- •Стародавній Єгипет: державність, суспільство, культура.
- •Стародавня Месопотамія та Мала Азія: державність, суспільство, культура.
- •Світова Перська держава у VI–V ст. До н.Е.
- •Стародавня Індія: державність, суспільство, культура.
- •Стародавній Китай: державність, суспільство, культура.
- •Крито-мікенська цивілізація.
- •Культура Греція класичного періоду
- •Греко-македонська експансія на Схід: передумови, хід, наслідки.
- •Утворення Середземноморської Римської держави: етапи, наслідки, ідеологія.
- •Октавіан Август та становлення системи принципату.
- •Діоклетіан та Костянтин Великий. Становлення системи домінанту.
- •Культура імператорського Риму.
- •Велике переселення народів, падіння Західної Римської імперії та утворення варварських держав.
- •Візантійська імперія та її внесок у світову цивілізацію (політика, релігія, культура).
- •Франкська держава в епоху Меровінгів та Каролінгів.
- •Епоха хрестових походів: передумови, хід, наслідки.
- •Типологія середньовічного урбанізму.
- •Церква в середньовічній європейській цивілізації.
- •Особливості міжнародних відносин у Європі середньовічної доби.
- •Арабський халіфат: релігія, експансія, політика, культура.
- •Османська імперія (XIV – XVII ст.): експансія, політика, господарство, культура, релігія.
- •Культура Відродження: етапи, специфіка, наслідки, особистості.
- •Великі географічні відкриття та їх наслідки.
- •Реформація: сутність, етапи, напрямки, значення.
- •Ранній абсолютизм у Європі кінця XV – першої половини XVII ст.
- •Розвиток освіти і науки в країнах Західної Європи xvі – першої половини XVII ст.
- •Англія (з 1707 р. – Великобританія) з серединиXviі– до кінця XVIII ст. Промисловий переворот та його наслідки.
- •Війна за незалежність та становлення державності сша.
- •Просвітництво: витоки, ідеологія, напрямки, регіональні особливості та наслідки.
- •Угорщина і Трансільванія під владою Габсбургів XVII–XVIII ст. Національно-визвольна війна під керівництвом ф.Ракоці іі (1703 – 1711 рр.)
- •Велика Французька революція: передумови, перебіг, наслідки, новітні оцінки.
- •Зовнішня політика та війни наполеонівської Франції в період імперії (1804 – 1814 рр.). Битва під Ватерлоо.
- •Війни за незалежність колоній Латинської Америки: передумови, хід, наслідки.
- •Революції та реформи в країнах Європи хіх ст.: передумови, хід, наслідки, новітні оцінки.
- •Австрійська імперія у 50 – 60-х рр.. Хіх ст. Дуалістична угода 1867 р., її наслідки та оцінка.
- •Об’єднання Німеччини у другій половині хіх ст.: передумови, хід, наслідки. Отто фон Бісмарк.
- •Об’єднання Італії у другій половині хіх ст.: передумови, хід, наслідки. Джузеппе Гарібальді.
- •Громадянська війна та період Реконструкції в сша: передумови, хід, наслідки. А.Лінкольн.
- •Ідейні доктрини та соціальні рухи в країнах Європи та Америки хіх – початку XX ст.
- •Міжнародні відносини у кінці хіх – на початку хх ст.Формування військово-політичних блоків.
- •Перша світова війна: передумови, перебіг бойових дій, наслідки, нові оцінки.
- •Річ Посполита 1569–1795 рр.: основні етапи розвитку.
- •Слов’янські народи імперій Габсбургів та Османів у боротьбі за незалежність (кінець xviiі – початок хх ст.).
- •Російська імперія у XVIII– до початку хх ст. (політика, суспільство, культура).
- •Османська імперія, Персія та арабські країни Близького Сходу у XVII ст. – 1918 р.: загальні тенденції розвитку.
- •Антиколоніальні рухи в Азії та Африці у хіх – на початку хх ст.
- •55. Тоталітарні та авторитарні режими міжвоєнної Європи та Латинської Америки: порівняльна характеристика
- •Друга світова війна: передумови, перебіг бойових дій, наслідки, нові оцінки.
- •Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин
- •Західноєвропейські демократії: Велика Британія та Франція (1918 р. – початок ххі ст.).
- •Від авторитаризму до демократії: Італія, Іспанія, Португалія, Греція (1918 р. – початок ххі ст.).
- •Проблеми політичного та соціально-економічного розвитку Німеччини в хх – на початку ххі ст.
- •Країни Північної Європи (1918 р. – початок ххі ст.): порівняльна характеристика.
- •Срср у 1945–1991 рр.: загальна характеристика.
- •Російська Федерація та країни пострадянського простору (від 1991 р.).
- •Країни Центрально-Східної Європи (1918 р. – початок ххі ст.): порівняльна характеристика.
- •Розпад Югославії: передумови, етапи, хід, наслідки.
- •Країни Латинської Америки від 1918 р. – до нині: порівняльна характеристика.
- •Китайська Народна Республіка від 1949 р. До нині: загальна характеристика.
- •Провідні країни Східної (Японія, Корея) та Південної Азії (Індія, Пакистан) другої половини хх – початку ххі ст.: порівняльна характеристика.
- •Провідні країни мусульманського світу (Туреччина, Іран, Єгипет) другої половини хх – початку ххі ст.: порівняльна характеристика.
