі економіки
- •§ 1. Етапи реформування земельних відносин у сільськогосподарських підприємствах та організаціях
- •§ 2. Поняття земельної частки (паю). Право земельної частки (паю)
- •§ 3. Правове регулювання договорів оренди земельної частки (паю)
- •§ 4. Порядок виділення на місцевості земельної ділянки власнику земельної частки (паю)
- •Розділ 7. Правове регулювання паювання майна
- •§ 1. Правові засади паювання майна недержавного сільськогосподарського підприємства
- •§ 2. Порядок перепаювання майна колективних сільськогосподарських підприємств
- •§ 3. Поняття і ознаки майнового паю
- •§4. Право на майновий пай
- •§ 5. Правове регулювання використання майнових паїв
- •Розділ 8. Правові засади державного регулювання сільського господарства
- •§ 1. Поняття та зміст державного регулювання сільським господарством
- •§ 2. Повноваження Міністерства аграрної політики України та його органів на місцях
- •§ 3. Інші органи державного управління у галузі сільського господарства
- •Розділ 9. Державні сільськогосподарські інспекції - органи державного контролю в апк
- •§ 1. Загальна характеристика контрольно-інспекційних органів у апк
- •§ 2. Сільськогосподарські інспекції у рослинництві
- •3. Сільськогосподарські інспекції у тваринництві та рибницькій галузі
- •§ 4. Контрольно-інспекційні органи в обслуговуючих галузях апк
- •Розділ 10. Юридична відповідальність за правопорушення в аграрному секторі економіки україни
- •§ 1. Загальні засади формування інституту аграрно-правової відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність осіб, зайнятих у сільському виробництві
- •§ 3. Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- •§ 4. Адміністративна відповідальність за порушення у сільському господарстві
- •§ 5. Майнова відповідальність за аграрні правопорушення
- •§ 6. Аграрні правопорушення як підстави настання кримінальної відповідальності
- •Розділ 11. Правове становище державних сільськогосподарських підприємств
- •§ 1. Поняття державного сільськогосподарського підприємства
- •§ 2. Правовий режим майна та земель державних сільськогосподарських підприємств
- •§ 3. Особливості здійснення господарської діяльності державними сільськогосподарськими підприємствами
- •§ 4. Правові засади управлінської діяльності на державних сільськогосподарських підприємствах
- •Розділ 12. Правові засади діяльності сільськогосподарських кооперативів
- •§ 1. Поняття, основні риси сільськогосподарських кооперативів та їх види
- •§ 2. Право членства в сільськогосподарських кооперативах
- •§ 3. Порядок управління в сільськогосподарських кооперативах
- •§ 4. Правовий режим майна та землі в сільськогосподарських кооперативах
- •Розділ 13. Правове становище фермерських господарств
- •§ 1. Поняття та порядок створення фермерського господарства
- •§ 2. Земельні та майнові відносини у фермерському господарстві
- •§ 3. Правове регулювання господарської діяльності фермерського господарства
- •Розділ 14. Правове становище сільськогосподарських товариств
- •§ 1. Поняття, правові ознаки та види сільськогосподарських товариств
- •§ 2. Порядок та особливості утворення сільськогосподарського акціонерного товариства і товариства з обмеженою відповідальністю
- •§ 3. Правовий режим майна та землі сільськогосподарських товариств
- •Розділ 15. Правові засади діяльності приватно-орендних сільськогосподарських підприємств
- •§ 1. Поняття, ознаки і загальні юридичні засади виникнення приватно-орендних сільськогосподарських підприємств
- •§ 2. Правовий режим майна приватно-орендних сільськогосподарських підприємств
- •§ 3. Особливості юридичної відповідальності приватно-орендних сільськогосподарських підприємств
- •Розділ 16. Правове регулювання ведення особистого селянського господарства
- •§ 1. Поняття та ознаки особистого селянського господарства
- •§ 2. Правовий режим земель та майна особистого селянського господарства
- •§ 3. Державна підтримка особистих селянських господарств
- •Розділ 16. Правове регулювання ведення особистого селянського господарства
- •§ 1. Поняття та ознаки особистого селянського господарства
- •§ 2. Правовий режим земель та майна особистого селянського господарства
- •§ 3. Державна підтримка особистих селянських господарств
- •Розділ 18. Правове регулювання якості та безпечності сільськогосподарської продукції
