§ 3. Особливості здійснення господарської діяльності державними сільськогосподарськими підприємствами

 

Пра­во­вою ос­но­вою для здійс­нен­ня гос­по­дарсь­кої діяль­ності дер­жав­ни­ми сільсь­ко­гос­по­дарсь­ки­ми підприємства­ми є ста­тут підпри­ємства та чинне за­ко­но­дав­ство, яке ре­гла­мен­тує його діяльність. Дер­жавне сільсь­ко­гос­по­дарсь­ке підприємство зобов'язане прий­ма­ти та ви­конувати до­ве­дені до нього в уста­нов­ле­но­му за­ко­но­дав­ством по­ряд­ку дер­жавні за­мо­в­лен­ня, вра­хо­ву­ва­ти їх при фор­му­ванні ви­роб­ни­чої про­грами, визна­ченні пер­спек­тив свого еко­номічного і соціаль­но­го розвит­ку та виборі контр­агентів, а також скла­да­ти і ви­ко­ну­ва­ти річний та з по­квартальною роз­бив­кою фінан­со­вий план на кожен на­ступ­ний рік.

За­ко­ном України «Про дер­жавне за­мо­в­лен­ня для за­до­во­лен­ня пріори­тет­них дер­жав­них по­треб» від 15 груд­ня 2005 р. № 3205 визначе­но по­нят­тя дер­жав­но­го за­мо­в­лен­ня, що являє собою засіб дер­жав­но­го ре­гу­лю­ван­ня еко­номіки шля­хом фор­му­ван­ня на кон­трактній (договір­ній) основі скла­ду та обсягів товарів, робіт і по­слуг, необхідних для за­безпечення пріори­тет­них дер­жав­них по­треб, розміщення дер­жав­них кон­трактів на її по­став­ку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб'єктів гос­по­дарсь­кої діяль­ності України всіх форм власнос­ті. Пра­во­вою фор­мою реалізації дер­жав­но­го за­мо­в­лен­ня є дер­жав­ний кон­тракт - договір, укла­де­ний дер­жав­ним за­мов­ни­ком від імені дер­жави з ви­ко­нав­цем дер­жав­но­го за­мо­в­лен­ня, в якому визна­ча­ють­ся еко­номічні і пра­вові зобов'язан­ня сторін і ре­гу­лю­ють­ся взаємовідно­си­ни за­мов­ни­ка і ви­ко­нав­ця.

По­став­ки товарів, робіт і по­слуг для пріори­тет­них дер­жав­них по­треб за­без­пе­чу­ють­ся за ра­ху­нок коштів Дер­жав­но­го бюд­же­ту України та інших дже­рел фінан­с­у­ван­ня, що за­лу­ча­ють­ся для цього. Для закупі­вель товарів, робіт чи по­слуг дер­жавне сільсь­ко­гос­по­дарсь­ке підприєм­ство за­сто­со­вує про­це­ду­ри закупівель, визна­чені у по­ста­нові Кабінету Міністрів України «Про за­твер­джен­ня По­ло­жен­ня про закупівлю това­рів, робіт і по­слуг за дер­жавні кошти» від 17 жо­втня 2008 р. № 921.

Закупівля товарів, робіт і по­слуг здійснюється у вітчиз­ня­них ви­робників або їх пред­став­ників, дилерів, дис­триб'юторів, які визнані та­кими відповідно до укла­де­них до­го­ворів, а у разі, коли то­ва­ри, ро­бо­ти і по­слу­ги не ви­роб­ля­ють­ся (не ви­ко­ну­ють­ся, не на­да­ють­ся) на терито­рії України, - у ви­роб­ників товарів, ви­ко­навців робіт і на­да­вачів по слуг-​нере­зи­дентів або їх офіційних пред­став­ників.

