
- •2.Розрахунок гвинтових пружин
- •3. Штовхаючі конвеєри
- •1. Основні параметри підйомних машин
- •Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1. Класифікація технологічного обладнання
- •2 . Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •3. Ведучі наземні конвеєри
- •1. Оглядові канави
- •1.5.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •2. Розрахунок головної балки мостового крана
- •Необхідне зусилля пружини
- •1. Підйомники та їх класифікація
- •2. Розрахунок колодкових гальм
- •3. Натяжні пристрої підвісних конвеєрів
- •1. Електромеханічні підйомники
- •Технічна характеристика віброагрегату типу 14-46 №5 –4а 160м4
- •3. Привод підвісних конвеєрів
- •1. Електрогідравлічні підйомники
- •2. Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •2. Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •1. Блоки
- •2.3.1.3 Каретки
- •1. Нерухомі та рухомі блоки
- •3. Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •2. Поліспасти
- •3. Розрахунки несучих конвеєрів
- •1. Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •3. Станини конвеєрів
- •1. Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •2. Канатні барабани
- •3. Приводи конвеєрів
- •1. Маслороздавальне обладнання
- •2. Конструкція та розрахунок гака
- •1. Загальна будова конвеєрів
- •2. Раціональне конструювання гайок
- •2. Болти з пружною головкою
- •3. Кінематичні схеми
- •4. Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •1. Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •2. Стійкість кранів
- •3. Ходові опорні органи
- •1. Повітряроздавальне обладнання
- •2. Розрахунок електродвигуна механізмів підйому
- •3. Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •2. Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •3. Зірочки
- •1. Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •2. Організація то і ремонту обладнання
- •1. Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •2. Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •1. Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •2. Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •3. Мостові крани
- •1. Передачі механізмів підйому
- •3. Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •Нагнітачі мастила
- •2. Тягові елементи конвеєрів
- •3. Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •1. Автомобільні крани
- •3. Матеріали та виготовлення пружин
- •3. Торсіони та гумові амортизатори
- •Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •3. Матеріали та виготовлення пружин
- •3. Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
1. Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
Обладнання цього типу ділять на фарбувальне і сушильне.
До фарбувального відносяться фарбувально-сушильні камери, установки для нанесення лако-фарбувальних матеріалів, фарборозпилювачі (пістолети), фарбомішалки.
До сушильного обладнання відносяться камери, лампи інфрачервоної дії.
Основний метод нанесення лакофарбових покрить – пневматичне розпилювання.
Фарбувально-сушильні камери класифікують на однопостові, двопостові і більше. В однопостових камерах послідовно виконується фарбування, затим сушіння автомобіля. В двопостових камерах виконують в одній камері фарбування, а в другій сушіння.
Для фарбування легкових автомобілів використовують установки: Радуга-063, Заря-1, Viza-3 (Чехія). Із фарборозпилювачів найбільше застосовують КРП-3, КРП-6, які відрізняються малими витратами стиснутого повітря інезначними втратами лакофарбувальних матеріалів. Фарбопідготовча установка БС-158 призначена для перемішування фарб безпосередньо перед застосуванням з метою отримання однорідної маси.
Камера 767 використовується для повного, або часткового фарбування легкових автомобілів з наступним сушінням в цій же камері. Технічна характеристика цієї камери наведена в табл.4.11.
Таблиця 4.11.
Камера 767
Параметри |
Розмірність |
Величина |
Система фарбування: Потужність електродвигуна Витрати повітря Тиск повітря |
КВт
м МПа |
21,0 20000 0,4…0,6 |
Система сушіння: Потужність електродвигуна Витрати повітря Температура Час сушіння Внутрішні розміри камери Маса |
КВт м /год. ˚С хв. мм кг |
17,0 5000 70…90 60 7000х4000х2435 7160 |
2. Організація то і ремонту обладнання
Управління технічним станом засобів технічного діагностування включає в себе проведення планових ТО і ремонту, повірку і при необхідності, відновлення метрологічних характеристик до встановлених норм діючою технічною документацією.
При ЩО проводиться візуальний огляд і випробування засобів в роботі, виконання нескладних регулювальних робіт і усунення невеликих несправностей. ЩО не повинно порушувати графік роботи технологічної зони АТП.
При періодичному ТО передбачається виконання типових робіт, які наведені у відповідній документації на конкретну модель засобів технічного діагностування з встановленою періодичністю. Сюди входять: очищення від пилу, регулювальні роботи, перевірка і підтяжка кріпильних з’єднань, мастильні роботи і тому подібне.
Проводиться поглиблена перевірка технічного стану даного механізму, усунення виявлених несправностей. Для механічних засобів періодичне обслуговування включає перевірку функціонування, герметичність пневмо- і гідроприводів, оцінку ступені зносу поверхонь, що труться, підтяжку кріпильних з’єднань, мастильно-заправні роботи і ін.
ТО проводиться також при постановці засобів на довготермінове зберігання і знятті їх з такого зберігання.
При виконанні ТО допускається виконувати різні ремонтні роботи при умові, що їх сумарний обсяг не перевищує 25% обсягу регламентних робіт по ТО. В іншому випадку оформлюється виконання ремонту.
Сезонне обслуговування проводиться при зміні пір року, в більшості випадків весною і осінню.
Профілактичний ремонт виконується для забезпечення і відновлення працездатності окремих елементів і вузлів. Заключним етапом ПР є повірка роботи обладнання.
Середній ремонт виконується для часткового відновлення технічного ресурсу і справності механізму з заміною або відновленням необхідних вузлів. Обсяг робіт СР складає 30…60% обсягу капітального ремонту.
Капітальний ремонт виконується для відновлення справності і близького до повного технічного ресурсу механізму з заміною або відновленням любих його деталей і вузлів, включаючи і базові частини. Ресурс капітально відремонтованого механізму повинен складати не менше 80% ресурсу нового.
Заключною операцією КР механізму є його випробування і повірка.
ТО і ремонт обладнання проводиться на АТП відділом головного механіка і енергетика, згідно графіка, який затверджує головний інженер.
3. Колодкове гальмо з електромагнітом (рис. 1.18, а) складається з шківа 1, гальмових важелів 2, на яких закріплені шарнірно колодки 3 з фрикційними накладками, робочої пружини 6, яка розміщена в скобі 5 і закріплена на штоці 7, допоміжної пружини 4, клапана з якорем 8, котушки електромагніту 9 та гвинта 10 для регулювання зазору між шківом і колодками.
При вмиканні двигуна струм подається одночасно і в катушку електромагніту 9, яка притягує якір, він штовхає ліворуч шток 7, стискує робочу пружину 6 і колодки 3 розходяться – гальмо розімкнено. При вимиканні двигуна або зникненні струму в мережі електромагніт втрачає свої якості, пружина розтискується і притискує гальмівні колодки до обертового шківа. Механізм під дією сил тертя зупиняється.
У сучасних конструкціях гальм замість електромагнітів установлюють більш надійні електрогідравлічні приводи (рис. 1.18, в).
4.
Білет 21