- •§ 1. Поняття і зміст якості та безпечності сільськогосподарської продукції
- •§ 2. Правове регулювання запровадження у виробництво сільськогосподарської продукції генетично модифікованих організмів
- •§ 3. Стандартизація і сертифікація як нормативні засади якісності й безпечності сільськогосподарської продукції
- •Розділ 19. Правове регулювання рослинництва
- •§ 1. Загальна характеристика правового регулювання галузі рослинництва
- •§ 2. Правова охорона прав на сорти рослин
- •§ 3. Суб'єкти і об'єкти насінництва та розсадництва
- •§ 4. Порядок реалізації насіння і садивного матеріалу
- •§ 5. Правове регулювання захисту сільськогосподарських рослин
- •§ 6. Карантинний режим як прояв особливого режиму захисту рослин
- •§ 7. Правові аспекти вирощування наркотичних рослин
- •§ 1. Загальна характеристика правового регулювання галузі тваринництва
- •§ 2. Правове регулювання племінної справи у тваринництві
- •§ 3. Правові засади виробництва молока і м'яса
- •§ 4. Правове регулювання виробництва рибної продукції
- •§ 5. Правове регулювання бджільництва
- •§ 6. Правове регулювання виробництва інших продуктів тваринництва
- •Розділ 21. Правове регулювання ветеринарної справи в україні
- •§ 1. Правові засади ветеринарної справи
- •§ 2. Правовий статус фахівців ветеринарної медицини підприємств, господарств
- •§ 3. Правове регулювання виробництва ветеринарних препаратів, кормів та добавок
- •§ 4. Правові заходи дотримання біологічної безпеки у сільськогосподарському тваринництві
- •Розділ 22. Правове забезпечення сільськогосподарського дорадництва
- •§ 1. Поняття, зміст і завдання сільськогосподарської дорадчої діяльності
- •§ 2. Правові засади професійного навчання сільськогосподарських дорадників
- •§ 3. Юридичні підстави здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності
- •§ 4. Правові засади фінансування дорадчої діяльності
- •Розділ 23. Правове регулювання аграрного ринку
- •§ 1. Правове регулювання аграрного ринку, його інфраструктура
- •§ 2. Правове становище Аграрної біржі
- •§ 3. Правове становище Аграрного фонду
- •Розділ 24. Правове регулювання ринку зерна
- •§ 1. Поняття зернових ресурсів. Державне регулювання ринку зерна та формування зернових ресурсів
- •§ 2. Порядок декларування зерна
- •§ 3. Договір складського зберігання зерна. Поняття складських документів
- •§ 4. Порядок здійснення заставних закупівель зерна
- •§ 5. Порядок здійснення форвардних закупівель зерна
- •Розділ 25. Аграрно-договірні відносини
- •§ 1. Поняття та види аграрно-правових договорів
- •§ 2. Договори у сфері реалізації сільськогосподарської продукції
- •§ 3. Договори кредитування та фінансового лізингу за участю аграрних товаровиробників
- •§ 4. Договори виробничо-технічного обслуговування
- •Розділ 26. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності сільськогосподарських підприємств
- •§ 1. Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності сільськогосподарських підприємств
- •§ 2. Правові засади тарифного регулювання експорту (імпорту) сільськогосподарської продукції
- •§ 3. Правові засади нетарифного регулювання експорту (імпорту) сільськогосподарської продукції
- •§ 4. Правове регулювання здійснення контролю за імпортом сільськогосподарської продукції
- •Розділ 27. Правове регулювання сплати фіксованого сільськогосподарського податку
- •§ 1. Суб'єкти фіксованого сільськогосподарського податку
- •§ 2. Окремі вимоги до платників фіксованого сільськогосподарського податку
- •§ 3. Порядок реєстрації (зняття з реєстрації) платника фіксованого сільськогосподарського податку
- •§ 4. Об'єкт та ставка фіксованого сільськогосподарського податку
- •§ 5. Порядок нарахування та сплати фіксованого сільськогосподарського податку
- •Розділ 28. Правове регулювання страхування у сільському господарстві
- •§ 1. Поняття та класифікація видів страхування у сільському господарстві
- •§ 2. Договір страхування за участю сільськогосподарських підприємств: поняття, зміст та специфіка
- •§ 3. Основні умови та порядок страхування майна сільськогосподарських підприємств
- •Розділ 29. Правове регулювання інвестицій у сільське господарство
- •§ 1. Загальні правові засади формування аграрних інвестиційних відносин
