9. Моделі державного управління

Державне управління — це управління персоналом державної служби, а також суспільними сферами (економікою, правовим процесом, соціальним забезпеченням, культурою), суспільними групами, організаціями та інститутами. Існують наступні моделі:

Американська система – приорітетність права та індивідуалізму, жорсткий механізм стримувань, противаг.

Японська система – домінуюче положення – партійна система, повільне просування по службі, груповий принцип ухвалення рішень.

Європейська – обмежений плюралізм, закрита система державної служби, держава має вплив на економіку та соціальну політику.

Спільні риси ДУ в деяких моделях:

1. Персоналізм. 2) Часта зміна урядового керівництва. 3) «Брак громадської культури» у державних службовців. 4) Корупція. 5) Брак координованих осіб між міністерствами. 6) Ієрархічна влада. 7) Жорстка організаційна стр-ра. 8) Соц-на культура більш згуртована, тому що базується на спільному світогляді. 9) Відношення до клієнта, як до підлеглого, який зобов’язаний підкоритися.

10. Державне управління та державна служба в Україні

Державне управління - управління персоналом державної служби.

Риси державного управління:

1. являє організаційну діяльність

2. наявність суб’єкта із владою

3. наявність об’єкта, на якого спрямовується вплив.

Ознаки:

1. виконавчий характер – виконавча і розпорядча діяльність

2. підзаконність – здійснення діяльності на основі правових норм

3. масштабність, універсальність

4. ієрархічність – система є чіткою структурою

5. організаційний характер.

Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Державний службовець – особа, що обіймає посаду, отримує з/п за рахунок бюджету.

Посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Посадовими особами відповідно до Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Посада визначає коло службових повноважень, зміст роботи, правовий статус. Обов’язки – функції і повноваження, закріплені за посадою.

Головне завдання управління державою є забезпечення ефективності держави в цілому та вирішення кола питань:

1. Гарантія зовнішньої та внутрішньої безпеки

2. Забезпечення стабільного управління

3. Розподіл повноважень на кількох рівнях управління

4. Створення умов для економічного і соціального розвитку.

1 1. Поняття особистості

Особистість - сукупність індивідуальних якостей (психологічних, фізіологічних, соціальних), які дозволяють людині усвідомлено активно діяти та особливим чином характеризують її у порівнянні з іншими людьми.

Властивості особистості:

1. Взаємозв’язок та взаємообумовленість якостей

2. Усвідомлена активна діяльність

3. усталеність і передбачуваність поведінки