§ 3. Особливості юридичної відповідальності приватно-орендних сільськогосподарських підприємств

 

Про­бле­ма фор­му­ван­ня до­стат­ньо­го розміру ста­тут­но­го фонду при­ват­но-​оренд­них сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких підприємств тісно пов'яза­на з про­бле­мою відповідаль­ності за гос­по­дарсь­ки­ми зобов'язан­ня­ми. Відповідальність за зобов'язан­ня­ми при­ват­но-​оренд­но­го підприємства здійснюється за ра­ху­нок майна підприємства. Зас­нов­ник підприємства і орен­до­давці відповідаль­ності за ре­зуль­та­ти ро­бо­ти підприємства не несуть. При на­станні ви­пад­ку відповідаль­ності за зобов'язан­ня­ми під­приємство здійснює віднов­лен­ня по­ру­ше­но­го ним пев­но­го права ін­ших суб'єктів ви­ключ­но за ра­ху­нок влас­но­го майна. Тому нега­тив­ним фак­то­ром є нев­ста­нов­лен­ня за­ко­но­дав­ством виду відповідаль­ності, яку по­винне нести при­ват­но-​орендне сільсь­ко­гос­по­дарсь­ке підприємство.

Отже, ви­ни­ка­ють пи­тан­ня щодо мож­ли­во­го виду май­но­вої відпові­дальності, яку доцільно по­кла­сти на при­ват­но-​орендне сільськогоспо­дарське підприємство чи його зас­нов­ни­ка. Теорії відомі три ос­новні види май­но­вої відповідаль­ності юри­дич­них осіб: повна, об­ме­же­на та суб­сидіарна (до­дат­ко­ва). Всі інші види відповідаль­ності утво­рю­ють­ся на стику ос­нов­них видів, вби­ра­ю­чи їх озна­ки, на­при­клад, об­ме­же­на суб­сидіарна відповідальність членів сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких виробни­чих ко­опе­ра­тивів.

Май­но­ва відповідальність у ПОСП є об­ме­же­ною відповідальніс­тю за зобов'язан­ня­ми підприємства. Ви­хо­дя­чи з реалій сьо­го­ден­ня, слід кон­ста­ту­ва­ти, що влас­но­го майна в при­ват­но-​оренд­них сільськогоспо­дарських підприємствах явно не ви­ста­чає. Це при­зво­дить до неможли­вості кре­ди­ту­ван­ня підприємств і укла­дан­ня до­сить круп­них угод, тобто здійс­нен­ня опе­рацій, пов'яза­них із нор­маль­ним гос­по­дарсь­ким ризи­ком. Тому в дуже ба­гатьох ви­пад­ках в якості за­ста­ви чи при розрахун­ках за зобов'язан­ня­ми ви­ко­ри­сто­вується орен­до­ване майно, що є пору­шенням за­ко­но­дав­ства. Подібна діяльність на­но­сить шкоду загально­му іміджу при­ват­но-​оренд­них сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких підприємств.

Поряд з цим необхідно за­зна­чи­ти, що об­ме­же­на відповідальність ПОСП у нинішніх умо­вах не ви­ко­нує на­лежні їй функції. На­сам­пе­ред, режим об­ме­же­ної відповідаль­ності для да­но­го виду підприємств не ви­конує функцію до­дат­ко­во­го га­ран­ту­ван­ня інте­ресів кре­ди­торів, а та­кож сти­му­лю­ван­ня заінте­ре­со­ва­ності підприємств у ви­ко­нанні влас­них зобов'язань. Це неми­ну­че тягне за собою зни­жен­ня еко­номічної ефек­тивності здійс­ню­ва­ної ви­роб­ни­чо-​гос­по­дарсь­кої діяль­ності та числен­ні пра­во­по­ру­шен­ня, зумо­в­лені існу­ю­чим ре­жи­мом фак­тич­ної май­но­вої «безвідповідаль­ності» ПОСП. На­ве­дене свідчить, що за відсут­ності спеціаль­но­го за­ко­ну, який легіти­му­вав би при­ват­но-​орендне сільсько­господарське підприємство як організаційно-​пра­во­ву форму, пра­во­вий режим об­ме­же­ної відповідаль­ності для да­но­го підприємства не відпо­відає ви­мо­гам су­час­но­го май­но­во­го обо­ро­ту.