- •§ 2. Поняття і зміст аграрних інвестиційних правовідносин
- •§ 3. Особливості правового режиму регулювання інвестиційної діяльності вітчизняних та іноземних інвестицій у сільському господарстві України
- •Розділ 30. Правове регулювання соціального розвитку села
- •§ 1. Соціальний розвиток села як інститут аграрного права
- •§ 2. Правовий режим об'єктів соціальної інфраструктури села
- •§ 3. Правове регулювання житлового будівництва та комунального господарства на селі
- •§ 4. Правове регулювання побутового обслуговування жителів села
- •Розділ 31. Особливості правового регулювання трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 1. Загальна характеристика правового регулювання трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 2. Порядок виникнення і припинення трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 3. Особливості правового регулювання оплати праці в сільському господарстві
- •§ 4. Облік робочого часу в сільськогосподарських підприємствах. Підсумований облік робочого часу
- •§ 5. Право на відпочинок працівників сільського господарства
- •§ 6. Правове забезпечення додержання дисципліни праці на підприємствах апк
- •§ 7. Правове забезпечення підготовки кадрів для села
- •Розділ 31. Особливості правового регулювання трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 1. Загальна характеристика правового регулювання трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 2. Порядок виникнення і припинення трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 3. Особливості правового регулювання оплати праці в сільському господарстві
- •§ 4. Облік робочого часу в сільськогосподарських підприємствах. Підсумований облік робочого часу
- •§ 5. Право на відпочинок працівників сільського господарства
- •§ 6. Правове забезпечення додержання дисципліни праці на підприємствах апк
- •§ 7. Правове забезпечення підготовки кадрів для села
- •Розділ 33. Правове регулювання використання природних ресурсів у сільському господарстві
- •§ 1. Поняття, принципи та види використання природних ресурсів у сільському господарстві
- •§ 2. Особливості використання водних ресурсів та надр у сільському господарстві
- •§ 3. Особливості використання лісових ресурсів, рослинного та тваринного світу в сільському господарстві
- •Розділ 34. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення
- •§ 1. Поняття земель сільськогосподарського призначення
- •§ 2. Особливості суб'єктного складу у відносинах власності та користування землями сільськогосподарського призначення
- •§ 3. Особливості набуття прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення
- •Розділ 35. Аграрне законодавство країн-членів єс
- •§ 1. Сільське господарство України після вступу до сот
- •§ 2. Загальна характеристика аграрного законодавства держав єс
- •§ 3. Програми підтримки сільського господарства держав, які нещодавно набули права членства в сот
§ 3. Суб'єкти і об'єкти насінництва та розсадництва
Закон України «Про насіння і садивний матеріал» від 26 грудня 2002 р. визначає насінництво та розсадництво як галузь рослинництва, що займається розмноженням насіння і садивного матеріалу, збереженням і поліпшенням їх сортових, посівних і врожайних якостей (властивостей), а також здійснює сортовий та насіннєвий контроль. Відповідно до ст. З зазначеного Закону до суб'єктів насінництва та розсадництва належать фізичні та юридичні особи, яким надано право займатися виробництвом, реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу відповідно до законодавства України.
Галузева програма «Селекція і насінництво - 2006-2010», затверджена наказом Мінагрополітики України та УААН від 11 грудня 2006 р. № 757/129 зазначає, що виробництвом оригінального, елітного насіння та садивного матеріалу сільськогосподарських рослин у 2006-2010 pp. займатимуться 55 науково-дослідних установ та 110 дослідних господарств Української академії аграрних наук, а також близько 90 навчально-дослідних господарств та інших паспортизованих суб'єктів насінництва, які будуть вести первинне і елітне насінництво більш ніж 800 сортів і гібридів та виробляти в середньому за рік майже 320 тис. тонн елітного насіння зернових і зернобобових культур, понад 16 тис. тонн картоплі, 13 тис. тонн сої, 1,5 тис. тонн ріпаку і 2,6 млн шт. саджанців хмелю.
