Розділ 12. Правові засади діяльності сільськогосподарських кооперативів

 

§ 1. Поняття, основні риси сільськогосподарських кооперативів та їх види

 

Про­ве­ден­ня аг­рар­ної ре­фор­ми в Україні без­по­се­ред­ньо пов'я­зане з утво­рен­ням на базі ко­лек­тив­них сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких підпри­ємств нових суб'єктів гос­по­да­рю­ван­ня різних організаційно-​пра­во­вих форм, серед яких особ­ли­ве місце посідають сільсь­ко­гос­по­дарські ко­оперативи. На жаль, зва­жа­ю­чи на прак­тич­ну відсутність дер­жав­ної під­тримки, їх част­ка у за­гальній кількості підприємств, що діють на селі, є незнач­ною. Так, за да­ни­ми Дер­жав­но­го комітету ста­ти­сти­ки України ста­ном на 1 січня 2009 p., в сільсь­ко­му гос­по­дарстві діє 1101 сільськогос­подарський ви­роб­ни­чий ко­опе­ра­тив, що скла­дає 1,9% всіх суб'єктів гос­подарювання у цій сфері.

Роз­ви­ток ко­опе­ра­тив­но­го руху визна­ний одним із важ­ливіших на­прямів реалізації струк­тур­них змін в еко­номіці України та фор­му­ванні її ба­га­то­уклад­ності і пе­ред­ба­че­но дер­жав­ну підт­рим­ку спо­жив­чої та кре­дит­ної ко­опе­рації (п. 1 Указу Пре­зи­ден­та України «Про за­хо­ди що­до роз­вит­ку ко­опе­ра­тив­но­го руху та по­си­лен­ня його ролі в реформу­ванні еко­номіки на рин­ко­вих за­са­дах» від 19 груд­ня 2000 р. № 1348). Крім того, пе­ред­ба­че­но спри­ян­ня про­це­сам ко­опе­рації, особ­ли­во за учас­тю дрібних сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких то­ва­ро­ви­роб­ників, з боку держав­них органів управління аг­рар­ним сек­то­ром (п. 10 розд. III Дер­жав­ної цільової про­гра­ми роз­вит­ку українсь­ко­го села на період до 2015 року, за­твер­дже­на по­ста­но­вою Кабінету Міністрів України від 19 ве­рес­ня 2007 р. № 1158). Також з метою удос­ко­на­лен­ня пра­во­вих, соціаль­но-​еко­номічних та організаційних умов для ство­рен­ня сільськогосподар­ських об­слу­го­ву­ю­чих ко­опе­ра­тивів, фор­му­ван­ня їх інфра­струк­ту­ри, знят­тя пе­реш­код на шляху до організо­ва­но­го аг­рар­но­го ринку особис­тим се­лянсь­ким, фер­мерсь­ким гос­по­дар­ствам та фізич­ним осо­бам - сільсь­ко­гос­по­дарсь­ким то­ва­ро­ви­роб­ни­кам, підви­щен­ня рівня доб­ро­бу­ту і зай­ня­тості сільсь­ко­го на­се­лен­ня Кабінетом Міністрів України З черв­ня 2009 р. прий­ня­то Дер­жав­ну цільову еко­номічну про­гра­му під­тримки роз­вит­ку сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких об­слу­го­ву­ю­чих ко­опе­ра­тивів на період до 2015 р.

Діяльність сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких ко­опе­ра­тивів ре­гу­люється За­коном України «Про сільсь­ко­гос­по­дарсь­ку ко­опе­рацію» від 17 липня 1997 р. Ко­опе­ра­ти­ви ство­рю­ють­ся і здійс­ню­ють свою діяльність за та­кими прин­ци­па­ми: доб­ровільність член­ства фізич­них і юри­дич­них осіб в ко­опе­ра­тиві та без­пе­реш­код­ний вихід з нього; обов'яз­ко­ва трудо­ва участь членів у діяль­ності ви­роб­ни­чо­го ко­опе­ра­ти­ву; обов'яз­ко­ва участь членів у гос­по­дарській діяль­ності об­слу­го­ву­ю­чо­го ко­опе­ра­ти­ву; відкритість і до­ступність член­ства для тих, хто визнає ста­тут коопера­тиву, бажає ко­ри­сту­ва­ти­ся по­слу­га­ми цього ко­опе­ра­ти­ву та у разі по­треби по­год­жується брати участь у фінан­с­у­ванні його на умо­вах, вста­новлених ста­ту­том ко­опе­ра­ти­ву; де­мо­кра­тич­ний ха­рак­тер управління, рівні права у прий­нятті рішень за пра­ви­лом «один член ко­опе­ра­ти­ву - один голос»; об­ме­жен­ня ви­плат ча­сток до­хо­ду на паї; роз­поділ до­хо­ду між чле­на­ми ко­опе­ра­ти­ву відповідно до їх участі в діяль­ності коопера­тиву; кон­троль членів ко­опе­ра­ти­ву за його ро­бо­тою в по­ряд­ку, перед­баченому ста­ту­том цього ко­опе­ра­ти­ву (ст. З ви­ще­за­зна­че­но­го За­ко­ну).

