- •27. Професійна орієнтація.
- •28. Чисельність персоналу. Розрахунок потреби в персоналі.
- •1.Поняття уп, структура та зміст влади.
- •2. Управлінська відповідальність та навички управління.
- •3. Система роботи з персоналом митних органів.
- •4. Основні школи управління. Школа наукового управління (1885—1920 рр.)
- •Класична (адміністративна) школа управління(1920–1950 рр.)
- •Школа людських стосунків (з 1930р.)
- •5. Принципи побудови системи уп
- •6. Методи та типи управління персоналом
- •Основні підходи до уп.
- •8. Суть та зміст державного управління
- •9. Моделі державного управління
- •10. Державне управління та державна служба в Україні
- •1 1. Поняття особистості
- •12. Риси особистості та коло спілкування особистості
- •13. Роль та статус особистості.
- •14. Поняття та класифікація колективу та груп.
- •15. Ролева структура колективу та групи.
- •16. Стилі управління.
- •17. Підлеглі. Класифікація.
- •1. За особливостями поведінки:
- •2. За показниками ставлення до роботи та власної безпеки:
- •3 . За типом поведінки відносно цілей організації та норм поведінки в організації: Характерні риси підлеглих:
- •18. Поняття управлінської команди.
- •Керівник в «ув’язненні страхів» перед делегуванням повноважень команді
- •19. Вимоги до керівника-лідера команди.
- •20. Формування управлінської команди митного органу.
- •21. Поняття та типи кадрової політики.
- •22. Роль кадрової політики та вимоги до неї.
- •23. Етапи формування кадрової політики.
- •24. Кадрова стратегія та її типи.
- •25. Кадрове планування.
- •26. Сутність маркетингу персоналу та його складові
- •28. Чисельність персоналу. Розрахунок потреби в персоналі.
- •29. Професіограма та професіографія
- •6. «Заохочення»
- •31. Посадова інструкція працівника митного органу
- •Зіткнення інтересів орг.-ції й претендента на роботу
- •33. Поняття адаптації персоналу
- •34. Етапи та складові процесу адаптації
- •35. Розвиток персоналу організації.
- •36. Управління кар’єрою.
- •37. Поняття та методологія оцінки персоналу.
- •38. Атестація як комплексний метод оцінки персоналу.
- •39. Характеристика методів оцінювання персоналу
- •40. Роль організаційних змін в державних органах
- •41. Організація діяльності та функції служб персоналу.
- •42. Характеристика та кількісний склад служби уп.
- •43. Роль корпоративної культури в організації.
- •44. Поняття згуртованості колективу та її індекс.
- •45. Соціальна типологія особистостей людини.
- •Типи за характером
- •46. Управління процесом звільнення персоналу.
- •47. Плинність кадрів. Причини та фактори.
- •48. Трудова дисципліна
- •49. Соціальне партнерство в організації
- •50.Ефективність роботи персоналу та її оцінка
48. Трудова дисципліна
Трудова дисципліна – відносини взаємної відповідальності співробітників, які ґрунтуються на свідомому виконанні ними передбачених нормативними актами правил поведінки у відповідності з їх трудовими функціями й обов’язками в організації.
Забезпечення ТД є одним з важливих завдань УП. Зазвичай, для цього використовують методи «батога» й «пряника». «Батіг» базується на використанні мотиву страху, «пряник» - на використанні мотиву особистої вигоди.
Управління процесом укріплення трудової дисципліни в організації забезпечується за рахунок :
1. аналіз та оцінка трудової дисципліни в організації і її структурних підрозділах
2. облік порушень трудової дисципліни
3. облік робочого часу і контроль за його використанням.
4. планування і організація виконання заходів, спрямованих на укріплення трудової дисципліни.
До серйозних порушень ТД відносять систематичні повторювані провини, нанесення навмисного майнового збитку, відмову виконувати законні вимоги керівника, службову нечесність, тощо.
Управління ТД безпосередньо пов’язано з раціональним використанням робочого часу. Повний, неповний робочий день. Тижнева норма – 40 годин, вік від 16 до 18 – 36, від 14 до 16 – 24 години.
49. Соціальне партнерство в організації
Соціальне партнерство – відносини між роботодавцем і працівниками, які передбачають постійне співробітництво, взаємну повагу сторін і націленість на врахування взаємних інтересів.
Суб’єкти СП: роботодавець (власник орг.-ї); трудовий колектив (особи, які працюють за наймом і не є власниками орг.-ї).
До основних інструментів соц. партнерства зараховують:
дія-ть профспілкових орг.-й;
укладення колективних договорів;
проведення консультацій, переговорів.
Виділяють такі функції соц. партнерства:
захисну — вирівнювання шансів працівників, недопущення зміни умов праці не на користь працівника;
організаційну — гласність і чітко визначений порядок укладання угод, їх стандартизація тощо;
миротворчу — на період дії угоди не допускаються трудові конфлікти, не висуваються нові вимоги.
Соціальне партнерство має бути спрямоване на : залучення працівників до участі в управлінні підприємством (виробнича демократія); фінансову участь працівників, тобто участь у власності і доходах (економічна демократія); укладання угод і колективних договорів; регулювання соціально-трудових відносин; проведення переговорів на національному, регіональному та місцевому рівнях.
50.Ефективність роботи персоналу та її оцінка
Ефективність – ключове питання діяльності будь-якої організації.
Показник ефективності персоналу є середнім арифметичним відношенням суми окремих показників до суми вагових коефіцієнтів
П = nЕПі/nЕВі, де n – число показників ефективності.
Оцінка підсумкового значення комплексного показника ефективності роботи персоналу залежить від його чисельного значення. Пропонується така шкала використання й оцінювання:
Менше 95 балів – персонал працював незадовільно
Від 95 до 100 балів – персонал працював задовільно, але має резерви по продуктивності та якості роботи.
Від 100 до 105 балів – заг. оцінка роботи персоналу є доброю.
Більше 105 балів – загальна оцінка роботи персоналу є відмінною.
Практична цінність даного показника полягає в можливості оцінювати динаміки функціонування персоналу організації за відповідні періоди часу, знаходження шляхів точнішого розподілу фонду оплати праці між підрозділами організації, досягнення впливу на підрозділи для забезпечення найбільш ефективного функціонування організації.