Для впорядкування відносин з насінництва та уточнення переліку суб'єктів насінництва і розсадництва дані про них вносяться до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, який ведеться на основі Положення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 29 травня 2003 р. № 152, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2003 р. за № 595/7916. Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу (далі - Реєстр) - це перелік суб'єктів насінництва та розсадництва, яким надано право виробляти та реалізовувати насіння і садивний матеріал. Реєстрація суб'єктів насінництва і розсадництва проводиться на підставі наказу Міністерства аграрної політики України про видачу паспорта на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу та занесення його до Реєстру. Суб'єкти насінництва і розсадництва, не занесені до Реєстру, не мають права виробляти насіння та садивний матеріал для реалізації. Реєстр за дорученням Міністерства аграрної політики України веде Державна служба з охорони прав на сорти рослин.
Одержання статусу суб'єкта насінництва врегульовує Порядок проведення атестації суб'єктів господарювання на право виробництва та реалізації насіння і садивного матеріалу, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 29 травня 2003 р. № 152, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 липня 2003 р. за № 594/7915. Атестацію суб'єктів господарювання на право виробництва та реалізації насіння і садивного матеріалу проводять атестаційні комісії. Атестаційна комісія з надання суб'єктам господарювання права на виробництво та реалізацію: оригінального й елітного насіння - утворюється наказом Міністерства аграрної політики України; репродукційного насіння і садивного матеріалу, гібридів першого покоління - утворюється наказом Міністерства агропромислового комплексу АР Крим, головних управлінь сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій. На підставі рішення атестаційних комісій та висновків Державної служби з охорони прав на сорти рослин Міністерство аграрної політики України видає наказ про видачу паспорта на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу відповідних категорій та занесення до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу. Виготовлення, заповнення та видачу суб'єктам насінництва і розсадництва паспортів здійснює Український інститут експертизи сортів рослин.
Паспорт на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу відповідних категорій видається на термін дії укладеного ліцензійного договору між власником сорту та виробником насіння цього сорту, але не більше ніж на 5 років. Після закінчення терміну дії паспорта проводиться переатестація, у результаті якої видається новий паспорт.
У процесі використання сортового насіння можуть суттєво погіршитися його сортові якості. Причин такому явищу можна навести досить багато: недотримання технології посіву, догляду за посівами, збирання, переробки й зберігання врожаю. На погіршення сортових якостей можуть вплинути навіть невідповідні природно-кліматичні умови. Дослідження відповідності насіння сортовим вимогам здійснюється за допомогою апробації (випробування) сортових посівів, яка здійснюється на основі Порядку здійснення організації та контролю за проведенням апробації сортових посівів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 3 липня 2009 р. № 463, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 липня 2009 р. за № 659/16675.
Основна мета проведення апробації сортових посівів - підтвердження того, що ознаки сорту залишились незмінними в процесі їх розмноження та визначення придатності сортових посівів для використання урожаю з них на насіннєві цілі. Для цього за встановленими морфологічними ознаками відмінності сорту визначаються сортова чистота (однорідність), засміченість сортового посіву іншими рослинами, в тому числі рослинами, насіння яких важко відокремлюється, карантинними, злісними й отруйними бур'янами, встановлюється ступінь ураження рослин хворобами та ушкодження шкідниками. Апробації підлягають усі сортові посіви сільськогосподарських рослин, які занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, та призначені для використання на насіннєві цілі або проходять виробниче випробування і належать суб'єктам насінництва та розсадництва. Здійснює апробацію державний інспектор з насінництва із залученням, за необхідності, автора сорту або представників установи-оригінатора та заявника.