Закупівля товарів, робіт і по­слуг здійснюється за та­ки­ми принци­пами: мак­си­маль­на еко­номія та ефек­тивність; доб­ро­совісна конкурен­ція серед учас­ників; відкритість та про­зорість на всіх стадіях закупівлі; недис­кримінація учас­ників; об'єктив­на та неупе­ре­дже­на оцінка тендер­них про­по­зицій; запобігання ко­рупційним діям і зло­в­жи­ван­ням. Пра­вовою ос­но­вою за­зна­че­но­го про­це­су ви­сту­пає по­ста­но­ва Кабінету Мі­ністрів України «Про дер­жавне за­мо­в­лен­ня на закупівлю товарів, ви­конання робіт, на­дан­ня по­слуг для дер­жав­них по­треб у 2009 році» від 22 квітня 2009 р. № 384, якою визна­че­но об­ся­ги фінан­с­у­ван­ня та пріо­ритетні на­пря­ми дер­жав­но­го за­мо­в­лен­ня у 2009 р.

Фінан­со­вий план дер­жав­но­го сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го підприєм­ства підлягає за­твер­джен­ню до 1 ве­рес­ня року, що пе­ре­дує пла­но­во­му ор­га­на­ми, до сфери управління яких вони вхо­дять. Ор­га­ни, до сфери управління яких вхо­дять дер­жавні сільсь­ко­гос­по­дарські підприємства, на­да­ють Міністер­ству еко­номіки України до 1 серп­ня року, що пе­ре­дує пла­но­ва­но­му, зве­дені по­каз­ни­ки фінан­со­вих планів та фінан­сові плани у розрізі окре­мих дер­жав­них сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких підприємств, які вхо­дять до сфери їх управління.

Кошти, одер­жані від про­да­жу май­но­вих об'єктів, що на­ле­жать до ос­нов­них фондів дер­жав­но­го сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го підприємства, ви­користовуються відповідно до за­твер­дже­но­го фінан­со­во­го плану. Спи­сання з ба­лан­су не повністю амор­ти­зо­ва­них ос­нов­них фондів, а також при­ско­ре­на амор­ти­зація ос­нов­них фондів дер­жав­но­го сільськогоспо­дарського підприємства мо­жуть про­во­ди­ти­ся лише за зго­дою ор­га­ну, до сфери управління якого вхо­дить дане підприємство. Дер­жавні сіль­ськогосподарські підприємства утво­рю­ють за ра­ху­нок при­бут­ку (дохо­ду) спеціальні (цільові) фонди, при­зна­чені для по­крит­тя вит­рат, пов'я­заних з їх діяльністю: амор­ти­заційний фонд; фонд роз­вит­ку виробниц­тва; фонд спо­жи­ван­ня (опла­ти праці); ре­зерв­ний фонд; інші фонди, пе­ред­ба­чені ста­ту­том підприємства. По­ря­док ви­ко­ри­стан­ня цих фон­дів визна­чається відповідно до за­твер­дже­но­го фінан­со­во­го плану.

Роз­поділ при­бут­ку (до­хо­ду) дер­жав­них сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких під­приємств здійснюється відповідно до за­твер­дже­но­го фінан­со­во­го пла­ну. У фінан­со­во­му плані за­твер­джу­ють­ся суми коштів, які направля­ються дер­жаві як влас­ни­ку і за­ра­хо­ву­ють­ся до Дер­жав­но­го бюд­же­ту України. Ор­га­ни, до сфери управління яких відно­ся­ть­ся дер­жавні сіль­ськогосподарські підприємства, до 15 липня року, що пе­ре­дує плано­вому, на­да­ють Кабінету Міністрів України інфор­мацію про об­ся­ги пе­рерахування при­бут­ку дер­жав­них сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких підприємств для їх враху­ван­ня при фор­му­ванні дер­жав­но­го бюд­же­ту.

Збит­ки, за­в­дані дер­жав­но­му сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­му підприємству внаслідок ви­ко­нан­ня рішень органів дер­жав­ної влади чи органів місце­вого са­мо­в­ря­ду­ван­ня, які було визна­но судом некон­сти­туційними або недійс­ни­ми, підля­га­ють відшко­ду­ван­ню за­зна­че­ни­ми ор­га­на­ми добро­вільно або за рішен­ням суду.