- •Провідні країни Тропічної та Південної Африки: від деколонізації до нині.
- •Європейський Союз: становлення та сучасність.
- •Україна у первісну добу. Трипільська культура.
- •Племена і народи раннього залізного віку на території України.
- •Східнослов’янські племена в епоху Великого переселення народів.
- •Київська Русь: державність, суспільство, культура.
- •Галицько-Волинська держава.
- •Українські землі в складі Великого князівства Литовського та Польського королівства (1349–1569 рр.).
- •Великий степ, Кримський ханат і Запорізька Січ (XV–xvі ст.).
- •Українські землі в складі Речі Посполитої (1569–1647 рр.).
- •Давня і середньовічна історія Закарпаття.
- •Козацька революція 1648–1657 рр. Б. Хмельницький. Нові оцінки.
- •Українські землі в добу Руїни (1657–1686 рр.).
- •Українські землі наприкінці XVII – початку XVIII ст.
- •Інкорпорація українських земель та Криму Російською імперією (1714–1795 рр.).
- •Доля українських земель в складі Речі Посполитої (1686–1793 рр.).
- •Галичина, Буковина і Закарпаття в складі Австрійської (від 1867 р. – Австро-Угорської) імперії.
- •Українські губернії Російської імперії кінця XVIII – початку хх ст.
- •Українські землі в роки Першої світової війни.
- •Українські землі в роки революції 1917–1921 рр.
- •Усрр у 1920–1930-х рр. Нові підходи в оцінці злочинів тоталітарного режиму.
- •Західна Україна, Буковина та Підкарпатська Русь у міжвоєнний період: порівняльна характеристика.
- •Українські землі в роки Другої світової війни: нові оцінки.
- •Радянська Україна 1945–1991 рр.: загальна характеристика.
- •Україна в роки незалежності: загальна характеристика.
- •Українська діаспора: історія та сучасність.
Об’єднання Італії у другій половині хіх ст.: передумови, хід, наслідки. Джузеппе Гарібальді.
Політична роздробленість Італії, свавілля чиновників, поліції, монополія дворянства на владу, феодальна залежність селян від поміщиків служили гальмом подальшого розвитку капіталізму і викликали загальне невдоволення буржуазії, широких народних мас і штовхали їх на революційну боротьбу. Головним питанням революційного руху 1848-1849 рр.. було звільнення країни від австрійського гніту і політичне об `єднання дрібних держав в єдину централізовану державу. В початку 1848 р. революція охопила Неаполітанське королівство, потім поширилася на Ломбардію, Венеціанську область.
Вирішити завдання обєднання Італії шляхом національно-визвольної війни за участю широких народних мас закликалиДжузеппе Мацзіні (1805-1872), засновник «Молодої Італії», і Джузеппе Гарібальді (1807-1882), який згодом став національним героєм Італії. На початку 1849 р. у Римі спалахнуло повстання. Скликати установчі збори проголосили Рим Республікою. Однак Австрія, Франція і Неаполь рушили на Рим війська і оволоділи ним. Революція 1848-1849 рр.. в Італії зазнала поразки, але незважаючи на це, революція мала великий вплив на хід подій, спонукаючи маси на подальшу боротьбу проти австрійського ярма, за національне обєднання країни.
Наприкінці 50-х рр.. XIX ст. у русі за обєднання країни чітко визначилися два напрями: революційно-демократичний, найвидатнішим діячем якого був Дж. Гарібальді, і помірне на чолі з премєр-міністром Сардинського королівства К. Кавур (1810-1861), що спирався на ліберальну буржуазію і поміщиків. Союзником Сардинського королівства стала Франція, яка зблизилася з ним в період Кримської війни (1853-1856). У війні Сардинії проти Австрії (1859-1870) взяло участь французьке військо, при якому знаходився імператор Наполеон III. Австрійські війська почали терпіти невдачі, у ряді італійських держав відбулися повстання проти австрійців. Парма, Моден і Тоскана приєдналися до Сардинії. Австрійці зазнали поразки у села Сольферіно. За мирним договором, підписаним у 1859 р. в Цюріху, до Сардинського королівства відходила лише Ломбардії, а Франція отримала Савойю і Ніцци. Відповіддю на дії Наполеона III став революційний підйом в Італії.
Добровольці на чолі з Дж. Гарібальді в 1860 р. завоювали Сицилію. Територія Сардинського королівства значно розширилася. У 1861 р. було проголошено утворення Італійського королівства, куди увійшли Сардинія, Ломбардія, Тоскана чи інші області Італії. Залишалося приєднати до королівства Венеціанську і Папську області з Римом. Намагання оволодіти Римом, зроблені загоном Гарібальді в 1862 і 1867 рр.., Закінчилися невдачею. Між тим, Австрія, потерпіла поразку у війні з Прусією в 1866 р., змушена була відмовитися від Венеціанської області. Падіння Другої імперії у Франції в 1870 р. полегшило повне обєднання Італії: французькі війська залишили Рим. Італійський уряд рушив війська проти Папської області і зайняло Рим. Столицею Італійського королівства у 1871 р. став Рим.
Таким чином в ході національно-визвольної війни (1859-1870) були вирішені задачі звільнення північно-східній частині Італії від австрійського ярма і створення національної держави у формі монархії.