Згідно із За­ко­ном України «Про сільсь­ко­гос­по­дарсь­ку коопера­цію», сільсь­ко­гос­по­дарсь­кий ко­опе­ра­тив - це юри­дич­на особа, утво­рена фізич­ни­ми та/або юри­дич­ни­ми осо­ба­ми, що є сільськогосподар­ськими то­ва­ро­ви­роб­ни­ка­ми на за­са­дах доб­ровільно­го член­ства та об'єд­нання май­но­вих пай­о­вих внесків для спільної ви­роб­ни­чої діяль­ності в сільсь­ко­му гос­по­дарстві та об­слу­го­ву­ван­ня пе­ре­важ­но членів коопера­тиву (ст. 1). Це визна­чен­ня вклю­чає такі важ­ливі озна­ки сільськогоспо­дарського ко­опе­ра­ти­ву, як доб­ровільність об'єднан­ня; членсь­кий харак­тер відно­син; пай­о­вий ха­рак­тер майна ко­опе­ра­ти­ву; участь у спільній сільсь­ко­гос­по­дарській діяль­ності; об­слу­го­ву­ван­ня по­треб пе­ре­важ­но членів ко­опе­ра­ти­ву.

Слід звер­ну­ти увагу, що в такі ко­опе­ра­ти­ви мо­жуть об'єдну­ва­ти­ся лише сільсь­ко­гос­по­дарські то­ва­ро­ви­роб­ни­ки, якими за за­ко­ном ви­знаються фізичні або юри­дичні особи неза­леж­но від форми влас­ності та гос­по­да­рю­ван­ня, в якої ва­ло­вий дохід, от­ри­ма­ний від опе­рацій з реалізації сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції влас­но­го ви­роб­ництва та про­дуктів її пе­ре­роб­ки, за на­яв­ності сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких угідь (ріл­лі, сіно­жа­тей, па­со­вищ і ба­га­торічних на­са­д­жень тощо) та/або поголі­в'я сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких тва­рин у влас­ності, ко­ри­сту­ванні, в тому числі й на умо­вах орен­ди, за по­пе­редній звітний (по­дат­ко­вий) рік пе­ревищує 75 відсотків за­галь­ної суми ва­ло­во­го до­хо­ду (ст. 1). Ці обме­ження не по­ши­рю­ють­ся на осіб, які ве­дуть осо­би­сте се­лянсь­ке госпо­дарство.

Як уже за­зна­ча­ло­ся вище, ко­опе­ра­ти­ви утво­рю­ють­ся юри­дич­ни­ми та/або фізич­ни­ми осо­ба­ми, але чи­сельність зас­нов­ників не може бути мен­шою ніж три особи. При цьому за­галь­на кількість членів є необме­женою. Сільсь­ко­гос­по­дарські ко­опе­ра­ти­ви на­бу­ва­ють ста­ту­су юридич­ної особи з мо­мен­ту їх дер­жав­ної реєстрації у по­ряд­ку, пе­ред­ба­че­но­му За­ко­ном України «Про дер­жав­ну реєстрацію юри­дич­них осіб та фізич­них осіб-підприємців» від 15 трав­ня 2003 р. Ко­опе­ра­тив має са­мостій­ний ба­ланс, ро­з­ра­хун­ко­вий та інші ра­хун­ки в уста­но­вах банків, пе­чат­ку зі своїм най­ме­ну­ван­ням. Єдиним уста­нов­чим до­ку­мен­том будь-​яко­го ко­опе­ра­ти­ву є ста­тут. У ста­туті визна­ча­ють­ся: най­ме­ну­ван­ня коопера­тиву та його місце­з­на­ход­жен­ня; пред­мет і мета діяль­ності; по­ря­док всту­пу до ко­опе­ра­ти­ву і ви­хо­ду з нього; по­ря­док визна­чен­ня розміру та по­ря­док вне­сен­ня вступ­но­го внеску і паю; склад зас­нов­ників коопера­тиву; права і обов'язки членів ко­опе­ра­ти­ву; ор­га­ни управління, поря­док їх фор­му­ван­ня і ком­пе­тенція; фор­му­ван­ня неподільно­го та інших фондів; форми тру­до­вої участі та опла­ти праці членів ви­роб­ни­чо­го ко­оперативу та форми гос­по­дарсь­кої участі членів об­слу­го­ву­ю­чо­го ко­оперативу; роз­поділ доходів ко­опе­ра­ти­ву; співвідно­шен­ня між коопе­ративними ви­пла­та­ми і ви­пла­та­ми на паї; умови ре­ор­ганізації та лікві­дації ко­опе­ра­ти­ву. До ста­ту­ту мо­жуть вклю­ча­ти­ся й інші по­ло­жен­ня, пов'язані з особ­ли­во­стя­ми діяль­ності ко­опе­ра­ти­ву, що не су­пере­чать за­ко­но­дав­ству України (ст. 7 За­ко­ну України «Про сільськогосподар­ську ко­опе­рацію»). У за­ко­но­давстві не ви­ма­гається на­яв­ності укладе­ного між зас­нов­ни­ка­ми зас­нов­ни­ць­ко­го (уста­нов­чо­го) до­го­во­ру. Рі­шення уста­нов­чих зборів оформ­люється про­то­ко­лом, який підпи­су­ють го­ло­ву­ю­чий та сек­ре­тар зборів (ч. 4 ст. 7 За­ко­ну України «Про коопе­рацію»).

