39. Австрійська імперія у 50 – 60-х рр.. Хіх ст. Дуалістична угода 1867 р., її наслідки та оцінка.

Австро-Угорщина як дуалістична монархія утворилась у 1867 р. й існувала до 1918 р. її специфічними рисами були: а) відсутність заморських володінь, оскільки всі її землі знаходилися у центрі й на сході Європи;б) багатонаціональний характер державного устрою, що поєднував елементи централізованої та федеративної монархії; в) інтенсивний розвиток національної свідомості народів окраїн,.Поразка Австрії у війні з Пруссією в 1866 р. прискорила процес політичної трансформації імперії Габсбургів. Необхідно було дійти компромісу між двома значними групами населення - німцями (австрійцями) й угорцями, хоча вони становили лише третину населення імперії. У лютому 1867 р. було відновлено конституцію Угорщини (існувала до 1848 р.), що сприяло створенню власного уряду. Австрія стала дуалістичною монархією двох держав. "Цислейтанія" об'єднувала Австрію, Чехію, Моравію, Сілезію, Гарц, Істрію, Трієст, Далмацію, Буковину, Галичину і Крайну. "Транслейтанія" складалася з Угорщини, Трансільванії, і Хорвато-Славонії (отримала автономію у 1867 р.).Об'єднана Австро-Угорщина була однією з найбільших держав Європи. За територією і чисельністю населення вона випереджала Велику Британію, Італію і Францію. Імператор Австрії одночасно був і королем Угорщини,Австрія та Угорщина мали свої парламенти і уряди, склад яких затверджувався імператором. Король-імператор Франц Йосиф був непослідовним і непередбачуваним у проведенні радикальних політичних і економічних реформ. Австро-Угорщина була країною контрастів. В імперії не було загального виборчого права, оскільки право голосу мали лише власники певного нерухомого майна. Економіку Австро-Угорщини наприкінці XIX - на початку XX ст. характеризували слабкі темпи розвитку пром..відстале с\г, нерівномірність економічного розвитку окремих регіонів,

Австро-Угорщина була середньорозвинутою аграрно-індустріальною країною. Переважна більшість населення була зайнята в сільському й лісовому господарстві. Низький рівень с\г визначали поміщицькі латифундії, де використовувалася ручна праця батраків. Металургійний концерн "Шкода" в Чехії був одним із найбільших підприємств європейської військової пром. Харак. Особ. економіки імперії була її технологічна відсталість, погана забезпеченість новітньою технікою і відсутність новітніх галузей пром.Багатонаціональна Австро-Угорська імперія на початку XX ст, переживала глибоку кризу внаслідок піднесення національних і робітничого рухів. Напередодні Першої світової війни Австро-Угорщина зайняла відверто ворожу позицію щодо Балканських країн, захопила Боснію та Герцеговину, що призвело до зростання напруженості у відносинах із Сербією. За підтримки Німеччини уряд Австро-Угорщини взяв курс на розв'язання світової війни.

Румунія. держава у південно-східній частині Європи, переважна частина площі розташована у басейні нижньої течії Дунаю. На сході омивається Чорним морем. Доля Румунії була пов'язана з її сусідами: Болгарією, Угорщиною (згодом Австрією і Австро-Угорщиною), Київською і Галицько-Волинською державами (пізніше Великим Князівством Литовським і Польщею, з 18 ст. з Рос. Імперією, а згодом з СРСР) та з Туреччиною. Частини Румунії належали віками до цих держав або були під їхнім протекторатом.У минулому Румунія поділялася на три політичні формації: Молдову, Волощину і Трансильванію на заході. Об'єднання двох перших відбулося 1859 (під назвою «Румунія»), усіх трьох — 1918. З початку 18 ст. Молдавією і Волощиною правили чужинецькі «господарі», призначувані турецькими султанами. Внаслідок російсько-турецьких воєн, наприкінці 18 і у 19 ст. зміцнився вплив Росії в обох румунських князівствах. 1812 р. Росія анексувала Басарабію, а на основі договору в Адріянополі (1820) здобула над Молдавією і Волощиною спів протекторат. за Паризьким мирним договором (1856), Молдавію і Волощиною віддано під спільний протекторат великих держав і Туреччини. 1859 — 1861 обидва князівства об'єдналися у князівство Румунія, яке у 1877—1878 цілковито усамостійнилося, а 1881 — перетворилося на королівство.Під час першої світової війни Румунія стала на сторону Антанти. Румунські території, які перебували у складі інших держав, приєднались до королівства і утворили Велику Румунію.Румунія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича, лісоматеріалів, металургійна, хімічна, машинобудування, харчова, нафтопереробна. Транспорт: автомобільний, залізничний, річковий, морський, повітряний.