15. Ролева структура колективу та групи.

Ролева структура персоналу визначає склад і розподіл творчих, комунікативних і поведінкових ролей між окремими працівниками підприємства.

Фактори, що впливають на сприйняття та виконання відповідної ролі:

- знання ролі;

- вміння виконувати ролі;

- інтерпретація ролі через значущість її для виконавця.

Фактори, що впливають на усунення ролевих конфліктів:

- санкції за невиконання ролі;

- значущість ролі для виконавця;

- орієнтація виконавця ролі на моральні цінності чи прагматичні інтереси. Ролева структура колективу:

1)Організатор, адміністратор, координатор - організовує роботу кожного, координує взаємодію, націлює на досягнення мети.

Риси: висока працездатність, самодисципліна, консерватизм, принциповість, обов’язковість, передбачуваність.

2) Генератор ідей, мислитель - розробляє варіанти вирішення задач.

Риси: інтелект, знання, індивідуалізм, обдарованість.

3) Виконавець, реалізатор ідей - скрупульозно реалізує (чужі) ідеї на практиці

Риси: уміння доводити справу до кінця, старанність, організованість.

4) Ентузіаст - активно, власним прикладом спонукає до успіху.

Риси: активність, динамічність, нетерпимість до інертності та самовдоволення.

5) Експерт, контролер - оцінює ідеї, виявляє її слабкі та сильні сторони, штовхає до вдосконалення

Риси: досвід, ерудиція, розсудливість, практичність, холоднокровність, обережність.

6) Критик - критично аналізує хід і результати роботи.

Риси: критичність, песимізм, опозиційність.

7) Помічник, мозок колективу - готовий допомагати іншим

Риси: соц. орієнтованість, чуйність, м’якість, колективізм.

16. Стилі управління.

Стиль управління - це гнучка манера поведінки керівника, щодо співробітників, яка змінюється в часі залежно від ситуації і виявляється в способах виконання управлінських робіт, підпорядкованих керівнику співробітників.

Існують традиційні і сучасні підходи до визначення стилю керівництва. Вперше стилі керівництва були визначені К. Левіном як авторитарний, демократичний і ліберальний.

Стиль керівництва – ключовий фактор в управлінні, від якого на 80% залежить ефективність роботи в організації.

Стилі: 1) авторитарний – базується на командно-адміністративних методах, орієнтованість на завдання, централізація повноважень, пригнічення ініціативи, жорсткий контроль, нав’язування своєї волі, висока думка про себе, усунення «неугодних», нетерпимість до критики, нестриманість.

Переваги: забезпечення чіткості і точності виконання завдань.

2) демократичний – націлений на соц-психологічні методи, заохочення ініціативи, орієнтованість на людину, делегування повноважень, колегіальне прийняття рішень, широка гласність, повнота інформації, перевага заохочень, турбота, допомога, терпимість до критики, доброзичливість, адекватність самооцінки, висока моральність.

Недолік: ініціатива, яка некерована.

3) ліберальний (пасивний) – безсистемність в методах, орієнтація на себе, самоплин, не використання повноважень, безконтрольність підлеглих, ухилення від прийняття рішень, байдужість до критики, відсутність турботи про персонал.

Перевага: повна свобода виконавця.

Недолік:свобода.

У чистому вигляді не існують. Змішані стилі – вибір окремих інструментів з кожного стилю.