Ре­ор­ганізація або ліквідація сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких ко­опе­ра­тивів відбувається в за­галь­но­му по­ряд­ку на підставі Цивільно­го та Господар­ського ко­дексів України, а також законів України «Про віднов­лен­ня пла­то­спро­мож­ності борж­ни­ка або визнан­ня його бан­кру­том» від 14 трав­ня 1992 p., «Про ко­опе­рацію» від 7 жо­втня 2003 р. (статті 28-29) та «Про сільсь­ко­гос­по­дарсь­ку ко­опе­рацію» (статті 37-38).

Відповідно до ст. 2 За­ко­ну України «Про сільсь­ко­гос­по­дарсь­ку ко­операцію» сільсь­ко­гос­по­дарські ко­опе­ра­ти­ви за цілями, за­в­дан­ня­ми і ха­рак­те­ром діяль­ності поділя­ють­ся на такі види: ви­роб­ничі і обслуго­вуючі. В умо­вах кри­зо­во­го стану аг­рар­но­го сек­то­ра еко­номіки України найбільш роз­по­всюд­же­ни­ми та юри­дич­но ви­прав­да­ни­ми необхідно вва­жати сільсь­ко­гос­по­дарські ви­роб­ничі ко­опе­ра­ти­ви, які є тра­диційною фор­мою гос­по­да­рю­ван­ня українсь­ко­го се­лян­ства, що поєднала в собі риси, при­та­манні ко­опе­ра­ти­вам вза­галі, а також ті, що дають підста­ви вва­жа­ти їх своєрідним соціаль­но-​пра­во­вим яви­щем.

Згідно з чин­ним за­ко­но­дав­ством сільсь­ко­гос­по­дарсь­кий виробни­чий ко­опе­ра­тив - це юри­дич­на особа, утво­ре­на шля­хом об'єднан­ня фізич­них осіб, які є сільсь­ко­гос­по­дарсь­ки­ми то­ва­ро­ви­роб­ни­ка­ми, для спільно­го ви­роб­ництва про­дукції сільсь­ко­го, риб­но­го і лісо­во­го госпо­дарства на за­са­дах обов'яз­ко­вої тру­до­вої участі у про­цесі ви­роб­ництва (ч. 4 ст. 1 ви­ще­за­зна­че­но­го За­ко­ну). З огля­ду на по­ло­жен­ня За­ко­ну можна виділити такі ос­новні озна­ки ви­роб­ни­чо­го сільськогосподар­ського ко­опе­ра­ти­ву. Він утво­рюється для здійс­нен­ня гос­по­дарсь­кої ді­яльності на за­са­дах підприємництва з метою от­ри­ман­ня при­бут­ку (ст. 2 за­зна­че­но­го За­ко­ну). Такий ко­опе­ра­тив ство­рюється гро­ма­дя­на­ми України на за­са­дах обов'яз­ко­вої тру­до­вої участі членів ко­опе­ра­ти­ву в його діяль­ності (ст. 3), тобто вони є од­но­час­но і чле­на­ми ви­роб­ни­чо­го ко­опе­ра­ти­ву, і його працівни­ка­ми. Змістом його діяль­ності є спільне ви­роб­ниц­тво про­дукції сільсь­ко­го, а також риб­но­го і лісо­во­го господар­ства.