Загальна схема апробації включає сукупність таких дій. До початку проведення апробації в підприємстві складається загальний план апробації посівів чи насаджень. У плані необхідно вказати назви (номери) ділянок, розміщення рядів і рослин у ряду згідно зі сторонами світу, строками і черговістю проведення апробації. Під час проведення апробації на ділянці оглядають усі рослини або кущі кожного ряду, відзначаючи в польовому журналі номер ряду, кількість рослин основного сорту, домішки і випади. Апробацію проводять двоє людей - апробатор і помічник. Апробатор визначає відповідність рослин сорту, відрізняє домішки і веде записи. Помічник за його вказівками позначає домішки (етикеткою, фарбою або інше) чи видаляє їх і підраховує кількість рослин (саджанців або кущів) кожного основного сорту окремо у ряді. За результатами досліджень визначається чистосортність і зрідженість посівів (насаджень) у відсотках до загальної кількості рослин на одиницю площі. За матеріалами апробації складаються акти апробації у трьох примірниках за підписом апробатора, керівника підприємства, засвідчуються печаткою і перший примірник надсилається до Української державної помологічно-ампелографічної інспекції, другий залишається в господарстві, а третій - подається установі, якій підзвітне підприємство.
За результатами визначення посівних якостей насіння відповідні насіннєві інспекції (за територіальною ознакою) видають власникові такі державні документи: Сертифікат на насіння України; Посвідчення про кондиційність; Результат аналізу насіння.
Об'єктами насінництва та розсадництва згідно зі ст. 2 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» є: 1) сорт рослин (клон, лінія, гібрид, популяція, сортосуміш); 2) насіння і садивний матеріал; 3) насінницькі посіви та насадження.
Сутність таких різновидів сорту рослин, як клон, лінія і гібрид, було розкрито вище. Популяцією є сукупність рослин одного виду, поширених у певній місцевості. Щодо сорту, то це переважаюче поширення якогось сорту рослин у межах певної місцевості. Сортосуміш одержується внаслідок цілеспрямованого або ненавмисного (при обробці, зберіганні чи перевезенні) змішуванні різних сортів рослин одного виду. Внаслідок різних властивостей змішаних сортів сортосуміш як насіння використовується одноразово.
Під насінням розуміються органи рослин, які використовуються для розмноження. Садивний (посадковий) матеріал - це рослини та їх частини, що вважаються придатними для відтворення цілісних рослин.
Насінницькі посіви - це ділянки ріллі, призначені для розмноження посівних сортів рослин. Насадження призначаються для розмноження багаторічних рослин, які відтворюються за допомогою садивного (посадкового) матеріалу.
Залежно від можливості передати сортові якості насіння поділяють на категорії:
- оригінальне - це насіння первинних ланок насінництва, вироблене оригінатором сорту, тобто особою, яка створила, вивела, виявила сорт та (або) забезпечує його збереження. На оригінатора покладається обов'язок забезпечувати підтримку сорту таким чином, щоб зберігалися ознаки, вказані у описі сорту, складеному на дату його реєстрації у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні;
- елітним є насіння, отримане від послідовного розмноження оригінального насіння в елітно-насінницьких та інших господарствах, занесених до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу. Кількість поколінь елітного насіння визначає оригінатор сорту, але, як правило, їх є два, тобто суперелітне та елітне;
- репродукційне насіння - усі наступні покоління елітного насіння, тобто насіння першої та наступних репродукцій. Репродукцією є період одноразового розмноження насіння внаслідок його висіву і збирання врожаю. Через природно-кліматичні особливості продукцію рослинництва можна одержати лише один раз на рік. Тому репродукцією є порядковий номер року розмноження елітного насіння. Наприклад, вираз «насіння другої репродукції» означає, що таке насіння одержано на другий рік розмноження елітного насіння. Залежно від видових особливостей рослин може бути декілька репродукцій. Як правило, після четвертої репродукції насіння втрачає свої сортові якості і потребує сортооновлення. Сортооновленням є періодична заміна сортового насіння сільськогосподарських культур високоякісним насінням цього самого сорту. При цьому бажано, щоб насіння було оригінальним, елітним або хоча б не нижче першої репродукції.
До насіння зазначених категорій прирівнюється відповідний садивний матеріал картоплі, винограду, плодових, горіхоплідних, ягідних, декоративних, лікарських, лісових культур з урахуванням особливостей їх розмноження.