Об­слу­го­ву­ючі ко­опе­ра­ти­ви спря­мо­ву­ють свою діяльність на об­слуговування сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го та іншого ви­роб­ництва учасни­ків ко­опе­рації. Вони ство­рю­ють­ся для на­дан­ня ком­плек­су по­слуг, по­в'яза­них з ви­роб­ниц­твом, пе­ре­роб­кою, збу­том про­дукції рос­лин­ництва, тва­рин­ництва, лісівництва і риб­ництва (ст. 2). На сьо­годнішній день ство­рен­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких об­слу­го­ву­ю­чих ко­опе­ра­тивів є особ­ливо ак­ту­аль­ним для фер­мерсь­ких гос­по­дарств та інших дрібних сіль­ськогосподарських то­ва­ро­ви­роб­ників. Адже через ко­опе­ра­тив його чле­ни мо­жуть от­ри­ма­ти за прий­нят­ни­ми цінами пальне, ви­со­ко­якісне на­сіння, хімічні за­со­би за­хи­сту рос­лин, мінеральні до­бри­ва; реалізу­ва­ти на вигідних умо­вах ви­ро­ще­ну та ви­го­тов­ле­ну ними сільськогосподар­ську про­дукцію тощо.

На відміну від ви­роб­ни­чих ко­опе­ра­тивів, чле­на­ми сільськогоспо­дарських об­слу­го­ву­ю­чих ко­опе­ра­тивів мо­жуть бути як фізичні, так і юри­дичні особи. За­ко­но­дав­ством пе­ред­ба­че­на обов'яз­ко­ва участь чле­нів у гос­по­дарській діяль­ності об­слу­го­ву­ю­чо­го ко­опе­ра­ти­ву, при­чо­му вста­нов­лені чіткі кри­терії співвідно­шен­ня обсягів робіт і опе­рацій ко­оперативу, які ви­ко­ну­ють­ся його чле­на­ми і для його членів. Так, Закон України «Про сільсь­ко­гос­по­дарсь­ку ко­опе­рацію» вста­нов­лює, що об­слуговуючі ко­опе­ра­ти­ви на­да­ють по­слу­ги відповідно до ста­ту­ту іншим осо­бам в об­ся­гах, що не пе­ре­ви­щу­ють 20% за­галь­но­го обо­ро­ту коопе­ративу. Об­слу­го­ву­ю­чий ко­опе­ра­тив не ста­вить за мету от­ри­ман­ня при­бутку.

За­леж­но від виду діяль­ності сільсь­ко­гос­по­дарські ко­опе­ра­ти­ви по­діля­ють­ся на: пе­ре­робні, заготівель­но-​збу­тові, по­ста­чаль­ни­цькі, сервіс­ні та ін. За­про­по­но­ва­ний в Законі перелік об­слу­го­ву­ю­чих сільськогос­подарських ко­опе­ра­тивів не є ви­черп­ним. До пе­ре­роб­них на­ле­жать ко­опе­ра­ти­ви, які зай­ма­ють­ся пе­ре­роб­кою сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої си­ровини (ви­роб­ниц­тво хлібо­бу­лоч­них, ма­ка­рон­них виробів, ово­че­вих, пло­до­во-​ягідних, м'ясних, мо­лоч­них, риб­них про­дуктів, виробів і напів­фабрикатів із льону, ко­ноплі, лісо- й пи­ло­ма­теріалів та ін.). Заготі­вельно-збутові ко­опе­ра­ти­ви здійс­ню­ють заготівлю, зберігання, перед­продажну об­роб­ку, про­даж про­дукції, на­да­ють мар­ке­тин­гові по­слу­ги тощо. По­ста­чаль­ни­цькі ко­опе­ра­ти­ви ство­рю­ють­ся з метою закупівлі та по­ста­чан­ня засобів ви­роб­ництва, матеріаль­но-​технічних ре­сурсів, потрібних для ви­го­тов­лен­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції та про­дуктів її пе­ре­роб­ки; підго­тов­ки си­ро­ви­ни і матеріалів та по­ста­чан­ня їх сільсь­ко­гос­по­дарсь­ким то­ва­ро­ви­роб­ни­кам. Сервісні ко­опе­ра­ти­ви здій­снюють тех­но­логічні, транс­портні, меліора­тивні, ре­монтні, будівельні ро­бо­ти, ве­те­ри­нарне об­слу­го­ву­ван­ня тва­рин і племінну ро­бо­ту; займа­ються те­ле­фонізацією, газифікацією, елек­трифікацією в сільській міс­цевості; на­дан­ням ме­дич­них, по­бу­то­вих, са­на­тор­но-​ку­рорт­них, на­у­ко­во-​кон­суль­таційних та інших по­слуг. У разі поєднан­ня кількох видів діяль­ності утво­рю­ють­ся ба­га­то­функціональні ко­опе­ра­ти­ви (ст. 2 Зако­ну України «Про сільсь­ко­гос­по­дарсь­ку ко­опе­рацію»).